Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії


Герб


Прапор

Тип:
КОАТУУ:6320200000
Змін всього:
Дата заснування/створення:1923
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:1995454304.65128
Населення:▼ 83160974 ( 1.02.2012)
Густота населення:42.3 осіб/км²
Поштовий код:64200—64282
Телефонний код:+380-5749
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:

Адреса:64200, Харківська обл., Балаклійський р-н, м. Балаклія, вул. Жовтнева, 18, 5-38-56
Веб-сторінка:http://balakliya-rda.gov.ua/
Мер міста:
Голова держадміністрації:Столбовий Іван Михайлович[1]
Голова ради:Масельський Степан Іванович[2]

АТУ

Районів:1Списокна карту
Міських рад:1Списокна карту
Селищних рад:3Списокна карту
Сільських рад:20Списокна карту
Міст:1Списокна карту
Селищ міського типу:3Списокна карту
Селищ:2Списокна карту
Сіл:18Списокна карту

Відстань

До столиці:
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:1995454304.65128
Периметр:305673.999269102
Сусіди:Чугуївський район Зміївський район Лозівський район Ізюмський район Первомайський район Шевченківський район Барвінківський район


Карта на карту

Географічні координати: 36.855 49.408

Склад (24):

Сусіди:


Балаклі́йський райо́н  —району південно-східній частиніХарківської області . Населення району становить 83 974 осіб (на 1 лютого 2012 року). Адміністративний центр — містоБалаклія .
Історія У1571  р. вперше в історичних джерелах згадується про нинішню Балаклію, а в1617  р. з`являється перша письмова згадка про Балаклійські землі в «Писцовой книге по городу Белгороду».У1663році козацький отаман Яков Черніговецьразом зі своїми українськими задніпровськими переселенцями заснував м. Балаклію, а також збудував фортеці на татарських бродах Сіверського Дінця — Андрієві Лози, Бишкин, Савинці та інші. Балаклійський полк проіснував до1677року, тоді ж його включили до Харківського.У1765  р. Балаклія стає центром Балаклійського комісарства Ізюмської провінції Харківського намісництва, з1796  р. стала називатися Новосерпуховським (за ім`ям дислокованого полку, що прибув з підмосковногоСерпухова ). Історичне ім`я місту повернуто у1891  р.3 року в рік становище простих козаків та селян погіршувалось, вони потрапляли в залежність розбагатілої старшини та російських дворян. Після скасування у1861році кріпацтва капіталістичні виробничі відносини стали домінуючими, але пережитки кріпосництва існували ще довгий час.У1875  р. в селі Андріївці було збудовано політичний каторжний централ.Інтенсивний розвиток промисловості, формування таких нових промислових центрів якХарків ,Донбас ,Придніпров`я , зумовив масштабне будівництво залізниць. У1919  р. запрацювала залізниця, що з`єднала Харків з Донбасом черезЗміїв , Балаклію, Ізюм .Роки першої російської революції 1905–1907 р.р. Балаклійщина пережила без значних революційних потрясінь, але І Світова війнапринесла великих страждань цьому краю.Прискорену військову підготовку у Балаклії пройшли тисячі солдат. 1915–1917 рр. — військову службу в м. Балаклія та смт. Савинці проходить майбутніймаршал Радянського Союзу Георгій Жуков .1917 р. — військова служба в м. Балаклія Івана Манагарова , у майбутньомугенерал-полковника ,Героя Радянського Союзу , командувача53-ю армією , яка в 1943 році звільнялаХарківта південно-західну частину Харківської області від німецько-фашистських військ.У 1917 році у Балаклії був сформований комітет, що визнавав лише владуЦентральної Ради . В населених пунктах відбувалися численні демонстрації проти війни, царизму.У січні 1918 року тут була проголошена радянська влада. Процес цей пройшов мирно, без яких-небудь ексцесів. Члени волосного ревкому взяли під свій контроль полкові склади зі зброєю, розпочали інвентаризацію землі та майна поміщиків і заможних селян. Остаточно Центральна Рада втратила свій авторитет серед населення після укладення домовленості з Німеччиною та Австро-Угорщиною про окупацію держави під приводом її захисту від більшовиків. 22 лютого 1919 року на Балаклійщині утвердилась радянська влада.У 1923 році Балаклія стала районним центром однойменного району відповідно до постанови Робітничо-Селянського Уряду України від 7.03. 1923 р. «Про адміністративно-територіальний поділ Харківщини» ст. 313. із Балаклійської і Волохів`ярської волостей із центром в с. Балакліївка. Життя людей було складним. Велика посуха 1921 року принесла голод. Життя стабілізується лише в 1924 році. Разом з тим, нова хвиля голодомору пронеслася над краєм у 1932–1933 роках.1938 р. — Балаклія одержує статус міста. 1940 р. — споруджено і відкрито районний Будинок культури.Глибоких ран Балаклійщині завдала Велика Вітчизняна війна. Були спалені села: Червона Гусарівка, Байрак, Криничне, половина Лагерів та Новоселівки міста Балаклія. Німецька окупація тривала з 10 грудня 1941 року до 5 лютого 1943 року.Більш ніж 30 тис. жителів району воювали на фронтах війни в лавах Радянської Армії та понад 200 в партизанських загонах. На фронтах Другої світової війни загинуло 8 тис. балаклійців, під час окупації 200 ос., заслано в Німеччину близько 2 тис. ос. На території району загинуло 18 тис. бійців Червоної Армії, які звільняли район від німецько-фашистських військ.Початок визволенню поклала переможнаСталінградська битва . У ніч з 5 на 6 лютого 1943 року війська 172-ї стрілецької дивізії генерал-майора Ф. Толбухіна звільнили місто Балаклію. Балаклійський район було звільнено військами 172-ї, 263-ї, 35-ї стрілецьких гвардійських дивізій 6-ї Армії під командуванням генерал-лейтенанта Ф. Харитонова. [ред.₴Історичний розвиток економіки Основні факти про розвиток району (сільське господарство та промисловість) у минулому столітті й до наших днів: 1910–1914 рр. — будівництво залізниці та залізничних станцій Шебелинка, Балаклія, Савинці;1916 р. — в Балаклії встановлено перші телефони, комутатор на 30 номерів належав земству;1919 р. — в с. Чепіль утворено одну з перших в Україні сільськогосподарську комуну ім. Р. Люксембург «Плуг і Молот»;1919 р. — у Балаклії утворена перша артіль городників;1926–1940 рр. — в Балаклії стали до ладу промкомбінат, птахокомбінат, маслозавод, артілі, майстерні, завершена електрифікація;1932 р. — заснованоДержавний артилерійський ремонтно-дослідний завод № 2 «Арсенал» ;1936 р. — початок перших розвідувальних пошуків нафти і газу на території району ;1948 р. — ланкова колгоспу ім. Чапаєва Асіївської сільської ради М. Р. Катихіна за високий урожай пшениці удостоєна звання Героя Соціалістичної Праці;1948 р. — за умілу організація сільськогосподарського виробництва звання Героя Соціалістичної Праці присвоєно О. А. Майбороді;1950 р. — завершено відбудову народного господарства району;1950 р. (травень) — відкрито потужнеШебелинське газородовище ;1956 р. — початок будівництва селища газовиків і буровиків Червоний Донець;1959 р. — за відкриття унікального газородовища в Шебелинці вчені і геологи М. П. Балуховський, Б. С. Воробйов, М. О. Горєлов, В. Р. Литвинов, Л. С. Палець та С. Є. Черпак удостоєнні Ленінської Премії;1960 р. — початок будівництва Балаклійського цементного заводу;1960 р. — в смт. Андріївка споруджено газопереробний завод;1962 р. — став до ладу Савинський цукровий завод;1962 р. — в смт. Андріївка відкрито швейну фабрику з виробництва дитячого одягу;1962 р. — почала працювати птахофабрика «Курганська»;29 червня 1963 р. — стала до ладу перша обертова піч цементного заводу-гіганта;1963 р. — до ладу стала автоматична телефонна станція;1963 р. — розпочалася газифікація міста;1968 р. — розпочав роботу Балаклійський міськмолокозавод;1968 р. — здані в експлуатацію заводи з виробництва шиферу й азбоцементних труб;1972 р. — став у лави діючих Балаклійський домобудівельний комбінат.