Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії


Герб


Прапор

Тип:
КОАТУУ:3222200000
Змін всього:
Дата заснування/створення:25 вересня 1986 року
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:921194843.560226
Населення:▼ 34160418 ( 1.02.2012)
Густота населення:37.3 осіб/км²
Поштовий код:09200—09264
Телефонний код:+380-4573
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:

Адреса:09200, Київська обл., Кагарлицький р-н, м. Кагарлик, пл. Незалежності, 1, 5-16-40
Веб-сторінка:http://www.kyiv-obl.gov.ua/viewradi.php3?m=24&o1=1
Мер міста:
Голова держадміністрації:Шевченко Іван Олександрович
Голова ради:Бевз Віктор Михайлович

АТУ

Районів:1Списокна карту
Міських рад:1Списокна карту
Селищних рад:0Списокна карту
Сільських рад:30Списокна карту
Міст:1Списокна карту
Селищ міського типу:0Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:30Списокна карту

Відстань

До столиці:
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:921194843.560226
Периметр:209316.490079319
Сусіди:Обухівський район Переяслав-Хмельницький район Канівський район Богуславський район Білоцерківський район Обухівська район Миронівський район Рокитнянський район Бориспільський район Васильківський район


Карта на карту

Географічні координати: 30.837 49.909

Склад (31):

Сусіди:


Кагарли́цький райо́н—районуКиївській області України . Районний центр — містоКагарлик .Кагарличчина — один із давніх, аграрно міцних районів Київщини.Утворився Кагарлицький район в 1923 році.
Історія Ще племена прадавньоїТрипільської культури , які утверджували себе передусім як осілі працелюби, заклали основи землеробства, скотарства на Правобережжі України. Проклали торгові шляхи до близьких і далеких обжитих земель.У Кагарлицькому районі виявлено, вивчено немало археологічних пам`яток, які засвідчують, що своїми здобутками трипільці стояли в одному ряду з населенням найрозвиненіших за розвитком культури племенних і міжплемінних утворень.Багата колекція археологічних знахідок у районі на місцях господарювання скіфів-орачів, ранніх слов`ян. На родючих землях від вабливоїРосідо невтримногоДніпра , обіч тихоплинної Росави, Росавки, Горохуватки, інших річок наші далекі предки удосконалювали виробництво, побут, формували свій світогляд. Все це не зникло безслідно, а лягло в основу багатих традицій, звичаїв, що збереглися до наших днів.Степи і села Кагарлицького району дуже багаті на археологічні пам`ятки, які належать до всіх історичних епох, починаючи з стоянок раннього періоду стародавнього кам`яного віку (палеоліту) і закінчуючи залишками міст та сільських поселень епохиКиївської Русі .Стоянки і поселення, родові могильники і кургани, городища і неукріплені селища, скарби ювелірних виробів і знахідки стародавніх монет — це лише невеликий перелік того, що є в розпорядженні істориків про територію Кагарлицького району в давнину.Таких пам`яток на території району нараховується 114; це городища — 5, поселення — 40, курганів — 36, курганних груп — 27, грунтових могильників — 5.Біля села Черняхів у 1900 та 1901 роках археологВікентій Хвойковперше дослідив ранньо-слов`янскі могильники II ст. н. е., відкрив нову архелогічну культуру наших пращурів, яку назвали за найменуванням села на Пороссі — черняхівською. Пізніше тут же виявлено ще два поселення того ж часу і трохи пізніших часів — трипільської культури (IV—III тисячоліття до н. е.), за назвою села в сусідньому Обухівському районі — Трипілля.На правому березі Дніпра за 37 км від районного центру лежить селоБалико-Щучинка . Воно цікаве своєю історією. Тут збереглися залишки городища Чучин, яке вперше згадується в літописі XI століття. Дане городище було фортецею і портом на Дніпрі і домінувало на всю навколишню територію. Відомо, що Чучин походить від назви річки Чучинка, яка протікала через село і воно почало заселятись на початку XVIII століття. Поруч з балкою, знаходиться село Балики, засноване Київським війтом Іваном Баликою в кінці XVI століття. Є і інша легенда походження назви села, яке вказує на риболовецький промисел, яким тут, певно, займалися, адже поселення розташоване біля річки («балик» і «щука»). У 1921 році села Балик і Щучинка об`єдналися в одне село. Тут же археологи розкопали давньо-руське городище і кочівницькі кургани.