Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії


Герб


Прапор

Тип:
КОАТУУ:2323000000
Змін всього:
Дата заснування/створення:1930
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:1768204179.03342
Населення:▼ 50160498 ( 1.02.2012)
Густота населення:28.4 осіб/км²
Поштовий код:72330—72384
Телефонний код:+380-619
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:

Адреса:72319, Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Крупської, 5, 43-13-15
Веб-сторінка:http://www.mrda.gov.ua/
Мер міста:
Голова держадміністрації:Горбань Валерій Іванович
Голова ради:Єсипенко Юрій Олегович

АТУ

Районів:4Списокна карту
Міських рад:1Списокна карту
Селищних рад:6Списокна карту
Сільських рад:57Списокна карту
Міст:1Списокна карту
Селищ міського типу:6Списокна карту
Селищ:5Списокна карту
Сіл:52Списокна карту

Відстань

До столиці:
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:1768204179.03342
Периметр:308169.336675889
Сусіди:Якимівський район Приазовський район міста Нижньосірогозький район Якимівський район міста Веселівський район Михайлівський район Приазовський район Токмацький район



Меліто́польський райо́нрозташований у південно-східній частині Запорізької області. Загальна площа — 1780 квадратних кілометрів, що становить 7% території області. Районний центр:Мелітополь .
Історія Людина залишила сліди свого перебування на території нинішньої Мелітопольщини більш 10000 років тому. Первісні люди тут жили, збираючи їстівні рослини, полюючи на оленів, бізонів та ін. Біля села Терпіння знаходиться унікальний пам`ятник природи й історії — Кам`яна Могила. Це накопичення пісковикових плит. На деякі ще в 1890 р. археолог Н. І. Веселовський знайшов наскальні зображення (ієрогліфи), нанесені первісною людиною. Це зоряні символи, зображення на мисливську, рибальську, скотарську і землеробську тематику. З огляду на важливе наукове значення Кам`яної Могили, вона в 1954 р. оголошена державним історико-археологічним заповідником.В епоху неоліту (8-3 тис. років до н. е.) в Мелітопольських краях, як і на всьому просторі степів Євразії, йде становлення і розвиток землеробства і скотарства. До пам`ятників цього періоду відносяться поселення, розкопані археологами біля сіл Терпіння і Семенівка.В епоху бронзи край заселяли різні кочові племена, про життя яких відомо небагато.З настанням залізного віку (1 тис. років до н. е.) їх перемінили киммерійці. У VII в. до н. е. у Приазов`я вторглись скіфи. Після них залишились численні кургани. Один з найвідоміших — Мелітопольський курган, де в 1954 р. були виявлені поховання скіфської знаті.Наприкінці 1 тис. до н. е. скіфів перемінили сармати. Доліна ріки Молочної була одним з основних районів їхніх зимівель. Про це свідчать кургани в с. Новопилипівка. У IV в. Північне Приазов`я зайняли гуни. Так почався «тюркський» період у житті краю.У першій половині XIII в. територія попадає під владу татаро-монголів і входить в один з улусів Золотої Орди. У 1443 р. феодальна знать Криму за підтримкою Великого князівства Литовського створила незалежне від Золотої Орди Кримське ханство. У його склад ввійшов і Мелітопольский край. Після мирного договору між Росією і Туреччиною (1774 р.) Кримське ханство перейшло під панування Росії. Це створило передумови для появи в Мелітопольскому краї осілого населення.1783 рік став важливим рубежем в історії Мелітопольщини. 8 квітня Катерина II підписала маніфест «Про прийняття півострова Кримського, острова Тамана і всієї Кубанської сторони під Російську державу». Мелітопольский край увійшов до складу Росії. У цьому ж році тутешній кочовий народ ногайці були переселені «на Уральський степ», і в Мелітопольских краях постійного населення не стало. Постійне населення стало з`являтися в 1790 р. Г. Потьомкін переселив сюди, у межиріччя Молочної і Берди, ногайців. У 1795 р. на «Молочні води» дозволили перебратися ногайцям з Північного Кавказу. Їм відвели близько 400 тис. га. Тут оселилися 8391 чоловіків і 7127 жінок.На початку XIX ст. територія Мелітопольского району починає інтенсивно заселятися вихідцями з інших регіонів Росії і Західної Європи.До середини 60-х рр. на території Мелітопольского району було 47 поселень, у яких проживало 24222 чоловік. Самими великими були Терпіння (2262 чол.), Вознесенка (2092 чол.), Новомиколаївка (1960 чол.), Семенівка (1924 чол.), Костянтинівка (1834 чол.).У 1923 р. продовжилося перекроювання адміністративної карти. Територія Мелітопольщини виявилася розділеної між Велико-Токмацьким, Вознесенським і Кизиярським районами Мелітопольского округу. У 1924 р. частина районів з переважним німецьким населенням виділили вМолочанський районі створилиТерпіннівський район .У 1930 р. округи були ліквідовані. З 15 вересня центр Кизиярського району переноситься в Мелітополь і район перейменувався в Мелітопольський. Постановою Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету та Ради Народних Комісарів УСРР № 23 від 1930 р. «Про ліквідацію округ та перехід на двоступеневу систему управління» перенесено центр Кизиярського району з села Кизиярв місто Мелітополь, перейменувавши Кизиярський район в Мелітопольський.20 травня 1933 року до нього приєднався Терпіннівський район.З 1932 по 1939 р. Мелітопольщина входила в Дніпропетровську область. 10 січня 1939 р. була утворена Запорізька область. З тих пір Мелітопольський район — у її складі.