Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії


Герб


Прапор

Тип:
КОАТУУ:6822700000
Змін всього:
Дата заснування/створення:1923
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:1180047912.25089
Населення:▼ 54043
Густота населення:45.7 осіб/км²
Поштовий код:31000—31075
Телефонний код:+380-3855
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:

Адреса:31000, Хмельницька обл., Красилівський р-н, м. Красилів, пл. Незалежності, 2, 4-22-72
Веб-сторінка:http://www.krasilov-rda.km.ua/
Мер міста:
Голова держадміністрації:Т.в.о. Ящук Віктор Іванович
Голова ради:Арсенюк Петро Іванович

АТУ

Районів:1Списокна карту
Міських рад:1Списокна карту
Селищних рад:1Списокна карту
Сільських рад:35Списокна карту
Міст:1Списокна карту
Селищ міського типу:1Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:35Списокна карту

Відстань

До столиці:
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:1180047912.25089
Периметр:191601.016906007
Сусіди:Волочиський район Шепетівський район Старокостянтинівський район Хмельницький район Ізяславський район Теофіпольський район Білогірський район Летичівський район


Карта на карту

Географічні координати: 26.871 49.722

Склад (37):

Сусіди:


Краси́лівський райо́н  — район у центральній частиніХмельницької області . Центр — містоКрасилів .Площа району становить 1,2 тис. км². Населення — 59,3 тис. мешканців (2004).Межує на півночі з Ізяславським районом , на сході зіСтарокостянтинівським райономіСтарокостянтинівською міськрадою , на півдні ізХмельницьким , на південному заході зТеофіпольським , на заході зБілогірськимрайонами Хмельницької області.Територією району течуть річкиБужок , Іква , Ікопоть , Понора ,Случ ,Фосата інші, тут знаходяться Кузьминське водосховище, став Пустяк. Через район проходять залізничні лінії Гречани—Старокостянтинів-1 і Шепетівка-Подільська—Старокостянтинів-1 і автошляхЧернівці — Хмельницький — Житомир( Н03).У районі 1 міська, 1 селищна і 35 сільських рад; 1 місто, 1 селище міського типу і 93 села.
Історія Перша письмова згадка про Красилів збереглася в акті від 16 січня 1444 року, за яким литовський князь Свидригайло надавав своєму слузі Михайлу Олехновичу «за його вірну службу» у володіння села Кременецького повіту, у тому числі «Красилів двір». Протягом 1497 −1541 рр. Красилів був власністю Острозьких.Основним заняттям населення було сільське господарство. Розвивалося також ремесло — жителі займалися чинбарством, шили кожухи і свитки. Значного розвитку досягла торгівля. В 30-х роках XV ст., коли боротьба між Польщею та Литвою за Волинь і Поділля розгорілася з новою силою, Сігізмунд І, щоб посилити свій вплив, надав пільги заможній українській верхівці. В ті часи міщани Красилова дістали право без сплати мита завозити сіль, раз на тиждень проводити торги, обкладати митом товари, які жителі навколишніх сіл везли на базар. У містечку спорудили замок, згадки про нього трапляються в історичних документах за 1545 і 1552 роки. З кінця XVI ст. містечко зазнавало спустошливих нападів татар. Мужньо зустріли ворога і завдали йому нищівного удару жителі міста в 1573 році. Напади повторилися у 1593 і 1618 роках. Містечко було дуже зруйновано, багато жителів загинуло або потрапило в полон.В другій половині XVI ст. у Красилові діяло 8 ринкових, 7 ремісничних, 10 перекупних будинків. Наприкінці XVI ст. — на початку XVIІ ст. Красилів став власністю Януша Острозького. Значного розвитку в маєтку набуло зернове господарство.Населення містечка брало участь у боротьбі проти польського панування (визвольна війна, гайдамацький рух 1648—1654рр). 1748 року в гайдамацькому загоні, оточеному шляхтою біля Погребища було декілька вихідців з південної Волині, зокрема А. Полянович з Красилова. Його в числі інших за участь у повстанні було засуджено на каторжні роботи.У XVIІІ ст. основним заняттям населення залишалося землеробство, але розвивалося й ремесло. Серед 40 ремісників було 10 шевців, 8 кравців. Незабаром після возз"єднання Правобережної України з Лівобережною у складі Російської імперії, 1797 року Красилів, як волосний центр, увійшов до складу Старокостянтинівського повіту Волинської губернії.Під час проведення реформи 1861 року селяни Красилова повинні були вносити великі викупні платежі за землю. Наприклад, у поміщиці Боруховської, згідно з уставною грамотою, селяни викуповували 23 десятини 2380 сажнів землі, за яку протягом 49 років вои мали заплатити 602 крб 50 копійок.