Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії


Герб


Прапор

Тип:
КОАТУУ:5622200000
Змін всього:
Дата заснування/створення:1939
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:1458037190.90474
Населення:▲ 34160946 ( 1.12.2011)
Густота населення:24.2 осіб/км²
Поштовий код:34000—34072
Телефонний код:+380-3632
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:

Адреса:34000, Рівненська обл., Заріченський р-н, смт. Зарічне, вул. Центральна, 11, 3-05-23
Веб-сторінка:http://www.rv.gov.ua/sitenew/zarichensk
Мер міста:
Голова держадміністрації:Юрій Адамович Богданович
Голова ради:Віталій Сергійович Сарич

АТУ

Районів:1Списокна карту
Міських рад:0Списокна карту
Селищних рад:1Списокна карту
Сільських рад:16Списокна карту
Міст:0Списокна карту
Селищ міського типу:1Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:16Списокна карту

Відстань

До столиці:
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:1458037190.90474
Периметр:267499.479226521
Сусіди:Дубровицький район Володимирецький район Любешівський район Маневицький район



Зарі́чненський райо́н  — район, розташований у північно-західній частиніРівненської області України . Районний центр —смт Зарічне .Населення  — понад 36 тисяч чоловік.
Історія[ред.₴Перші поселенці Основні риси рельєфуі річкової сітки району сформувались майже 250 тис. років назад, коли зійшовДніпровський льодовик . Вигляд місцевості потім змінювався під дією Сожського (Московського) льодовика.Озераірічкинаповнились водою знову, коли з півночі відступив останній, Поозерський (Валдайський) льодовик (18—14 тисяч років назад), однак рельєфсуттєво не змінився.Кліматпом`якшав і став близьким до сучасного.Перші поселенці на території сучасного Зарічненського району з`явились 150 — 35 тисяч років назад. Просторі ліси і луки, багаточисленні озера і річки створювали сприятливі умови для заселення племен первіснихмисливців .Мезолітичністоянки і місцезнаходження у Зарічненському районі розташовані поблизу озер і річок на піщанихдюнах . Найбільш ранніми пам`ятками є багатошарові стоянки Нобель I, II, III, i IV, які знаходяться поблизусела Нобельв урочищах Заборок та Піддяче, на піщаних дюнах правого берега рікиПрип`ять . В основному мезолітичні стоянки поблизу селаНобельвідносяться доСвідерської культури , яка поширена, крім північних районівУкраїни , уПольщііБілорусі . У Зарічненському районі місцезнаходження мезолітичних стоянокСвідерської культуритакож відомі поблизу сілДідівка ,Котира ,Кухітська Воля ,Сенчиці . Яніславіцька культурапізнього мезоліту представлена у районі стоянками поблизу сілКоник ,Омит ,Сенчиці . У добу мезоліту населення переважно займалосьмисливствомірибальством . У добунеолітутериторія району була заселена племенами, які залишили пам`яткидніпро-донецької культури . У середньому періодібронзового віку XV — XIIст. до н. е. на території району відомі носіїтщинецько-комарівськоїз поселенням поблизу села Іванчиці . У цей період активно розвиваєтьсяскотарствоіземлеробство . З кінцяIII ст. до н. е.до початкуII ст. н. е. слов`янські племеназалишили пам`яткизарубинецької культури . [ред.₴Київська Русь У період існуванняКиївської Русіна березі озераНобельзнаходилось літописне місто Небель. Воно згадується влітописіпід1262роком. Укріплення часівКиївської Русізаймало підвищення в урочищі «Церковна гора» на південно-східному кінці села. Майданчик підвищення має округлу форму, розміри 75х75 м, її висота над рівнем озера 3-6,5 м. Городище в селіНобельє залишком поселення — міста, політико-адміністративного і торгово-економічного центру, пов`язаного, ймовірно, з існуванням Погоринської Волості, яку вперше літописи згадують під1097  р. Її головним центром у кінціXI ст.було містоДорогобуж(нині однойменне село вГощанському районі Рівненської області ). У добуВеликого князівства Литовськогом. Небель перебувало у володіннітурово-пінських князів . Монастир міста як центр культури і освіти того часу відомий і вXVI столітті . У1519роцікоролева Бонаотримала від чоловіка ПінськеіКобринськекнязівства, виявилась енергійною господинею і адміністратором придбаних володінь. У1524році вона видала документ, з підтвердженням, що надає Небельському монастирю привілеї: право монахам ловити рибу в озері та річціПрип`яті . Крім того, йому даровано ділянкуорної землі . [ред.₴16—19 століття Не обминули жителів походитатар , які взимку могли по льоду переходити і річкуПрип`ять . Так, у1527роцікримчакивдерлися наПоліссяі дійшли доПінська , захопивши в селах і містах Поприп`яття тисячі людей.У1596році жителі району брали участь уповстанні під проводом Северина Наливайка . Зачепила Зарічненщину йвизвольна війна українського народу в середині XVII століття . У ряді місць району повстанці громили маєткишляхтичів , зокрема в1648  р. в селіРічиця ,Погості Зарічномута ін.У умовахкріпосного права поліщукизнаходили засоби будувати культові споруди, декотрі виявилися справжнім витвороммистецтва . Так, у селіМорочнебіля дерев`яногохраму , побудованого без жодного цвяха, споруджено уXVIII столітті дзвіницю . У1790році зведено православний храм у с. Старі Коні. Його справедливо вважають «справжньою перлиною монументального дерев`яного будівництва на Поліссі». УXVIII століттіпобудовано храм і вПогості Зарічному . Після третього поділу Польщі( 1795  р.) місцевість нинішнього району ввійшла доПінського повіту Мінської губернії . На межі зВолинською губернієюпростягалася волость з центром уКухоцькій Волі . У складі Пінського повіту с. Погост Зарічний став державним володінням. У1802році імператорОлександр Іподарував Погост ЗарічнийфельдмаршалуРєпніну-Волконському, той згодом продав його разом ізфільварком Губином поміщиковіЦерпітському. Більшість орних земель зосереджувалася в руках великих землевласників. Так у Муравині (тепер ця територія — складова смт Зарічне) в1806році селяни обробляли 402 морги орної землі, поміщик 930. Власник маєтку, крім землі, мав ще 400 голів великої рогатої худоби, 119 вуликів.За участь поляків в антиросійському повстанні 1831 рокуїхні маєтки конфісковувалися російською владою. До1831року маєтком містечка Нобель володів місцевий шляхтич, після повстання його передано царськомугенераловіБєлоградову. Потім Нобелем володів російський поміщик Нєнаруков. НаприкінціXIX століттяв Нобелі нараховувалося 120 дворів і 1030 жителів. [ред.₴Перша світова війна У рокиПершої світової війнив1915 – 1917роках села нинішнього Зарічненського району дуже постраждали. В1915  р.австро-угорськівійська дійшли до річкиСтир , де фронт тимчасово стабілізувався. Влітку наступного року під час наступу російських військ у межириччіСтируіСтоходувідбувалися кровопролитні бої. Згоріли майже повністю селаКухітська ВолятаКухче . Фронтова лінія з літа1916року аж до підписанняБерестейського(в лютому1918року) миру проходила по річціСтохід . За роки війни населення не могло довозити хліб і голодувало. Різко зменшилося поголів`я худоби, до того ж у1916 – 1918роках у Поприп`ятті лютувалитифта іншіхвороби , а на весь округ був лише одинфельдшер .Згідно з умовамиБерестейського мирного договорутериторія району в складі Пінського повіту перейшла доУкраїни . Після закінченняпольсько-радянської війни 1920 рокутериторію включено до Поліського воєводства Польщі . 17 вересня 1939року, після укладанняпакту Молотова-Ріббентропа ,західна Україна , а разом з нею іЗарічневідійшли до складуРадянського Союзу . [ред.₴Німецько-радянська війна У рокинімецько-радянської війнина території району діяв обласний штабпартизанського руху , видавалась підпільна обласна газета «Червоний прапор». За період окупації з числа мирних жителів району було розстріляно 949 чоловік, 26 повішено і 66 жорстоко закатовано, на фронтах і в партизанських загонах загинуло 1684 чоловік. За ратний подвиг 840 воїнів-зарічненців було відзначено бойовимиорденамитамедалями , а уроженець с.СерникиА. І. Боричевський та с.  КухчеА. П. Харковець удостоєні званняГероя Радянського Союзу . 3 березня1944року Ірпінською дивізією визволено Погост Зарічний, а в липні1944року було остаточно визволено територію району. Післянімецько-радянської війнипогост Зарічний перейменований на селище Зарічне, а Морочнівський район — у Зарічненський, райцентр ізМорочногоперенесений в Зарічне.