Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії


Герб


Прапор

Тип:
КОАТУУ:6325700000
Змін всього:
Дата заснування/створення:1935
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:978461438.175576
Населення:▼ 21160106 ( 1.02.2012)
Густота населення:21.6 осіб/км²
Поштовий код:63600—63671
Телефонний код:+380-5751
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:

Адреса:м. Львів, вул. Липинського, 11, 79058
Веб-сторінка:http://shevchenkovo.com.ua
Мер міста:
Голова держадміністрації:Олександр Овчаренко
Голова ради:Вінніченко Юрій Васильович[2]

АТУ

Районів:1Списокна карту
Міських рад:0Списокна карту
Селищних рад:1Списокна карту
Сільських рад:15Списокна карту
Міст:0Списокна карту
Селищ міського типу:1Списокна карту
Селищ:1Списокна карту
Сіл:14Списокна карту

Відстань

До столиці:
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:978461438.175576
Периметр:198565.194951523
Сусіди:Чугуївський район Куп'янський район Ізюмський район Борівський район Печенізький район Балаклійський район Великобурлуцький район



Шевченківський район  — один із районівЛьвівської міськради , що охоплює територію центрально-північної частини міста Львова: місцевостіГолоско ,Замарстинів ,Збоїща ,Рясне ,Клепарів(частково),Гаврилівка (Підзамче)і смтБрюховичі .
Історія[ред.₴Козаччина та Російська імперія Найстаріші населені пункти Шевченківського району цеВолоська Балаклія , яка існує з 60-х років17 століттяіНижній Бурлук(з1706року). Виникнення Булацелівки пов`язано з будівництвомзалізниці Харків -Бєлгород , що закінчилося в1899році. Станція Булацелівка була побудована в1896році. Навкруги неї на початку ХХ століття на землях поміщиків Булацелій, що володіли величезними земельними масивами на території сучасного Шевченківського району, виник хутір Булацелівка. Він входив до складу Староверівської волостіКуп`янського повіту Харківської губернії .На станції з`явилися станційні споруди й низка будівель, що належали купцям і торговцям. Вже в1905році тут було сім комор і чимало лавок. Одночасно на хуторі сталі селитися селяни, а також ремісники:ковалі , шорники ,кравці . В1914році в Булацелівці налічувалося близько 100 жителів.В наслідокстолипінської реформипосилилося розшарування серед селян Булацелівці. Бідняки все більш розорялися, а їх земля переходила в руки заможних землевласників. [ред.₴Визвольні змагання У рокиПершої світової війнистановище ще більше погіршилося. Непомірно зросли ціни, значна частина чоловіків була забрана на фронт.У грудні1917року в Булацелівці була встановленарадянська влада . Проте вже в квітні1918року сюди захопили австро-німецькі окупанти, які відновили дореволюційні порядки і стали активно грабувати населення.Жителі волості піднялися на боротьбу проти інтервентів. З місцевого населення був створений партизанський загін, що діяв в районі села. Пізніше загін влився в Червону Армію.Після австро-німецьких выйськ Булацелівку зайняли петлюрівці. Червоноармійці Булацелівку захопили в січні 1919 року. Денікінська арміяв червні1919року захопила Булацелівку. Білогвардійці відбирали у жителів зерно, худобу та інше майно. Коли в село прибув загін білогвардійців для мобілізації селян в денікінську армію, Печенізький партизанський загін, що активно діяв в цьому районі, розгромив його.15 грудня 1919року після запеклих боїв Булацелівка була знов зайнята Червоною Армією. [ред.₴Міжвоєнний період У1922році Булацелівку за рішенням трудящих перейменували на честь великого українського поетаТ. Г. Шевченков Шевченкове, а з1923року село ввійшло до складу Раківського районуКуп`янського округу . До кінця 1925 року в основному було завершено відновлення народного господарства.Шевченкове стало районним центром у1929році, що сприяло його розвитку. Тут були споруджені електростанція, хлібопекарня, нові склади «Заготзерна», понад 30 адміністративних та господарських приміщень. Село електрифікували й радіофікували. [ред.₴Голодомор Під час голодомору 1932–1933 рр .. постраждало дуже багато жителів району.[3] [ред.₴Радянсько-німецька вінйа У кінці жовтня1941рокунімецько-фашистські військазахопили частину Шевченківського району, а 24 листопада — Шевченкове. Ще у вересні 1941 року був створений партизанський загін, що складався з 30-ти чоловік. В лісах організовані бази із зброєю і вибуховими речовинами, підготовлені конспіративні квартири. Командиром партизанського загону став завідуючий районним відділом народної освіти М. Ф. Гаврюшенко.Партизанський загін вів розвідку й доставляв дані в штаби 199-ї й 304-ї радянських стрілецьких дивізій, що займали тут позиції. Партизани також поширювали листівки серед населення.Всього з вересня1941по червень1942року партизани знищили близько 100 німецько-фашистських солдатів і офіцерів, захопили чимало зброї та інші трофеї.У ході війни район був звільнений від ворожих військ, а потім знову потрапив під німецьку окупацію.Район був остаточно звільнений 3- 5 лютого 1943року3-ю Гвардійською танковою армією , 8-ю та 12-ю кавалерійськими дивізіями, 172-ю та 350-ю стрілецькими дивізіями.За роки війни район втратив близько 5200 чоловік загиблими на фронті, більш ніж 200 чоловік — вбитими на зайнятій німецькими військами території. Близько 250 чоловік було примусово відправлено доНімеччини . [ред.₴Післявоєнний період[ред.₴Сучасність