Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії


Герб


Прапор

Тип:
КОАТУУ:6324600000
Змін всього:
Дата заснування/створення:1923
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:484912345.970093
Населення:▼ 10160472 ( 1.02.2012)
Густота населення:22.3 осіб/км²
Поштовий код:62800—62822
Телефонний код:+380-5765
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:

Адреса:62800, Харківська обл., Печенізький р-н, смт. Печеніги, пров. Богдана Хмельницького, 2, 6-13-68
Веб-сторінка:http://www.kharkivoda.gov.ua/show.php?page=pechenizka
Мер міста:
Голова держадміністрації:Гусаров Олександр Сергійович[1]
Голова ради:Лапко Олексій Васильович

АТУ

Районів:1Списокна карту
Міських рад:0Списокна карту
Селищних рад:1Списокна карту
Сільських рад:4Списокна карту
Міст:0Списокна карту
Селищ міського типу:1Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:4Списокна карту

Відстань

До столиці:
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:484912345.970093
Периметр:119651.204040986
Сусіди:Чугуївський район Шевченківський район Великобурлуцький район Вовчанський район



Печені́зький райо́н  — адміністративна одиниця на північному сходіХарківської області .Адміністративний центр  —смт .Печеніги . Утворено: вперше —31 грудня 1923 , вдруге —13 грудня 1991 . НАселення район у становить 10 472 (на 1 лютого 2012 року).
Історія Печеніги, як назва озера на території нинішнього району, вперше згадується в жалуваних грамотах за 1599 і 1616 роки, коли ця місцевість була надана в користування Бєлгородському служивому Маслову «на прокорм», тобто в вигляді оплати за державну службу.Печеніги, як населений пункт, вперше згадується під 1654 роком. Назва «Печенізьке поле» регулярно згадується в письмових документах першої половини 17 століття. 31 грудня 1932  р., при утворенніХарківської області , район став її складовою частиною. В1963  р. район було ліквідовано, а його територія розподілена міжВеликобурлуцьким ,ШевченківськимтаЧугуївськимрайонами Харківської області. 13 грудня 1991  р. за ініціативою місцевого населення Печенізький район було відновлено, але вже в нових межах.Найзначніші події, які відбувались в колишні століття на території Печенізького району: 1655 р. — створення військово-адміністративної одиниці-Печенізької сотні Харківського слобідського полку.1817 р. — створення військового поселення і початок дислокування в Печенігах та окрузі Таганрозького (пізніше перейменовано в Бєлгородський) полку.1869 р. — створення в Печенігах Новобєлгородської центральної каторжної в`язниці.1919 р.&nbsp ;(червень)— створення найбільшого на Харківщині повстанського загону.1958 р. — початок будівництва Печенізького водосховища.[ред.₴Радянсько-німецька війна В перші дні війни з Печеніг пішло на фронт близько 100 добровольців. Всього на фронтах війни в Радянській армії воювало майже 6-ть тисяч печенізців, в тому числі, 2 тисячі вихідців з смт. Печеніги.Німецько-фашистські війська зайняли Печеніги 1 листопада 1941 року. Окупація тривала майже півтора роки.5-6 лютого 1943 року дивізії 15-го танкового корпусу 3-ї танкової армії генерала П. Рибалко з боями підійшли до річки Сіверський Донець.П`ять діб ішов бій за Печеніги. В ніч з 10 на 11 лютого 1943 року група розвідників 52-ї мотострілецької бригади на чолі з лейтенантом Яковом Любим й саперів 160-ї стрілецької дивізії зробили прохід у мінному полі і увійшли в Печеніги.Лейтенант Я. Любий був тяжко поранений, але з бою не вийшов, продовжував командувати розвідниками до приходу підкріплення — групи старшого батальйонного комісара Нестора Карапиша, який пізніше загинув у цьому бою. 11 лютого 1943 року Печеніги було звільнено.Через місяць, 13 березня 1943 року, гітлерівці вдруге зайняли Печеніги.10 серпня 1943 року війська Радянської армії, розгромивши німецько-фашистське військове угрупування в районі Курської дуги, звільнили Печеніги від німецько-фашистських військ. При цьому відзначилися частини 113-ї стрілецької дивізії, 64-го корпусу, 57-ї армії генерал-лейтенанта М. Гагена.Після війни додому не повернулося 4437 печенізців, з них загинуло у боях — 2651 ос., зникло безвісти — 1786 ос. (з архівних даних).Всього з полів битв тільки в смт. Печеніги не повернулося близько 500 осіб — це кожен четвертий печеніжець, який воював на фронтах Великої Вітчизняної війни.На окупованій території району було розстріляно 150 осіб, 800 юнаків та дівчат силоміць відправлено до Німеччини. Під час окупації Печенізького району були повністю спалені с. Комсомольське і с. Октябрьське. Розграбовано й спалено 953 господарства колгоспників, 59 колгоспів, всі адміністративні приміщення, дві МТС, 43 школи, 12 медичних установ. В тому числі, знищено в Печенігах: 512 житлових будинків, лікарню, Будинок культури, 4 школи, ветеринарну лікарню. Народному господарству району завдано матеріальних збитків на суму 442 млн. 41 тис. рублів.