Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії


Герб


Прапор

Тип:
КОАТУУ:0121100000
Змін всього:
Дата заснування/створення:1921
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:2163525689.56602
Населення:▲ 74426
Густота населення:27.9 осіб/км²
Поштовий код:96100—96191
Телефонний код:+380-6564
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:

Адреса:96100, Автономна Республіка Крим, Джанкойський район, м. Джанкой, вул. Леніна, 6, 4-10-16
Веб-сторінка:http://dzhankoy.com.ua/
Мер міста:
Голова держадміністрації:Сидоренко Олександр Іванович
Голова ради:Чернікова Олена Володимирівна

АТУ

Районів:0Списокна карту
Міських рад:4Списокна карту
Селищних рад:0Списокна карту
Сільських рад:0Списокна карту
Міст:0Списокна карту
Селищ міського типу:0Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:0Списокна карту

Відстань

До столиці:
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:2163525689.56602
Периметр:862617.558912148
Сусіди:Генічеський район Новотроїцький район Ленінський район Нижньогірський район Красноперекопський район Красногвардійський район Первомайський район


Карта на карту

Географічні координати: 34.409 45.768

Склад (28):

Сусіди:


Джанко́йський райо́н( рос.Джанкойский район,крим.Canköy rayonı) — район на півночіАР Крим . Розташований в Присиваській степовій частиніКримського півострова . Територія району на півночі і північному сході омивається водами озераСиваш . На південному сході і частково на півдні межує зНижньогірським районом , на заході — зПервомайськиміКрасноперекопськимрайонами.Площа — 2667 м², з яких 2063 м² займає суша, 604 м² — водна акваторія озера Сиваш.Район із півночі на південь перетинає автомобільна трасаХарків — Сімферополь(автошляхМ18), який збігається ізE105, а також автошляхМ17, який збігається ізE97.
Історія Район був утворений в1921  р. шляхом ділення Джанкойського повіту на 2 райони: Джанкойський і Армянський. До його складу увійшло 587 населених пунктів.У1927 – 1929  рр. в районі починають організовуватися перші сільськогосподарські артілі і комуни. До середини 30-х рр., коли колективізація була завершена, на території району числилися 82 колгоспи. Розвиток сільськогосподарського виробництва проходив у скрутних умовах: бідність солончакових земель, безводдя, суховії. Тільки до1939  р., коли одержали розвиток МТС, став підвищуватися життєвий рівень колгоспників.У перші дні війни близько 3 тисяч жителів району пішли на фронт, багато з них — добровольцями. У серпні1941  р. був сформований Джанкойський партизанський загін, який діяв спільно з іншими загонами в білогірських лісах за 140 км від Джанкоя. За роки окупації (з жовтня1941по квітень1944  р.) понад 6 тис. жителів району фашисти відправили до Німеччини на каторжні роботи. На території району було засновано декілька концентраційних таборів, у місті і селах не припинялися зачистки. У відповідь на фашистський терор були створені підпільні групи, що розвернули підривну роботу.Німецько-фашистські загарбники завдали великого збитку народному господарству району. Але вже в 1944 р. було знову створено 77 колгоспів.У серпні1945  р. 15 сільських рад району одержали нові найменування, а18 квітня 1948  р. були перейменовані ще 72 населених пункти.У післявоєнний час продовжувала успішно розвиватися економіка району, на що особливо сильно вплинуло будівництвоПівнічно-Кримського каналу , водами якого з 1965 р. стали зрошуватися поля Північного Криму. Із 70-х рр. починається інтенсивне сільське будівництво, упорядковуються села і селища, колись голі присиваські землі вкрилися садами і виноградниками. Район став одним із найбільш економічно розвинених у Криму. Його славу склали такі колгоспи-мільйонери, як «Заповіт Леніна», «Росія», «Шлях Ілліча», «Україна», радгосп ім. 60-річчя Великої Жовтневої революції, держпплемзавод ім. Тімірязєва, радгосп-завод «Смарагдовий». На території кожного господарства були побудовані сучасні будинки культури, клуби, нові школи, лікарні або фельдшерсько-акушерські пункти, магазини, дитячі сади і бібліотеки. При будинках культури діяли численні творчі колективи: театральні, фольклорні, хореографічні, вокальні тощо.