Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії


Герб


Прапор

Тип:
КОАТУУ:6323700000
Змін всього:
Дата заснування/створення:1923
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:1262479857.20257
Населення:▼ 25160778 ( 1.02.2012)
Густота населення:20.1 осіб/км²
Поштовий код:63709—63758
Телефонний код:+380-5742
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:

Адреса:
Веб-сторінка:http://kupyansk-rayon.osp-ua.info/
Мер міста:
Голова держадміністрації:Ківшар Геннадій Володимирович[1]
Голова ради:Чернова Сніжана Петрівна[2]

АТУ

Районів:1Списокна карту
Міських рад:0Списокна карту
Селищних рад:0Списокна карту
Сільських рад:19Списокна карту
Міст:0Списокна карту
Селищ міського типу:0Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:19Списокна карту

Відстань

До столиці:
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:1262479857.20257
Периметр:295340.88805343
Сусіди:Ізюмський район Троїцький район Сватівський район Борівський район Дворічанський район Шевченківський район Великобурлуцький район



Ку́п`янський райо́н  —району східній частиніХарківської області . Адміністративний центр — містоКуп`янськ . Засновано район було 12 квітня 1923 року. Територія становить 1280,3 км² або 4,1 % від усієї території області. За цим показником район перебуває на 9 місці серед районів області. Населення становить 25 778 (на 1 лютого 2012 року).
Історія[ред.₴Київська Русь Територія, на якій розташована теперішня Куп`янщина, була свідком ряду важливих історичних подій. Тутешній степ тривожили копита коней воїнів князя Ігоря, коли він йшов походом на половців. І згодом на її просторах не раз розгорялися кровопролитні битви.1185 рік — невдалий похід Новгород-Сіверського князя Ігоря на половців. Шлях походу пролягав через землі в межах нинішнього Куп`янського району. Ті події стали приводом для створення шедевру середньовічної літератури — «Слова о полку Ігоревім».1223 рік — поразка русів і половців у битві з татарами на річці Калці. Похід частини воїнів — союзників лежав через землі сучасної Куп`янщини. [ред.₴Козаччина 1492 рік — перше письмове свідчення про українських козаків. Найстарішим поселенням на території, яка входить в сучасні межі району, було село Генове. Його в 1605 році заснували московські стрільці, що втекли з фортеці Цареборисової. Село перестало існувати в кінці XIX століття.1648 рік — початок визвольної війни проти польської шляхти українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Поштовх до першої великої хвилі переселення українців з Правобережжя Дніпра на Слобожанщину.1655 рік — на правому підвищеному березі р. Оскола осаджено (засновано) дві слободи — Куп`янськ і Пристін. Через сім років у Куп`янську побудовано першу дерев`яну церкву, освячену в ім`я Покрови Святої Богоматері.1657 рік — смерть Богдана Хмельницького. Посилення польською шляхтою гніту над українським народом. Поштовх до другої великої хвилі переселень. 1663–1687 — «Руїна» на Правобережжі України. Поштовх до третьої хвилі переселень на Слобожанщину.1674 рік — заснування слободи Сенькової.1682 рік — жалування грамоти царя Московії Харківському слобідсько-козачому полковнику Григорію Донцю на освоєння ще незаселених земель Дикого поля. Надання права використовувати для цього людей з уже осаджених (заснованих) слобод. Інтенсивне заселення за їх рахунок, а також за рахунок тих, хто тікав від «Руїни», притоків Оскола: Куп`янки, Сенька, Синихи, Гнилиці, Піщаної. Приблизно цього року заснована Гусинка.1685 рік — виділення Ізюмського слобідсько-козачого полку зі складу Харківського. Куп`янськ — центр сьомої сотні Ізюмського полку. [ред.₴XVIII–XIX століття 1704 рік — (за іншими даними 1711) — заснування слободи Новоосинової.1708 рік — введення слобідсько-козачих полків до складу Азовської губернії Московського царства, у їх числі й Ізюмського полку з сотенною слободою Купецькою (нинішній Куп`янськ). Перший перепис на Слобожанщині.Початок XVIII століття — новий спалах інтенсивного заселення краю. В 1712 році засновується слобода Смородьківка, в 1715 році — слобода Нечволодівка, 1718 — слобода Миколаївка Східна.На Слобожанщині існував свій адміністративно — територіальний поділ на полки й сотні. Саме в полкових і сотенних канцеляріях вирішувались насущні життєві питання.1775 рік — за указом Катерини ІІ слобідські козачі полки як військові одиниці перетворені в гусарські, як адміністративні — в провінції, які входили до складу Слобідсько-Української губернії з центром у Харкові. Куп`янськ — центр Куп`янського комісарства Ізюмської провінції.В 1775 році утворюються нові адмінтериторіальні одиниці — повіти. Куп`янськ — центр повіту, який ділиться на ряд волостей. На початку XX століття до складу повіту входило 18 волостей. На території, яка входить у межі сучасного району, існували волості: Гусинська, Куп`янська, Піщанська, Петропавловська, Сеньківська, Старовірівська.1781 рік — затвердження першого герба Куп`янського з елементами Воронезького герба.1797 рік — відновлюється Слобідсько — Українська губернія. Ліквідуються округи, відновлюються повіти, які поділяються на волості. Куп`янськ — центр повіту. Затвердження другого герба з елементами Харківського гербу.1822 — освячення нового побудованого з цегли соборного Покровського храму. [ред.₴Визвольні змагання Квітень 1918 року — окупація Куп`янщини кайзерівськими військами, (початок грудня) — евакуація кайзерівців до Німеччини.У роки громадянської війни Куп`янський повіт — арена суворих і кровопролитних воєнних протиборств. На початку 1920 року в повіті остаточно встановлюється Радянська влада. [ред.₴Радянська влада 1923 рік — нова адмінтериторіальна реформа. За рішенням 11 сесії ВУЦВК 7-го скликання повіти ліквідовуються, замість них шляхом укрупнення створюються округи, а шляхом укрупнення волостей — райони. Куп`янськ одночасно центр округу і центр району. В округ крім Куп`янського входить ще 10 районів, а в травні 1926 року додається 11-й.1932 рік — ліквідація округів, створення областей. [ред.₴Голоомор У період голодомору 1932–1933 років  — страшне обезлюднення сіл Куп`янщини, від голоду тоді померло близько 6 тисяч людей.Протягом 1936–1937 років у районі здійснювалися заходи по передачі землі колгоспам «у довічне користування», як значилося у прийнятій Конституції СРСР. [ред.₴Радянсько-німецька війна 24 червня 1942 — окупація фашистськими військами правобережної частини Куп`янська і району. 8 липня була окупована лівобережної частини району.3 лютого 1943 року — звільнення Куп`янська від тимчасової окупації. [ред.₴Повоєнні роки 1946–1947 рр.- посуха і великий голод.1950–1951 рр. — масове укрупнення колгоспів. Якщо в 1946 р. в районі їх було 81, то на кінець 1951 стало 36-ть.1962 рік — адмінуправлінська реформа на селі. Створення колгоспно-радгоспних управлінь. До складу Куп`янського управління ввійшли Куп`янськ, Дворічанський і Шевченківський райони.1965 рік — відмова від адміністративних реформ.1970 рік — затвердження третього герба Куп`янська. [ред.₴Незалежність 1993 — 1997 рр. — реорганізація колгоспів та радгоспів у колективні сільськогосподарські підприємства (КСП), агрофірми, акціонерні товариства.2000 рік — перетворення КСП в організаційні структури, що базуються на приватній власності, утворення фермерських господарств.2000 рік (кінець грудня) — затвердження на спільний сесії районної і міської рад нової символіки Куп`янщини: гімну, герба, прапора.