Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії


Герб


Прапор

Тип:
КОАТУУ:5621200000
Змін всього:
Дата заснування/створення:січень 1940
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:693008763.976819
Населення:▼ 35160824 ( 1.12.2011)
Густота населення:51.7 осіб/км²
Поштовий код:35400—35475
Телефонний код:+380-3650
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:

Адреса:35400, Рівненська область, Гощанський район, смт. Гоща, вул. Незалежності, 72, 2-10-86
Веб-сторінка:http://www.rv.gov.ua/sitenew/goschansk/ua/675.htm
Мер міста:
Голова держадміністрації:Владичук Генадій Миколайович
Голова ради:Гречич Степан Матвійович

АТУ

Районів:1Списокна карту
Міських рад:0Списокна карту
Селищних рад:1Списокна карту
Сільських рад:23Списокна карту
Міст:0Списокна карту
Селищ міського типу:1Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:23Списокна карту

Відстань

До столиці:
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:693008763.976819
Периметр:177439.167461908
Сусіди:Рівненський район Славутський район Березнівський район Корецький район Здолбунівський район Костопільський район Острозький район


Карта на карту

Географічні координати: 26.650 50.614

Склад (24):

Сусіди:


Гоща́нський райо́н  — розташований у південно-східній частиніРівненської області , районний центр — смтГоща .
Історія До найстаріших пам`яток краю належить Свято-Успенська церкваДорогобужа , який згадується як головне містоПогоринище в Іпатіївському літописі , а також Гощанська Свято-Михайлівська церква і взірець волинської архітектури —ТучинськаСвято-Преображенська церква. Гощалежить на правому березіГорині . Назва селища може походити від давньослов`янського «погост» — населений пункт, поселення, яке існувало тут ще зі скіфського періоду. За іншою версією, назва утворена від давньослов`янського слова «гоща» — скотарське стійбище, стоянка. За ще однією, найпоширенішою версією назва містечка походить від слів «гостить», «гощу», «гостинний». Перша згадка у літописах проГощудатується1152роком. Великі князі Литовські подарували землю по річціГоринь , міжКорцеміОстрогом , хрещеному магометанинуМурзі-Кирдей-Хану. НаВолиніКирдей породичався з нащадками роду Голенків. УХІV  —ХVІІст. його рід згадується в історії як Гійські, Гостські, а згодом як Гойські . Вони займали досить видатне і почесне становище, підтримувалиправославну церкву , засновувалимонастиріі заклади освіти, мали своїх представників у сферах влади.УХVIст.Гоща , яка на той час мала привілей намагдебурзьке право , була тісно пов`язана зПочаєвом .Ганна Гойськабула не лише фундаторкоюПочаївського монастиря , але й передала йомуікону чудотворної Божої Матері , яка нині є однією з християнських святинь.У1600році Гаврило і Роман Гойські засновують у містечкуколегіум . У ньому викладали вчені з європейським ім`ям — Симон Плідус , Теофіл Молітор , Войцех Копер , Данило Дорош . У цьому колегіумі у1600  —1604роках навчався Григорій Отрепьєв, відомий згодом в історії як московський цар Дмитро Самозванець ( Лжедмитрій I ). Отримавши вГощіблискучу освіту і європейські манери, розпочав він своє сходження на московський престол. Є припущення, що Дмитро родом із Гощі. Колегіум проіснував до1637року. Вже в наступному році Реґіна (Ірина) Соломирецька (Гойська) закладаємонастирта вищу православну школу, а згодом кілька початкових. Опікуном вищої Гощанської школи ставПетро Могила .З1640рокуГощапереходить у власність українського шляхтичаАдама Кисіля . На його кошти був збудований діючий нині Свято-Михайлівський храм. Подіївизвольної війни 1648–1654 роківтакож торкнулися Гощанського краю. Разом з козацьким загоном у Гощі перебувавТиміш ХмельницькийтаСеверин Наливайко .Після1654рокуГощаввійшла до складуОстрозького повіту , стала волосним центром. Місцеве населення займалося переважносільським господарством , було кількамануфактур . У кінціХVІІІ ст. Гощаналежить поміщику Станіславу Костці-Лінкевичу .А в40-х роках ХІХ ст. ГощеюволодіютьпоміщикиВалевські . До сьогоднішнього дня збереглася їх садиба, у якій тепер міститься районнабібліотека , а також унікальнийпарк . Серед дерев та кущів є дуже екзотичні види:дволопатевий гінкго , болотяний дуб ,софора японська ; стовбури деяких екземплярівясенівтакаштанівсягають в діаметрі двометрової товщини.У1870році Гощу відвідуєетнограф Павло Чубинський .Внаслідок революційних подій початкуХХ століттяГоща у1917  —1920роках перебувала під владоюРосії ,Австро-Угорщини ,Директорії ,більшовиків . До вересня1939року, містечко знаходилось під владоюПольщі . В цей час тут існували дрібні кустарні підприємства, однокласна школа зпольською мовоюнавчання. Лише з1935року її було перетворено на семирічну.З17 вересня 1939року —Гощау складіРадянської України , а у січні1940стає центром району, створеного з Бугринськоїта ГощанськоїволостейРівненського повіту . У травні1940року почалися сталінські репресії, частина гощанців була вивезена.
З липня1941року по січень1944року — німецько-фашистська окупація. Було ліквідовано та пограбовано установи, школи, бібліотеку, спалено частково парк і значну частину райцентру, знищено біля тисячі чоловік мирного населення. В ніч на19 січня 1944року Гощу було визволено військамиРадянської Армії .У повоєнний радянський період історії в райцентрі та селах споруджено нові школи, закладикультури ,охорони здоров`я , прокладено дороги, водогони, створено виробничу базу підприємств, колективних господарств.1982року запрацював піонерський табір «Агатівка»(тепер дитячий санаторно-оздоровчий комплекс). Великими господарствами були колгосп ім. Жданова (тепер ТОВ СГП «Імені Воловікова»), який очолювавГерой Соціалістичної ПраціП. М. Воловіков та радгосп ім. ХХV з`їзду КПРС (тепер державне підприємство дослідне господарство «Тучинське»), яким зараз керуєГерой Соціалістичної Праці , почесний членУкраїнської академії аграрних наукМ. П. Зінчук. Разом з цими господарствами продовжує утримувати лідируючі позиції в районі і агрофірма «Мир», яку очолюєЗаслужений працівник сільського господарстваМ. І. Поліщук.Після здобуттяУкраїноюнезалежності відбуваються значні перетворення у місцевій переробній промисловостітасільському господарстві  — зміна відносин власності, інвестування , бізнесова активність роблять ці провідні галузі більш економічно ефективними. З інвестиціямиусільське господарствота інші галузі прийшли в район фірми «Кратос», «Євроінвестбуд», «Овас», «PST Україна», «Інсеко», «Амако». Прискореними темпами в районі здійснюєтьсягазифікація , впорядковуються населені пункти, розширюється і удосконалюється сфера діяльності закладів соціально-культурного та освітнього призначення. Характерним є піднесення в літературно-мистецькій творчості. Про це, зокрема, свідчить видання книг багатьох місцевих авторів, виставки картин тутешніх художників, успіхи аматорів сцени, які уже проклали шляхи і в зарубіжжя. Широко відомі такі творчі колективи, як народні аматорські хори «Чорнобривці» та «Барви», гурт «Терен», сімейний ансамбль Кубаїв, кіностудія «Азалія», автор і виконавиця Валентина Величко та інші.Історія краю пов`язана з іменами видатних людей —К. Д. Ушинського(на території церкви Покрови Пресвятої Богородиці с. Рясники — могили баронеси Лідії Врангель та Марії Ушинської, невістки видатного педагога, яка мала тут маєток),К. Е. Ціолковського(у1818році в селіМалинівканародився Едуард Ціолковський, батько вченого),Александра Квасневського , президентаПольщі(додругої світової війнив с.Борщівкапроживав його батько) та інших.