Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії


Герб


Прапор

Тип:
КОАТУУ:3220200000
Змін всього:
Дата заснування/створення:1965
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:852198463.73953
Населення:▼ 36160907 ( 1.02.2012)
Густота населення:38.6 осіб/км²
Поштовий код:07500—07571
Телефонний код:+380-4476
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:

Адреса:07500, Київська обл., Баришівський р-н, смт. Баришівка, пл. Леніна, 1, 5-15-53
Веб-сторінка:http://www.baryshivka.com.ua
Мер міста:
Голова держадміністрації:Горбик Володимир Миколайович
Голова ради:Шевчук Анна Олександрівна

АТУ

Районів:1Списокна карту
Міських рад:0Списокна карту
Селищних рад:1Списокна карту
Сільських рад:25Списокна карту
Міст:0Списокна карту
Селищ міського типу:1Списокна карту
Селищ:1Списокна карту
Сіл:24Списокна карту

Відстань

До столиці:
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:852198463.73953
Периметр:236192.585560226
Сусіди:Переяслав-Хмельницький район Бобровицький район Згурівський район Броварський район Яготинський район Бориспільський район


Карта на карту

Географічні координати: 31.371 50.360

Склад (26):

Сусіди:


Історія Історія Баришівщини тісно пов`язана із драматичною історією України. Пращури краю захищали свою незалежність у битвах із Золотою ордою, литовськими феодалами та польською шляхтою. Гучною хвилею прокотились по баришівський землі на­родні повстання під проводом Наливайка, Павлюка й Острянина.Ось кілька версій походження назви селища. Відомий історик А. В. Стороженко пов`язував її з літописним Баручем, що вперше згаданий у 1125—1126 рр. Інші дослідники подають відо­мості про існування на місці сучасної Баришівки володіння київсько­го князя Бориса (XI ст.) — Борисівки, а в народній вимові Ба­ришівки (сусідній Бориспіль місцеве населення називає Баришпіль).У XII ст. Баришівка зазнала спустошливого нападу монголо-татар. Відбудували її у другій половині XVI ст. козаки, втікачі-се­ляни й ремісники з Ходорова, Ржищева, Дивини та інших міст і сіл Правобережжя. У літописах XVII ст. Баришівка згадується як важливий укріплений пункт. Місцеві жителі брали участь у се­лянських повстаннях під проводом Тараса Трясила.У 1843 р. селище відвідав Т. Шевченко. Поет оглянув роз­копаний курган, який, до речі, зберігся до наших часів і знахо­диться біля міста Березань.Типовий краєвид для Баришівського району: родючі поля, худоба на випасі, захопливий пташиний спів. Недарма споконвіку славилися ці землі: тут збирали мед, здобували торф, навіть зай­малися виробництвом шовку!Церкви Баришівського району вишукані. Архітектурі церков сіл Гостролуччя та Селище можуть позаздрити навіть храми великих міст! Багато віків тому (II тис. до н. є. — II ст. н. є) на місці сучасного Селища жили люди, про що свідчать археологічні знахідки, і такий факт також дає право цій місцевості пишатися своїм минулим.Переселенцями з Правобережної України, які тікали сюди від гніту феодалів, на початку XVII ст. було засновано місто Березань. Уперше воно згадується в ділових паперах Київського воєводства за 1616 р.Березань розташована в східній частині Київської області на р. Недрі, лівій притоці Трубежа. Назву поселенню дали, мабуть, березові гаї, що були тоді в цій місцевості. І нині в місті багато берези, що прикрашає та ро­бить неповторними його краєвиди.Перебуваючи в Березані у 1843 р. Тарас Шевченко, написаввірша«Розрита могила». Поштовх для створення цього вірша дали враження від відвідання розкопок кургану, що проводилися на той час. Залишки кургану можна по­бачити і тепер.Місцеві краєзнавці демонстру­ють місце, де Кобзар писав вірш, обґрунтовуючи своє твер­дження відповідними знахідками (під час зливи в центрі Березані, на місці колишньої садиби, господар якої саме й запрошував у 1843 р. Шевченка до себе, відкрилося провалля, де знайшли де­рев`яні залишки будівлі), зробленими останніми роками.Протягом 37 років Березань була районним центром, а з 30 червня 1994 р. їй надано статусу міста обласного підпоряд­кування. Територія населеного пункту Березань — 0,33 км 2 , що становить 0,12% загальної площі Київської області.У місті працює краєзнавчий музей, в якому є зал з незви­чайною експозицією, яка відтворює різноманіття флори та фауни цього куточка Київської області. Тут можна не тільки побачити рідкісних на наш час тварин, але й почути голоси природи, які записані на магнітофоні і супроводжують екскурсії.