Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії

Тип:
КОАТУУ:6825200000
Змін всього:
Дата заснування/створення:1923
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:931321072.322175
Населення:▼ 43056
Густота населення:46.3 осіб/км²
Поштовий код:31600—31666
Телефонний код:+380-3859
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:

Адреса:31600, Хмельницька обл., Чемеровецький р-н, смт. Чемерівці, вул.Центральна, 28, 9-25-71
Веб-сторінка:http://rda.chem.km.ua/
Мер міста:
Голова держадміністрації:Романчук Сергій Петрович
Голова ради:Кравчук Федір Михайлович

АТУ

Районів:1Списокна карту
Міських рад:0Списокна карту
Селищних рад:2Списокна карту
Сільських рад:33Списокна карту
Міст:0Списокна карту
Селищ міського типу:2Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:33Списокна карту

Відстань

До столиці:
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:931321072.322175
Периметр:204760.618716711
Сусіди:Гусятинський район Борщівський район Кам'янець-Подільський район Городоцький район Дунаєвецький район Чортківський район


Карта на карту

Географічні координати: 26.364 48.962

Склад (35):

Сусіди:


Чемерове́цький райо́н  — район уХмельницькій області . Центр — смтЧемерівці .У районі 2 селищних і 33 сільських ради; 2 селища міського типу і 68 сіл.Чемеровецький район. Територія — 928 кв. км. Чисельність населення — 48,4 тис. осіб, в тому числі міського — 6,7 тис., сільського — 41,7 тис. осіб. Кількість адміністративно-територіальних одиниць: селищ міського типу — 2, сіл — 68. Темпи приросту обсягів промислового виробництва в районі за 2004 рік склали 141,2%. Площа сільськогосподарських угідь становить 74,0 тис. га (з них 64,5 ТИС. га ріллі), що становить 5% всіх сільськогосподарських угідь області. Фінансово-господарську діяльність здійснюють 42 сільськогосподарських підприємства, 56 селянських (фермерських) і господарств. Першість серед галузей сільського господарства в районі займає рослинництво. В районі діє 62 малих підприємства.
Історія району Чемеровецький район створено5 квітня 1923року на базі колишніх Вільховецької і Бережанської волостей. До району належало 36 населених пунктів із загальною кількістю населення понад 29 тисяч чоловік. Після триразових змін в адміністративно-територіальному поділі (1927,1959 і 1962 роки), у лютому 1965 року його було відновлено в нинішніх межах. Територія району — 926 км 2 . До складу району входить 68 сіл і 2 селища міського типу, в яких мешкає 47 тисяч чоловік.На річках Збруч та Смотрич у 1950-х роках збудовано п`ять міжколгоспних електростанцій. Неподалік Збруча в районі сілСокиринцітаВільхівцірозвідано запаси лікувальної води типу трускавецької «Нафтусі».Чемеровеччина має багату історію. Її вивчали й описувалиВолодимир Боніфатійович Антонович , Володимир Іванович Даль , інші дослідники ( археологи ,етнографи ). Плідно досліджував Чемеровеччину професор Кам`янець-Подільського педагогічного університету (нині Кам`янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка ) Іон Ізраїльович Винокур , під керівництвом якого 1965 року було знайдено Бережанський скарб прикрас ІІ—ІІІ століть.Тут ходили полкиБогдана Хмельницького , билися з гнобителями опришкиОлекси Довбуша ,Северина НаливайкатаУстима Кармалюка . Тут провів останні роки життя соратникСуворова , генерал від інфантерії Андрій Григорович Розенберг , прах якого покоїться на старовинному кладовищі в селіЧорна . Прославив край і звитяжний українець, герой Канади, кавалер Хреста Вікторії, найвищої відзнаки Великої Британії,Пилип Коновал . На батьківщині, в селіКутківці , 2000 року йому споруджено пам`ятник. З Чемеровеччинною пов`язана доля українського письменникаТодося Степановича Осьмачки .За польськими літописами та місцевими легендами, а також твердженнямиМихайла Орловського , польського поетаМавриція Гославського , 1518 року, під час нападу татар на Поділля, з Чемерівців було взято в полон дочку православного священика Настю Лісовську (відома всьому світу під іменемРоксолана ). Продана в гарем турецького султана, вона стала його законною дружиною і протягом тривалого часу мала вплив на долі українців, які перебували в турецькій неволі.Двічі по району пронісся ураганВеликої Вітчизняної війни . У Чемеровецькій землі сплять вічним сном 1511 воїнів-визволителів з різних республік Радянського Союзу — і сини і дочки Росії, Білорусії, Середньої Азії, Кавказу. З поля бою не повернулись до отчого дому 6125 земляків. За мужність і відвагу у боях з німецько-фашистськими загарбниками званняГероя Радянського Союзуудостоєні генерал армії Іван Григорович Павловський , Антон Петрович Бринський , Олександр Давидович Головатюк , Олександр Кіндратович Коробчук , Василь Петрович Олійник . Величезних збитків завдала району німецько-фашистська окупація (липень 1941 — березень 1944 рр.) Вони обчислюються сумою в один мільярд карбованців у цінах 1944 року. Окупанти розстріляли і замучили 508 мирних жителів, вивезли на примусові роботи до Німеччини 3125 чоловік. Героїчними зусиллями краяни підняли з руїн народне господарство, дали друге життя селам, прикрасили землю садами. Їх трудовий подвиг відтворено на знаменитому полотні художниціТетяни Нилівни Яблонської«Хліб», яке експонується уТретьяковській галереї .Район пишається славною когортою подвижників відбудовчого періоду та повоєнних десятиліть, які вписали яскраві сторінки у літопис трудового подвигу. Серед них летавчани двічіГерой Соціалістичної Праці Давид Васильович Бойко , Герой Соціалістичної Праці Ганна Степанівна Горячок , Тетяна Йосипівна Горячок , Сергій Микитович Миколин , Антоніна Трохимівна Миколина , Марія Василівна Нагурна , Галина Мойсеївна Регелюк , Тетяна Яківна Різник , Анастасія Андріївна Чинник , Анастасія Гнатівна Шутяк , Марфа Федорівна Юрченко , Володимир Давидович Ліщук . Героями Соціалістичної Праці стали також Петро Феодосійович Бортнякі Марія Сергіївна Веснаіз Свіршківців, Зінаїда Павлівна Скопецькаіз Кугаївців, Олексій Іванович Степанюкіз Чемерівців,Леонід Юрійович Скринчукіз Юрківців. У Почапинцях жила і працювала одна із перших п`ятисотенниць Поділля Ганна Микитівна Швидка . Яскравими постатями на теренах вітчизняної науки і культури, духовної та освітньої сфери стали професор Київської духовної академії Давид Олександрович Підгурський(1803—1880); доктори наук Іван Івановичта Валерій Іванович Адамчуки , Абрам Мойсейович Бразта Михайло Ілліч Щербаньіз Зарічанки; Едуард Анатолійович Зіньіз Вишнівчика, Михайло Степанович Капицяіз Юрківців, Каленик Іванович Геренчукі Анатолій Іванович Локайіз Білої, Федір Іванович Мамчурз Івахнівців, Іван Олександрович Мельникіз Андріївки, Іван Федорович Мещишиніз Драганівки, Євген Миколайович ПанасюкізЗакупного , Полікарп Іванович Свідеріз Хропотови. Вихідцем із села Завадівка є ректор Подільського державного аграрно-технічного університетупрофесор Микола Іванович Бахмат . В селі Демківці народився, а в Івахнівцях розпочав медичну практику завідувач кафедри кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією Сумського державного університету , доктор медичних наук, професорЧемич Микола Дмитрович .Чемеровеччина багата розмаїттям самобутніх талантів, народних звичаїв та обрядів, фольклорної спадщини, людей, які шанують і люблять українську пісню, танець, народну творчість. У галузі культури району зайнято понад 170 культурно-освітніх працівників, діє 245 колективів художньої самодіяльності. Десять із них мають звання аматорський народний, три — зразковий. Це зокрема хор ветеранів війни та праці, художньо-концертний колектив районного будинку культури; духовий оркестр Зарічанського СБК; ансамбль народної музики «Родина» Жердянського СБК; фольклорні колективи Більського СБК «Берегиня» та П`ятничанського СБК «Бабине літо»; зразкові танцювальні колективи «Летавчанка» та «Едельвейс» (Летавський та Гуківський СБК). Виступи цих та інших художніх колективів незмінно популярні у глядачів, причаровують самобутністю, витонченістю і майстерністю. Фольклорні колективи «Берегиня» та «Бабине літо» виступали в палаці «Україна» в Києві.У Чемеровецькому районі діє завод з виробництва солоду ЗАТ «Оболонь» — одне з найпотужніших підприємств не тільки України, а й Європи. Із цим гігантом промислової продукції Чемеровеччина пов`язує реалізацію грандіозних планів майбутнього.