Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії


Герб


Прапор

Тип:
КОАТУУ:2323900000
Змін всього:
Дата заснування/створення:1923
Рік віднесення до категорії міст:іхів отримав 1801 року — першим на території сучасної Запорізької області.

Оріхівський район створено згідно з Постановою

Поділ міста:
Площа:1597675807.79043
Населення:▼ 47160487 ( 1.02.2012)
Густота населення:29.9 осіб/км²
Поштовий код:70500—70562
Телефонний код:+380-6141
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:

Адреса:70500, Запорізька обл., Оріхівський район, м. Оріхів, вул. Лен. Курсантів,58, 4-40-35, 4-31-67
Веб-сторінка:http://orrada.gov.ua/
Мер міста:
Голова держадміністрації:Ємельяненко Віктор Андрійович
Голова ради:Дудніченко Каріна Василівна

АТУ

Районів:1Списокна карту
Міських рад:1Списокна карту
Селищних рад:1Списокна карту
Сільських рад:22Списокна карту
Міст:1Списокна карту
Селищ міського типу:1Списокна карту
Селищ:2Списокна карту
Сіл:20Списокна карту

Відстань

До столиці:
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:1597675807.79043
Периметр:209947.520461628
Сусіди:Запорізький район Новомиколаївський район Василівський район міста Запорізький район міста Вільнянський район Василівський район Гуляйпільський район Пологівський район Токмацький район


Карта на карту

Географічні координати: 35.730 47.649

Склад (24):

Сусіди:


Орі́хівський райо́нрозташований у центріЗапорізької області . Районний центр:Оріхів .
Історія 1770 року на території сучасної Запорізької області розпочалося будівництвоДніпровської укріпленої лінії , що й поклало початок заселенню краю. Укріплена лінія складалася з 7 фортець. Дві з них, Нікітінська та Григорівська, розташовувались на території сучасного Оріхівського району. Залишки Нікітінської фортеці у селіКомишувахазбереглися донині.Уздовж берегівКінськоїодна за одною виникають військові слободи, а пізніше і мирні поселення. Саме тоді і виникло поселення, яке згодом стало містомОріховим .Є декілька версій про походження назви «Оріхів». Одна з версій говорить про те, що більшість переселенців, що розташовувалися на березі Конки, були вихідцями із села ОріхівкаПолтавської губерніїй на згадку про свою батьківщину назвали нове поселення Оріховим. За іншою версією поселення отримало свою назву від імені балки, в якій росло багато земляних горіхів.Статус міста Оріхів отримав 1801 року — першим на території сучасної Запорізької області.Оріхівський район створено згідно з ПостановоюВсеукраїнського Центрального Виконавчого Комітетувід20 березня 1923року «Про адміністративно-територіальний поділ Катеринославщини». Центром його став Оріхів, який тоді знов віднесений до розряду селищ міського типу. До району увійшли Оріхівська, Малотокмачанська, Білогір`ївська і Преображенська волості. Згодом район охоплював 14 сільських рад, 69 населених пунктів. У 30-х роках XX-го століття населення району становило 37050 осіб, а землі — 69509 десятин.Українськогонаселення було 93%,російського  — 3%, євреїв  — 2%, решта — 2%.На даному етапі Оріхівський район був один із найбільших у Запорізькій області. Провідна роль в економіці району належала і належить заразсільському господарству .До утворення колгоспів селяни у 1923-24 роках об`єднуються у комуни, артілі, товариства по спільній обробці землі. Так було утворено 5 сільськогосподарських артілей — «Свідомість», «Зоря нового життя», «Свобода», «Нова зоря». У 1929 році на території села Жеребець (нині селоКірове ) була створена артіль ім.30-ї Іркутської дивізії, у с. Мала Токмачка — ім.3-го Інтернаціоналу, у с. Омельник — артіль «Сигнал», комуна «Свобода».У 1929 році на Оріхівщині був організований перший колгосп, який називався «Червоний сівач», першим головою нового колгоспу був Дігтяренко І. П. В наступному році ще одна сільгоспартіль об`єднала селян-одноосібників в колгосп ім.12-річчя Жовтня. Його головою був обраний Лобач І. О. Вже в 1935 році ці господарства стали кращими в районі, були занесені на обласну Дошку Подяки.Велику роль в організаційному, господарському зміцненні колгоспів відіграли створені у 1930 році машино-тракторні станції. На початку 1940 року машинний парк МТС налічував 70 тракторів і 58 комбайнів, що дало змогу селянам безперебійно засівати поля і вчасно збирати врожаї. У квітні 1958 року Оріхівська, Жеребецька і Малотокмачанська МТС були реорганізовані в Оріхівську ремонтно-технічну станцію, перейменовану у 1961 році в Оріхівське районне управління «Сільгосптехніка».Одним з основних промислових підприємств став авторемонтний завод, утворений у 1937 році на базі міжрайонної майстерні по ремонту сільськогосподарської техніки. Завод займався в основному ремонтом автомобілів та двигунів до них. З 1951 року змінилася номенклатура виробів. Завод почав спеціалізуватися на випуску обладнання для тваринницьких ферм (підвісних доріжок, кормозапарників тощо). Корінна реконструкція вже механічного заводу відбулася в кінці 50-х на початку 60-х років. Вступили до ладу нові цехи, оснащені найсучаснішим на той час обладнанням, збільшився обсяг виробництва. З 1961 року мехзавод перейменований у завод «Орсільмаш».Продукція заводу користувалася попитом як в нашій країні так і за кордоном. «Орсільмаш» брав участь у республіканських і міжнародних виставках сільськогосподарської техніки. 1955 року був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки уМосквіі нагороджений медаллю.Крім цього заводу, існували 6 борошномельних вітряків, 10 кравецьких майстерень, 15 чоботарних, 4 ковальських, 3 слюсарних, 6 жерстяних, 15 по обробці дерева і 3 овчинних.В періодперших п`ятирічокв місті та районі продовжується подальше піднесення промисловості, сільського господарства. Одним із важливих завдань, що забезпечували виконання п`ятирічок, були питання підготовки промислових кадрів, перш за все будівельників. Для швидкої підготовки кадрів були створені ЦІПи (центральні інститути праці).Такий інститут був створений і в Оріхові, розташовувався він в приміщенні по вул. Карла Маркса.Високих показників в районі добилися колективи заводів «Орсільмаш», ремонтно-механічного, металовиробів, швейної фабрики, райпобуткомбінату, маслозаводу, «Сільгосптехніка».Швидкими темпами зростало будівництво житлових і культурно-побутових об`єктів.Значних успіхів було досягнуто в сфері сільського господарства. Спеціалізація сільськогосподарського виробництва вплинула на його інтенсифікацію. У тваринництві у 60-70 роки було створено 7 спеціалізованих господарств: три по відгодівлі великої рогатої худоби, два — свиней і два — птиці. Спецгоспи щороку продавали державі більше 61% загальної кількості м`яса, запланованого для всіх колгоспів і радгоспів району.В господарствах району широко впроваджувалася комплексна механізація і нова технологія вирощування найбільш трудомістких культур. Механізовано більшість тваринницьких ферм. Майже всюди налагоджено механізоване водопостачання, все ширше застосовувалося автоматичне доїння, вирішувалося питання з кормоприготуванням. Набагато зріс загальний обсяг виробництва сільськогосподарської продукції.Не пройшла осторонь Оріхівського районуВелика Вітчизняна війна .У перші ж дні війни близько двох тисяч жителів району стали на захист Батьківщини, всього за час війни на фронті знаходилося 11 тисяч мешканців району, майже сім тисяч осіб загинули в боях.В липні 1941 року в м. Оріхові формується226-95 гвардійська стрілецька дивізія , в приміщенні нинішньої СШ № 2 розгорнув свою роботу пересувний польовий шпиталь, очолюваний головним лікарем Центральної районної лікарні Лукашевичем В. М. 4 жовтня 1941 р. Оріхівський район був окупований фашистськими військами. Ворог відразу почав розправу над мирним населенням в м. Оріхові.В період окупації розгорнули свою роботу підпільна група та партизанський загін, в місті діяла молодіжна група «Щит».В селищі Комишуваха діяла підпільна група, що мала прямий зв`язок з Оріхівським партизанським загоном, в селах Кірове, Юрківка патріотична група з 13 осіб чинила активний опір ворогу.В травні 1942 — квітні 1943 рр. в плавнях діяла підпільна диверсійна група, яку очолював Проскура. 17 квітня 1943року на околицюНоводанилівкибула висаджена диверсійно- розвідувальна група на чолі з Хрустальковим. Всі члени групи загинули.19 вересня 1943 року передовий механізований загін на чолі з Сухановим увійшов до міста й розпочалася запекла боротьба за його визволення. Бій тривав до пізнього вечора, фашистам довелося відступити, місто було звільнене, закінчилася його окупація. У наступні чотири дні район повністю був звільнений від окупантів.За час боротьби з німецько-фашистськими загарбниками сім мешканців району були удостоєні званняГероя Радянського Союзу .Подвиги земляків на різних фронтах і визволителів району увічнено у назвах вулиць, меморіальних комплексах, обелісках і монументах.У 1943 році було організовано два радгоспи: «Оріхівський» та радгосп ім. Димитрова, який у 1963 році був перейменований у птахорадгосп. На початку 50-х років оріхівці відновили всі промислові підприємства та сільське господарство; освоїли довоєнні посівні площі і відновили тваринницькі ферми; перевищили довоєнний рівень виробництва.У 1950 році у зв`язку з укрупненням сільськогосподарських артілей колгоспи Оріхова об`єдналися з господарствами сусідніх сіл: Новоданилівки, Новопавлівки і відійшли від міста.Згідно УказуПрезидії Верховної Ради УРСРвід30 грудня 1962року «Про реєстрацію району» був ліквідований Комишуваський район. Його територія увійшла до складу Оріхівського району.60-80-ті роки XX століття були періодом інтенсивного розвитку району і міста Оріхова. В цей час швидких темпів набуває розширення тваринницької галузі. З 1975 розпочали роботу птахорадгосп «Мирний» і птахофабрика с. Нестерянка.У 1924-25 навчальних роках окрім існуючих шести початкових шкіл працювала семирічна. Для неграмотних були організовані школи-лікбези та хати-читальні. Велику роль у підготовці вчителів відіграла педагогічна профшкола, створена у 1925 році. З жовтня 1920 року розпочав своє літочислення сільськогосподарський технікум, який називався агротехнічною школою. В 1930 році він був реорганізований в Оріхівський агротехнічний технікум.У 1936 рік була повністю ліквідована неграмотність серед дорослого населення, здійснювалася загальна семилітня освіта і почався перехід до середньої.Історія створення культосвітніх закладів району починається з 1923 року, коли було відкрито 10 сільських клубів, а вже 1925 році їх налічувалося понад 33.У 1923 році відкрилась районна бібліотека. Протягом 30-40-х років в районі зростає мережа сільських та колгоспних бібліотек. На сьогоднішній день в районі діє 27 бібліотек, які обслуговують всі категорії читачів.У 1937 році відкрився кінотеатр на 400 місць, у 1961 році в місті відкрита дитяча музична школа, пізніше такі школи були відкриті в смт.Комишувахаі в селіНестерянка .У 1972 році, на честь 29-і річниці визволення міста та району від німецько-фашистських загарбників, відкрито краєзнавчий музей, який з 1993 року набув статусу державного.