Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії


Герб


Прапор

Тип:
КОАТУУ:3220600000
Змін всього:
Дата заснування/створення:7 березня 1923 року
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:770047253.240861
Населення:▼ 36160027 ( 1.02.2012)
Густота населення:46.9 осіб/км²
Поштовий код:09700—09753
Телефонний код:+380-4461
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:

Адреса:09700, Київська область, Богуславський р-н, м. Богуслав, вул. І.Франка, 4, 5-24-77
Веб-сторінка:http://www.kyiv-obl.gov.ua/viewradi.php3?m=3&o1=1
Мер міста:
Голова держадміністрації:Дубас Богдан Антонович
Голова ради:Знайда Яків Олександрович

АТУ

Районів:1Списокна карту
Міських рад:1Списокна карту
Селищних рад:0Списокна карту
Сільських рад:21Списокна карту
Міст:1Списокна карту
Селищ міського типу:0Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:21Списокна карту

Відстань

До столиці:
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:770047253.240861
Периметр:191051.138431038
Сусіди:Звенигородський район Корсунь-Шевченківський район Канівський район Кагарлицький район Лисянський район Миронівський район Рокитнянський район Таращанський район



Богусла́вський райо́н  —районуКиївській області України . Район розташований на півдні області. Утворений 7 березня 1923 року. В 1925—1932 р.р. під час реорганізації район ліквідовано, в 1933 році відновлено. В1962році Богуславський район ввійшов до складу Таращанського району, в1965році до Миронівського, в 1965 році район відновлено.Населення району — 40,6 тис. осіб, в тому числі в місті — 17.1 тис., по селу — 23,5 тис., переважно українці. Площа 772 кв. км.. Район об’єднує 41 населений пункт, 21 сільську та одну міську Ради.
Історія Територія Богуславщини заселена здавна. В урочищі Городку знайдено три римські монети 2 ст. н. е., а біля міста збереглися залишки давньоруськогогородищаXI-XIII ст., яке можна ототожнювати з згадуваним у літопису містом Богуславлем. Воно було разом зКорсунеміКаневомодним з найбільших укріплених пунктів на південному кордоніРуci .Районний центр м. Богуслав був заснований в 1032 р. Київським княземЯрославом Мудрим . В 1240 році Богуслав був зруйнований монголо-татарськими ордами. В 1362 році територія району знаходилася під владу Литви, а після Люблінської унії 1569 р. — під владою Польського королівства. На початку сімнадцятого століття отримав Магдебурзьке право.1648 р. Богуслав, визволений військами Богдана Хмельницького, є сотенним містечком Білоцерківського полку. В1667році Богуслав відійшов назад до Польщі, по Вічному миру 1686 спустошене попередніми війнами Правобережжя мало залишатися ненаселеним та нічиїм. Але в 1680-х поляки дозволяють козакам під керівництвом Семена Палія заселяти Київщину, Богуслав стає полковим містом Богуславського полку. В1712козацька автономія ліквідується.В1793році по другомуподілу Речі Посполітоїтериторія району увійшла до складу Росії. В 1796 — 1837 році — місто Богуслав є центром Богуславського повіту. З 1846 ця територія входить до складу Канівського повіту Київської губернії.Радянську владу встановлено в січні 1918, з 1919 р. Богуслав — центр Богуславського повіту, Київської губернії.Більшовицька влада на Богуславщині перемогла остаточно в1920р. лише завдяки регулярним військам Червоної армії (війська Й. Якіра). Наприкінці 1920 року в Богуславській волості діяло 12 комнезамів. Всі сили були мобілізовані на виконання продподатку.В січні 1921 р. вс.Вільхівецьмахновці знищили богуславський продзагін на чолі з політпрацівником Г.Уколовим. Як протест проти більшовицької влади та запровадження продрозверстки на Богуславщині виникає антибільшовицьке повстання, відоме в історії як«Медвинська республіка» .В умовахНЕПувідроджується кооперація як серед селян, так і серед ремісників. У Богуславі була організована промартіль «Ткач», а в с.Медвин у 1928 р., крім 9 сільськогосподарських, існували кредитний, садовогородний, промисловий та споживчий кооперативи.У 1929 р. листопадовий Пленум ЦК ВКП(б), відкинувши НЕП, проголосив курс на суцільну колективізацію, а в 1930 р. Постановою ЦК ВКП(б) закріплено перехід від політики «обмеження» куркульства до політики його ліквідації як класу. Почалося суцільне примусове розкуркулення селян і створення колгоспів. На Богуславщині також у кожному селі створили колгосп або навіть кілька. В 1931 р. для допомоги у виконанні плану заготівель Білоцерківський район посилає до Богуславського бригаду у складі 70 чоловік. Проте адміністративні методи здійснення колективізації значно знизили продуктивність всього сільськогосподарського виробництва. Як результат, в 1932 р. план хлібозаготівлі по району виконано лише на 16,8%. Майже кожне село було занесене до«чорної дошки» . Почалось примусове вилучення продовольчих запасів у кожній сім’ї. Наслідок такої державної політики – Голодомор 1932-1933 років .Голодуванняу Богуславському районі та факти людожерства підтверджені в офіційних документах того часу. В доповідній наркома землеробства УСРР Олександра Одинцова секретареві ЦК КП(б)УСтаніславу Косіорупро голод в Київській області14 березня 1933р. говориться, що «По Богуславському району голодает 1931 хозяйство». А у зверненні керівників Київського облвиконкому доГолови Ради Народних Комісарів УСРР Власа Чубаряз проханням надати продовольчу допомогу у зв’язку з голодом і в довідкових матеріалах з цього приводу вказуються окремі населені пункти Богуславського району, де насе- лення голодує ( Синиця ,Чайки ,Вільхівка ,Красногородка ,Медвин , Ісайки ,Саварка ,Мисайлівка ), наводяться факти людоїдства.В результаті дослідницької роботи, проведенної на території району в1993та2008рр., встановлено, що від голодомору на Богуславщині померло 5357 осіб, в т. ч. 1410 дітей, але і ця цифра не може претендувати на точність.[1] З липня 1941 р. Богуслав і район окупований німецько-фашистськими загарбниками. В лютому 1944 р. район визволено.У вересні 1991 р. над приміщенням райвиконкому та міської Ради піднято прапор незалежної України.