Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії


Герб


Прапор

Тип:
КОАТУУ:3522200000
Змін всього:
Дата заснування/створення:1923
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:1305105158.88734
Населення:▼ 24160164 ( 1.12.2011)
Густота населення:18.1 осіб/км²
Поштовий код:27400 — 27454
Телефонний код:+380-5233
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:

Адреса:
Веб-сторінка:http://znamrda.kw.ukrtel.net/
Мер міста:
Голова держадміністрації:Іващук Анатолій Олексійович
Голова ради:Михайлова Тетяна Андріївна

АТУ

Районів:1Списокна карту
Міських рад:0Списокна карту
Селищних рад:0Списокна карту
Сільських рад:13Списокна карту
Міст:0Списокна карту
Селищ міського типу:0Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:13Списокна карту

Відстань

До столиці:
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:1305105158.88734
Периметр:277628.657566005
Сусіди:Кіровоградський район Олександрівський район Чигиринський район Новгородківський район Світловодський район Олександрійський район



Знам`янський район  —адміністративно-територіальна одиницяу складіКіровоградської області України . Площа — 1 334 км². Адміністративний центр —місто Знам`янка . Населення становить 24 164 (на 1 грудня 2011 року).
Історія[ред.₴Заснування міста Весною 1869 року у Чорний ліс була привезена група робітників. Тисячі штрафників розчищали шлях для ще небаченої в цих краях «чугунки». Велика кількість штрафників загинула відепідемійта виснажливої праці. Залізниця швидко просувалась крізьдубовітаграбовіхащі на північний схід.Тут і почали зводити стіни станції, якій дали назву сусіднього села — «Знам`янка». В стадії «залізничної лихоманки», була построєна залізнична дорога черезДніпроу районі Крюкова, яка далі пішла наПолтавуіХарків .Період «залізничної лихоманки» отримав фінансову підтримку з банків Амстердама, Парижа, Лондона, Варшави, Петербурга. В 1857 році царський уряд затвердив Головне товариство Російських залізниць. Через шість років у міністерських кабінетах спалахнула полеміка навколо питання про напрямок Південної залізниці. Вирішили вести магістраль на Кременчук і Харків. У 1865 році дільниця Одеса — Балта стала до дії. Того ж року колію було прокладено далі на північ. Згодом прокладалася залізниця з Миколаєва на Харків. Лінія її теж пролягала крізь Чорний ліс. Рух поїздів на дільниці Знам`янка — Миколаїв відкрилася у серпні 1873 року. В 1876 році було прокладено залізницю від Фастова до Знам`янки в районі Сміли. Так непримітна станція розташована на галявині Чорного лісу, стала важливим залізничним вузлом Правобережжя і Півдня України.Тривалий час Знам`янка залишалась станцією третього класу. Депо було розраховано лише на чотири паровози. Наприкінці 1883 року тут закінчили будівництво ремонтних цехів. Тоді на Знам`янській дільниці дістали прописку 29 локомотивів. Особливий склад депо від начальника до сторожа налічував 92 чоловіка. Найновішою на той час технікою можна було за добу дістатися із Знам`янки до Фастова.Першим поселенцям жилося дуже скрутно. Робочий день будівельників тривав від сходу до заходу сонця. Стрілочникам ніде було сховатись від дощу. Дровоклади, пічники та теслярі мешкали в брудних землянках. До того ж заробітна плата була дуже низькою. Багато станційних робітників жило в сусідніх селах:Дмитрівні , Шамівці, Орловій Балці,Мошориному . Вони повинні були вставати о третій-четвертій годині, щоб встигнути дійти до місця роботи. А вузол розростався. У 70-80 роках позаминулого століття біля станції виросли робітничі селища: Осипове, Ліницьке, Патрине. На початку минулого століття вони з`єдналися, хоча до 1917 року в офіційних документах згадуються як окремі населені пункти. У 1916 році в Знам`янці вже налічувалось 1360 господарств і понад шість тисяч жителів. Швидке зростання населення станції було зумовлене перш за все тим, що наприкінці минулого століття Знам`янка стала важливим торгівельним пунктом та одним з центрів найму дешевої робочої сили в зоні товарного землеробства Півдня Росії. Пожовклі сторінки земської сільськогосподарської хроніки свідчать, що в 1891–1895 роках з середньорічного врожаю близько 20 мільйонів пудів зерна в Олександрійському повіті тільки Знам`янка відвантажувала щорічно в середньому 580 тисяч пудів хліба. В цей період в Знам`янці відкрились контори трьох акціонерних банків. Споруджено було магазини, складські приміщення. Був відкритий 30 квітня 1892 році з ініціативи санітарного лікаря М. І. Тезякова лікувально-продовольчий пункт з організацією реєстрації робітників, санітарного нагляду за ними, надання амбулаторної допомоги хворим.Незважаючи на велике торгове пожвавлення, технічне оснащення станції залишалось на низькому рівні. Протягом місяця депо випускало всього двапаровозиз підйомного ремонту і 20 — з промивального. На початку минулого століття тут спорудили невеличкуелектростанцію . ЇЇ енергії хватало лише на освітлення кількох конторських приміщень. В інших місцях вночі горілигасові ліхтарі .Щодо освіти то у Знам`янці першою була збудована школа № 8 (тепер загальноосвітня школа № 2), в якій ми зараз і навчаємося. Історія школи сягає в далекий 1898 рік. З початкової школи вона виросла у фабрично-заводську семилітку згодом — у десятилітку. Далі — середня політехнічна школа, одна з двох шкіл в Україні, що стала експериментальною школою союзного значення. Понад 90 років зберігалися у сімейному архіві родини Акімових свідоцтва про закінчення їх навчання в нашій школі у 1913 і 1916 роках, а тепер вони знайшли своє місце у музеї. [ред.₴Визвольні змагання У ніч на 5 березня1917року на Знам`янському вузлі зупинився військовий ешелонбільшовиків , який захопив місцеві органи влади. 19 січня 1918 року було обрано військово-революційний комітет на чолі з Терентієм Назаренком , а також створено невеликий загін військової охорони.Ревкому складі п`яти чоловік взяв усю повноту влади на вузлі в свої руки.У період 1918–1921 року в Україні йшла боротьба між комуністичноюСРСРна чолі зРосієюі демократичною Україною, де перемогла з рештою СРСР. Утретє повернувшись в Україні, більшовики зробили все для того, щоб ніколи не втратити контроль над нею.Як і в попередні роки, політичний курс щодо України розроблявся уМосквій враховував насамперед інтереси більшовицького центру. Ці інтереси диктували необхідність уніфікації всіх сторін життя України відповідно до норм, що складались у Російській Федерації, зокрема в її центральних губерніях. У цих губерніях радянська влада існувала під знаком посилення «воєнно-комуністичної» політики. Яскравим проявом цього стало рішення РаднаркомуРСФРРвід 29 січня 1920 р. про впровадження у країні обов`язкової трудової повинності. Тих, хто ухилявся від виконання розпоряджень, переслідували за законами воєнного часу: ув`язнювали вконцтабори , направляли на примусові роботи тощо. Ці, як і інші «воєнно-комуністичні» заходи центру, поширювалися в Україні.1920 року. Райпартком, ревком, очолюваний Федотом Купченком, і політвідділ залізничного вузла, яким керував Терентій Назаренко, мобілізували знам`янчан на відбудову транспорту. При ревкомі були створені відділи соціального забезпечення, народної освіти, земельний і житловий комітет, загс . Восени почали діяти три трудові школи, вечірні курси для дорослих, соціально-економічна школа, відкрилась публічнабібліотека , розгорнуто роботу створеного при клубі гуртка «Наука і праця». Спроби продовжити «воєнно-комуністичний» курс за мирних умов зустріли народний опір у всіх радянських республіках. В Україні він вилився в антибільшовицьке повстання селянства і заворушення селянства і заворушення серед робітників, аналогічна ситуація була і в Знам`янці. Відхід від «воєнного комунізму» став питанням життя і смерті партії більшовиків та створення нею радянської системи. Роки нової економічної політики ( НЕП ) були особливим періодом у історії Знам`янщини. Ці роки позначилися стрімким розвитком залізничного містечка. Відкрилася вечірня комсомольська середня школа, школа ліквідації неписьменності серед жінок, музична студія та технічна станція для дітей. Знам`янка стала однією з найбільших на Правобережжі України «фабрик поїздів». В усі напрямки безперервним потоком йшли із станції поїзди з рудою, вугіллям, нафтою, машинами, хлібом. [ред.₴Друга світова війна Знам`янку зайняли німці 5 серпня 1941 року, а наступні два дні вони встановили владу вже у всьому Знам`янському районі. Понад 850 днів тривала ця жахлива окупація З перших днів окупації проводився масовийгеноцид , тобто організоване і послідовне знищення мирних громадян. У «Пам`ятці німецького солдата» говорилось, що вони не тільки мали право, а й були зобов`язані виявляти жорстокість, убиваючи кожного, незважаючи хто перед ними — дитина, жінка чи стара людина. З перших днів активно розпочали боротьбу з загарбниками партизани загонів імені Щорса — командир І. І. Нечаєв та імені Сталіна — командир І. С. Щученко. Згодом у місті організовуються і діють підпільно-диверсійні групи на чолі з А. І. Александровим і В. Ю. Рожком. Найбільш організовані й чисельні були підпільно-диверсійні групи у Дмитрівці, Шамівці, Богданівці, Казарні. Самепартизаниі підпільники надали неоціниму допомогу нашій армії у розгромі ворога на Знам`янському напрямку.Восени 1943 року до Знам`янки наблизилися військаРадянської Армії . 19 жовтня битву за місто розпочали літаки, а в ніч проти 9 грудня, після тривалої артпідготовки, почався штурм вузла. Наступальні операції здійснювали частини 18-го і 29-го танкових корпусів 5-ї гвардійської танкової армії під командуванням генерал-полковника П. О. Ротмістрова, 6-ї, 110-ї гвардійських стрілецьких дивізій 5-ї гвардійської армії, якою командував генерал-лейтенант О. С. Жадов, та стрілецький корпус, який очолював генерал-майор О. І. Родимцев. 9 грудня Знам`янку визволили від ворога. У визволенні міста активну участь брали партизанські загони під командуванням І. Д. Діброви, Є. І. Петрова, М. П. Кришталя, Г. М. Володіна, І. Ф. Присяжнюка, а також підпільники знам`янських диверсійних груп. Основну роль у битві за Знам`янському плацдармі відіграли танкісти і мотопіхота, які утворювали гострі клини, що пробивали шлях. Однак вся битва за Знам`янку є гармонійним поєднанням зусиль усіх родів військ, у тому числі й піхоти, яка зробила важкі марші за танками і артилерією, яка змогла масованими ударами знищувати найбільш укріплені вузли. Не менше значення в успіхові цього наступу відіграли люди армійського тилу. Нарешті, разом з регулярними військами в цій битві брали участь герої задніпрянських лісів, славні партизани, які вдарили з тилу, дезорганізували німецьку оборону і підготовляли нашим частинам плацдарм удару на залізничний вузол. У боях за місто і залізничну станцію фашисти понесли великі втрати лише 9 грудня 1943 року, в день визволення Знам`янки, було знищено до 1500 солдатів і офіцерів, 23 танки, захоплено 94 танки і бронемашини, 152 гармати, 52 бронетранспортери, 684 автомашини, 22 склади з боєприпасами, пальним, продовольством.Значні втрати ворог поніс у боях за села району. Відвагу, героїзм, мужність у боях на знам`янській землі виявили наші бійці, офіцери, партизани. Тисячі з них полили своєю кров`ю землю. На території міста і району — 47 братських могил, меморіальних комплексів. Встановлено пам`ятні знаки, іменами героїв-визволителів названо вулиці. Понад 1000 трудівників міста, які захищали Батьківщину на фронті, було нагородженіорденамиі медалями Радянського Союзу. В 1944 році на збірні кошти працівників депо купили та передали на фронт 6 танків та один військовий літак, якому дали назву «Знам`янський паровозник». [ред.₴Післявоєнний період Перші повоєнні десятиліття — особливий період новітньої історії України. Об`єднаний у межахСРСРукраїнський народ у ці роки відбудував народне господарство і в складних умовах тоталітарного режиму досяг поступу в усіх сферах економічного і соціально-культурного життя. У жовтні 1946 року виконком міськради затвердив схему генерального плану забудови міста. Розширилася привокзальна площа, почалося озеленення, брукування вулиць.На кінець 1949 року в місті стали до ладу основні магістралі водопостачання; промисловість і транспорт почали одержувати електроенергетику з Олександрії. У 50-ті роки в Знам`янці розгорнулося спорудження багатьох підприємств, реконструювалися діючі.1952 року закінчилося будівництво вокзалу. Розширення колійного господарства дало змогу збільшити пропускну здатність вузла. У грудні 1959 року вузол одержав струм з Кременчуцької ГЕС, завдяки чому стало можливим електрифікувати в 1962 році ділянку Знам`янка —П`ятихатки . Через рік потужні електровози пішли до Миронівки. В 1958 році на знам`янських коліях почали їздити паровози нової серії ФД. В 1960 році почалася планова перепідготовка кадрів для роботи на електровозних видах тяги. В 1965 році реконструкція локомотивного депо була закінчена і підприємство почало працювати на тепло- і електротягу. 2 жовтня 1962 року на електрифікованому шляху Знам`янка — П`ятихатки був проведений перший вантажний потяг електровозом ВЛ60к. Потягом керував машиніст Ткаченко Миколай Лук`янович . 1965 року в Знам`янці почав працювати потужний маслосирзавод — найбільше підприємство молочної промисловості області. У 1971 році став до ладу хлібозавод потужністю 50 тонн продукції на добу. У центрі та на околицях міста виникли масиви багатоповерхових житлових будинків з комплексами підприємств побутового обслуговування. Відома в області знам`янська бальнеологічна лікарня відкрита в 1966 році на базі місцевих джерел мінеральної радоново-вуглекислої води. За бальнеологічним та кліматичним факторами, методами комплексної терапії та ефективністю лікування знам`янська здравниця не поступається перед давно відомими курортами.