Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії


Герб


Прапор

Тип:
КОАТУУ:6323300000
Змін всього:
Дата заснування/створення:1923
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:989656772.993854
Населення:▼ 45160617 ( 1.02.2012)
Густота населення:46.3 осіб/км²
Поштовий код:63300—63374
Телефонний код:+380-5744
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:

Адреса:63304, Харківська обл., Красноградський р-н, м. Красноград, вул. Жовтнева, 58-а, 7-25-11
Веб-сторінка:http://www.kharkivoda.gov.ua/show.php?page=krasnogradska
Мер міста:
Голова держадміністрації:Муригін Микола Олексійович[1]
Голова ради:Муригін Микола Олексійович

АТУ

Районів:1Списокна карту
Міських рад:1Списокна карту
Селищних рад:0Списокна карту
Сільських рад:13Списокна карту
Міст:1Списокна карту
Селищ міського типу:0Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:13Списокна карту

Відстань

До столиці:
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:989656772.993854
Периметр:231150.939659504
Сусіди:Нововодолазький район Зачепилівський район Коломацький район Кегичівський район Чутівський район Карлівський район Валківський район Сахновщинський район



Красногра́дський райо́н  —району західній частиніХарківської областіз адміністративним центром у містіКраснограді . Район було створено у 1923 році. Населення району становить 45 617 осіб (на 1 лютого 2012 року).
Історія[ред.₴Російська імперія Початком заснування міста було спорудження у 1731–1733 роках Більовської фортеці у складі так званої Української лінії. Автором проекту, за яким спорудили Українську лінію, був генерал Вейсбах. Відомо, що у 1730 році він подав до уряду проект про зміцнення південних кордонів Російської держави. Військова колегія 25 травня 1730 року доручила генералу фортифікації Дебреньї вивчити місцевість між річками Ореллю і Сіверським Донцем з метою спорудження там укріпленої лінії.Будувалася Українська лінія протягом 1731–1733 років. Проте роботи по її зміцненню та розширенню проводились й пізніше.Десята фортеця Української оборонної лінії, закладена 11 серпня 1731 року генералом Таракановим, стала першою спорудою майбутнього міста. Будівництво фортеці було завершено 20 жовтня того ж року.На цьому місті у 1733 році розмістився один з 20 ландміліцьких полків, який був сформований у місті Більові Тульської губернії. Від назви міста Більова одержав назву полк, а фортеця, в якій він оселився, стала називатися Більовською.Залишки фортеці збереглися до наших днів. В 1778 році Більовська фортеця стала повітовим центром Азовської губернії. На цей час вона втратила будь-яке оборонне значення і Указом Катерини ІІ у 1784 році на честь внука імператриці Костянтина була перейменована на місто Костянтиноград.За півстоліття (1731–1784 рр.) навколо Більовської фортеці виросло містечко в якому проживало 617 чоловік, налічувалося 130 будинків, 3 кузні, біля 20 крамниць, кілька шинків; щорічно проводилося 3 ярмарки.З 1802 року місто стає повітовим центром новоутвореної Полтавської губернії. Місто поволі зростає і вже в 90-ті роки ХІХ століття тут існувало 26 промислових підприємств, на яких працювало 379 робітників.У 1895–1897 роках в повіті будується залізниця Полтава-Костянтиноград-Лозова, яка досить істотно посприяла розвитку сільського господарства й промисловості повіту. В 1898 році в Костянтинограді було побудовано залізничну станцію. [ред.₴Визвольні змагання[ред.₴Радянська влада У грудні 1922 року за успіхи у відбудові народного господарства і зразкове виконання зобов`язань перед державою Костянтиноградський повіт був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора УРСР. У цьому ж році Костянтиноград перейменовано на Красноград, а повіт став називатися Красноградським.В 1923 році в результаті адміністративно-територіальної реформи Красноград став окружним центром Полтавської губернії. У квітні 1925 року внаслідок переходу до триступеневої системи управління центр-округ-район, було прийняте рішення про ліквідацію Красноградського округу, місто Красноград стало райцентром, а Красноградський район ввійшов до складу Полтавського округу.У 1932 році, внаслідок поділу території України на області, Красноградський район увійшов до складу Харківської області, а через 34 року, у грудні 1966 року, указом Президії Верховної Ради УРСР з Красноградського були виділені в самостійні райони Зачепилівський і Кегичівський райони. [ред.₴Повоєнні роки Важливу роль у житті Красноградскьго району відіграло відкриття у 60-х роках підземних кладових голубого палива. Перший потужний фонтан газу на Західно-Хрестищенській площі вдарив у червні 1968 року, а у грудні 1970 року природний газ було подано до домівок красноградців.