Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії


Герб

Тип:
КОАТУУ:6823000000
Змін всього:
Дата заснування/створення:1923
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:958585681.047023
Населення:▼ 29381
Густота населення:30.8 осіб/км²
Поштовий код:31500—31554
Телефонний код:+380-3857
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:

Адреса:31500, Хмельницька обл., Летичівський р-н, смт. Летичів, вул. Горького, 2, 2-01-15
Веб-сторінка:http://www.letadm.km.ua/
Мер міста:
Голова держадміністрації:Літвін Марія Григорівна
Голова ради:Тимчак Віталій Васильович

АТУ

Районів:4Списокна карту
Міських рад:1Списокна карту
Селищних рад:4Списокна карту
Сільських рад:93Списокна карту
Міст:1Списокна карту
Селищ міського типу:4Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:93Списокна карту

Відстань

До столиці:
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:958585681.047023
Периметр:215923.848165805
Сусіди:Жмеринський район Літинський район Хмільницький район Старокостянтинівський район Хмельницький район Барський район Деражнянський район Старосинявський район Ярмолинецький район Красилівський район


Карта на карту

Географічні координати: 27.570 49.408

Склад (21):

Сусіди:


Лети́чівський райо́н  — район уХмельницькій області . Центр — смтЛетичів . Населення району становить 34 588. Густота населення 36.41 осіб/км².У районі 2 селищних і 19 сільських рад; 2 селища міського типу і 55 сіл.
Історія Селища міського типуЛетичівіМеджибіж  — одні з найдавніших поселень на Поділлі. Перші писемні згадки про Летичів датують 1265 роком, а про Меджибіж 1146 роком. У ХІІ-ХІІІ ст. територія сучасного Летичева входила до складу Болохівської землі. Захопивши у 1362 році край, литовські феодали будують у Летичеві фортецю, яка з 1411 року згадується в різних документах. З 1429 року Летичів віднесено до категорії міст.Після загарбання Західного Поділля шляхетською Польщею (1434 р.) Летичів стає повітовим центром Подільського воєводства. У 1466 році королівський уряд надає Летичеву магдебурзьке право.Після воз`єднання земель Поділля з лівобережною Україною в складі Російської держави з травня 1795 року Летичів стає повітовим містом Подільського намісництва, а з грудня 1796 року — Подільської губернії. 1796 року затверджується герб Летичева.В кінці ХІХ ст. в Летичеві налічувалось 641 будинок, 80 лавок, 14 постоялих будинків, проживало 8731 чоловік населення. За даними статистики, в 1905 році промисловість Летичева складалася з 15 підприємств. За числом працюючих найбільшими вважалися: пивоварний завод, тютюнова фабрика, млин.За реформою 1922–1925 років відбувся перехід 4-ступеневої (губернія-повіт-волость-село) до 3-ступеневої (округ-район-село) системи управління. Летичів стає районним центром.У 1923 році у сучасних межах Летичівського району було створено Летичівський і Меджибізький райони.У 1926 році в Летичеві працювали два млини, тютюнова і гільзові фабрики, цегельний і пиво-медовий завод, кар`єр з добування вапняка та інші підприємства.Протягом перших п`ятирічок значно зросло виробництво промислової продукції. Її випуск у 1940 році збільшився у 40,9 раз порівняно з 1913 роком.Після впертих боїв 17 липня 1941 року радянські війська залишили Летичів.Німецько-фашистські окупанти вбили і замучили в Летичеві понад 7 тис. громадян. У концтаборі, влаштованому за мурами монастиря, вони закатували і вбили понад 2 тисячі полонених радянських солдат і офіцерів. На каторжні роботи було вивезено понад 2,5 тисячi юнаків і дівчат.23 березня 1944 року війська 18-ї армії 1-го Українського фронту визволили смт Летичів. У березні 1944 року відновили діяльність райком КП(б) України та виконком районної Ради депутатів трудящих. Збитки, заподіяні гітлерівцями народному господарству Летичівщини становили 100 млн. крб. Не повернулися з війни до своїх домівок 3712 летичівців. За мужність і героїзм у боротьбі з фашистськими загарбниками на фронтах Великої Вітчизняної війни понад 400 летичівців відзначено державними нагородами. А п`ятеро уроженців краю удостоєні високого звання Героя Радянського Союзу.У 1959 році до Летичівського району було приєднано Деражнянський, Старосинявський та Меджибізький райони.У 1967 році Деражнянський і Старосинявський райони знову стали окремими районами.