Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії


Герб


Прапор

Тип:
КОАТУУ:6821200000
Змін всього:
Дата заснування/створення:29 квітня 1923 року
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:1117205870.12001
Населення:▼ 50364
Густота населення:45.7 осіб/км²
Поштовий код:32000—32067
Телефонний код:+380-3851
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:

Адреса:32000, Хмельницька обл., Городоцький р-н., м. Городок, вул. Шевченка, 20, 3-10-64
Веб-сторінка:http://goradm.inf.ua/
Мер міста:
Голова держадміністрації:Вербановський Володимир Володимирович
Голова ради:Воротний Олександр Аркадійович

АТУ

Районів:1Списокна карту
Міських рад:1Списокна карту
Селищних рад:1Списокна карту
Сільських рад:29Списокна карту
Міст:1Списокна карту
Селищ міського типу:1Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:29Списокна карту

Відстань

До столиці:
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:1117205870.12001
Периметр:213535.23523734
Сусіди:Волочиський район Гусятинський район Підволочиський район Хмельницький район Дунаєвецький район Ярмолинецький район Чемеровецький район


Карта на карту

Географічні координати: 26.489 49.217

Склад (31):

Сусіди:


Городо́цький райо́н   розташований в південно-західній частиніХмельницькій області . Центр — містоГородок .
Історія Перша письмова згадка проГородокяк міське поселення бере відлік з далеких глибин історії. Постановою Кабінету Міністрів України від 20 липня 2001 року № 878 в списку історичних населених місць України Городок датується1362роком.15 вересня 2002року місто відзначило 640-річчя.Давня історія нашого міста нерозривно пов`язана з пануванням тутполяків . З кінця ХVІ століття і майже 200 років Городком володіли магнати Замойські.До 1385 рокуПоділлямволоділи литовські князі. В цьому ж році литовський князь Ягайло одружився з польською королевою Ядвігою і став польським королем Володиславом ІІ. Він всіляко потурав полякам, роздавав їм в українських землях маєтки, наставляв їх на високі посади.Скоро поляки заволоділи подільськими містами — фортецями:Кам`янець , Смотрич, Скала,Бакота .1434 року було утворено Подільське воєводствов складіПольщіз центром у Кам`янці. Сюди належав і Городок. На протязі майже 300 років Городок належав великим польським магнатам та землевласникам: Новодворським, Свірчам, Гербуртам, Потоцьким, Чермінським, Мнішкам, Гейсмарам та іншим.Але згодом спустошливі набіги татар розорили економіку Польщі. Після визвольної війни 1648—1654 років під проводом Б.Хмельницького містечко Городок було сильно зруйновано.1795 року Городок — повітове містечко Подільського намісництва, а 1796 року йому було затверджено герб.1834 року Городок купив польський промисловець барон Гейсмар і через 5 років збудував один з перших в Україні цукровий завод.З 1850 року почали діяти цехи нинішнього ВАТ «Говер». На кінець 19 століття в містечку діяло 6 цегельних, 2 черепичні, 4 гончарні, 10 шкіряних, канатний і свічковосковий заводи та 23 ремісничі підприємства.Інтенсивно розвивалась промисловість Городка на початку ХХ століття.1909 року кількість підприємств вже зросла до 45. Тут працювало 655 робітників, сума випуску продукції становила 110 тис. крб. Зростала й кількість населення. Якщо 1866 року в містечку проживало 4060 чоловік і нараховувала 660 дворів, то 1909 року вже було 1237 дворів (зокрема 301 — з цегли), проживало 11150 чоловік, 23 вулиці освітлювались гасовими ліхтарями, торгувало 85 дрібних крамниць і шинків.1653 року на території сучасної Городоччини побувавБогдан Хмельницький , в серпні 1711 року — російський царПетро Перший , а 1822 року —Устим Кармалюк .В квітні 1923 року було утворено Городоцький район. 1930 року створено Городоцьку МТС — нинішнє ВАТ «Сільгосптехніка». 1932 року почали діяти майстерні нинішнього ВАТ «Дослідно-експериментальний завод».На початку липня 1941 року Городоцький район окупували німецько-фашистські загарбники. 33 місяці, або майже 1000 днів перебувала Городоччина в окупації. В боях за звільнення міста і району загинуло 343 радянських воїни. Їх прах покоїться у 19 братських могилах, зокрема 236 воїнів в братській могилі в Городку.25 березня 1944року район було звільнено від фашистів.У гестапівських катівнях, єврейських гетто замордовано близько 2 тисяч цивільних громадян, ще понад 10 тисяч було примусово вивезено на каторжні роботи до Німеччини. В період Великої Вітчизняної війни Алексєєв Яків Савовичіз селаКузьмин , Карась Сава Леонтійовичіз селаНемиринці ,Сугеров Борис Андрійович  — вихованець Лісоводського дитячого будинку, Стефанюк Олексій Івановичіз селаПідлісний Олексинецьудостоєні званняГероя Радянського Союзу . В боях за Сатанів посмертно був удостоєний цього найвищого звання росіянинПавло Олександрович Макаров .Дальшого економічного розвитку район набув у повоєнні роки. 1952 року до ладу став другий цукровий завод, в 1957 року — молочноконсервний комбінат, в 1971 і 1973 роках — плодоконсервний та комбікормовий заводи.Базовою основою економіки району є багатогалузеве сільське господарство, яке спеціалізується на вирощуванні зернових і технічних культур та тваринництві. В результаті реформування в агропромисловому секторі створено нові підприємства ринкового типу.Серйозні зміни відбулися в галузях освіти, медицини, культури, духовній сфері.Діють Лісоводський професійний ліцей, Городоцьке ПТУ № 26, Городоцька гімназія, 21 загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів, 18 — І -ІІ ступенів, 2 — І ступеня. В 2002 році здано в експлуатацію школу з польською мовою навчання. Близько 8 тисяч учнів навчає 900 вчителів. Працює навчально-консультаційний пункт Київського авіаційного технікуму.На варті охороні здоров`я населення району стоїть 130 лікарів, 425 середніх медпрацівників, діє районна лікарня на 270 ліжок, 1 Лісоводська дільнична, 1 Сатанівська міська на 100 ліжок, 7 лікарських амбулаторій, 49 фельдшерсько-акушерських пункти.Жителі району мають можливість проводити своє дозвілля в 43 Будинках культури і клубах, 47 бібліотеках із загальним фондом близько 658 тис. книг. В системі культури працює 472 чол., в тому числі 152 із спеціальною освітою. Діють 9 народних колективів, районний історико-краєзнавчий і 9 громадських музеїв. Працюють 2 музичні і 1 художня школи.Духовні потреби віруючі жителі району можуть задовільняти в 80 релігійних громадах, серед яких 41 православних церков Московського і 2 Київського Патріархату, 20 — римо-католицьких церков, 14 інших релігійних об`єднань. [ред.₴Найвідоміші люди Та, насамперед, славиться Городоччина працьовитими і талановитими людьми. Ім`я знаменитого вченого і просвітителя 17 століттяАрсенія Сатанівськоговідоме далеко за межами України. Його слов`яно-греко-латинський словник досі зберігається в бібліотекахПарижа ,Берліна ,Риму ,Стокгольма . Прославили себе український поетВіктор Володимирович Зубаріз селаПільний Олексинецьта колгоспний поет, автор низки віршів і частівок коломийкового складу Г. Ф. Антончук із селаКупин  [1], відомий український радянський літературознавець, доктор філологічних наук Олександр Іванович Кисельовіз селаСатанівка .В різні роки в районі працювали 10Героїв Соціалістичної Праці , а голова ордена Леніна колгоспу «Україна» селаЛісоводиГригорій Іванович Ткачукцього звання був удостоєний двічі. 36 чоловік нагородженіорденом Леніна . Городоччина дала Україні багато відомих військових, діячів науки, культури, медицини, освіти, які і нині плідно працюють на благо держави. Тут народились і виросли народні депутати України II—IV скликань президент ЗАТ «Оболонь»Олександр В`ячеславович Слободянта генерал-полковникАдам Васильович Чикал .За роки незалежності України розкрили свій талант і організаторські здібності багато трудівників різних галузей, за що їх праця була високо оцінена державою. Званнязаслуженого працівника сільського господарства Україниодержали директор ВАТ «Городоцький» Анатолій Іванович Битий , колишній директор ТОВ імені Чкалова селаСирватинціЄвген Іванович Підлісний , директор ТОВ «Агрофірма Україна» села Лісоводи Юрій Васильович Стельмах ,заслуженого будівельника Україниколишній начальник РБО «Будівельник» Володимир Карлович Задворний ,заслуженого працівника освіти України , директор Лісоводського Будинку творчості Іван Гаврилович Шмігель .В різні рокизаслуженими вчителями Українистали Ю. В. Олінкевич з Городка, Степан Іванович Ковачіз смтСатанів , М. І. Грицик із селаНове Поріччя , заслуженим зоотехніком України — В. П. Артим із селаЛісоводи , В. В. Гаман — заслужений лісівник України. [ред.₴Сатанів Гордістю району є селище міського типуСатанів , відомий у документах з1404року. Статус містечка він отримав ще 1443 року, а 1444 році —магдебурзьке право . З історичних пам`яток до цього часу збереглисяСвято-Троїцький монастирХVІ—ХVІІ століть, який тепер реставровано,синагогаХVІ століття,костьол1561 року.У Сатанові працюютьплодоконсервний завод , комунальні, шляхові організації, автопідприємство, міська лікарня, школа , заклади культури.Але особливого розвитку селище почало набувати з 1965 року, коли тут в результаті геологорозвідувальних робіт в долині річкиЗбручбуло відкритомінеральну воду . При пошуках нафти із свердловини вдарив потужний 150-метровий фонтан води із специфічним запахом.Згодом спеціалісти Одеського науково-дослідного інституту курортології отримали результат: — Сатанівська мінеральна вода за своїм хімічним складом і лікувальними властивостями схожа ізтрускавецькою «Нафтусею» .1985 року в експлуатацію було введено санаторій «Товтри» на 500 пацієнтів. Сьогодні тут розвинута потужна курортно-санаторна зона з десятками пансіонатів, баз відпочинку тощо («Збруч», «Лазуровий берег», «Берізка», «Хмельницькоблавтодор», «Чернігівський зв`язківець» та багато інших відомих баз відпочинку і оздоровлення, зокрема для дітей). Цю територію по праву названо «Сатанівська Швейцарія».У перспективі курортополіс Сатанів зможе обслуговувати до 15 тисяч чоловік щорічно. В цьому — велике майбутнє Городоцького району.