Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії


Герб


Прапор

Тип:
КОАТУУ:4420900000
Змін всього:
Дата заснування/створення:1923
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:1437540352.17146
Населення:▼ 19160838 ( 1.02.2012)
Густота населення:13.9 осіб/км²
Поштовий код:92200—92253
Телефонний код:+380-6462
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:

Адреса:92200, Луганська область, смт. Білокуракине, пл. Горького, 6, 2-14-07
Веб-сторінка:http://bk.loga.gov.ua/
Мер міста:
Голова держадміністрації:Діденко Олександр Іванович
Голова ради:Бондаренко Костянтин Іванович

АТУ

Районів:1Списокна карту
Міських рад:0Списокна карту
Селищних рад:2Списокна карту
Сільських рад:13Списокна карту
Міст:0Списокна карту
Селищ міського типу:2Списокна карту
Селищ:1Списокна карту
Сіл:12Списокна карту

Відстань

До столиці:
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:1437540352.17146
Периметр:276947.24299091
Сусіди:Троїцький район Новопсковський район Сватівський район Старобільський район



Білокура́кинський райо́нрозташований на півночі Луганської області і межує на півночі з Білгородською областю Росії, на сході — з Новопсковським, на південному сході — Сватівським, на заході — Троїцьким, на півдні — Старобільським районами Луганської області.Районний центр — смт.Білокуракине , з`єднане з обласним центром залізничними і шосейними дорогами. Відстань становить відповідно 151 і 128 км.
Історія Заселення сучасної території Білокуракинського району розпочалося близько 40 тисяч років тому. Перші офіційні повідомлення про Білокуракинський край подаються в середині XVIII ст., а саме «1750г. Белокуракино при реке Белой Старобельского уезда».Найдостовірнішу інформацію про виникнення селища Білокуракине відбито в архівах князів Куракиних, а саме: «у 1700 році Петро І, повертаючись з другого Азовського походу в супроводі свого свояка, князя Бориса Івановича Куракина, зупинився у мальовничій місцевості, що розкинулася уздовж річки з крейдяним дном. Красива місцевість сподобалася Куракину, і Петро І віддав її князю, надавши право останньому визначити межі володіння» (Россия. Полное географическое описание нашего отечества, т. VII, стор.263).В цьому ж році Куракин заснував невеличке село, яке дістало назву від назви річки і прізвища князя. Перші поселенці цього краю вели своє господарство примітивно. Переважало перелогове землеробство, скотарство та птахівництво, а також кустарні промисли: виготовляли бондарні вироби, свічки, мило. Жінки ткали полотно та сукна. Але в той час через погані умови життя, систематичне недоїдання, непосильну працю люди не доживали й до середнього віку. Часто спалахували епідемії холери, цинги, віспи, під час яких вмирало багато людей. Будучи безпорадними перед силами природи та хворобами, селяни всю надію покладали на Бога, тому у цьому краї інтенсивно велося будівництво церков та храмів.У 1804 році поміщицькі селяни Білокуракинської волості викупили у князя Куракина близько 60 тисяч десятин землі і «волю», що дало їм змогу значно поліпшити свої умови життя. На той момент вільні хлібороби колишніх куракинських вотчин вважалися найбільш заможними та освіченими у Харківській губернії, до складу якої входило село у ХІХ столітті. На початку ХХ століття нужда багатьох мешканців регіону, скрута, бідність та безземелля змушували шукати заробітків на підприємствахДонбасу , а також наДонщинітаВоронежчині .Адміністративно-територіальні межі та статус Білокуракинського району з часів його заселення змінювалися декілька разів. У період заселення куракинські маєтки входили до складу Острозького Козачого слобідського полку Воронезької губернії, а на кінець XVIII століття село Білокуракине стало волосним центром Старобільського повітуСлобідсько-Української губернії , а напередодні Першої Світової війни — волосним центром Старобільського повіту Харківської губернії . Білокуракинський район, який було вперше утворено 12 квітня 1923 року, входив до складу Старобільського округу Донецької губернії. З1938року Білокуракине стало районним центром новоутвореної Ворошиловградської області, а в1954році йому було надано статус селища міського типу. У сучасних межах Білокуракинський район було утворено у1965році.