Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії


Герб


Прапор

Тип:
КОАТУУ:2121200000
Змін всього:
Дата заснування/створення:
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:695458577.116264
Населення:▲ 119160155 ( 1.02.2012)
Густота населення:170.5 осіб/км²
Поштовий код:90300—90371
Телефонний код:+380-3143
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:

Адреса:90300, Закарпатська область, Виноградівський р-н, м. Виноградів, пл. Миру, 5, 2-33-50
Веб-сторінка:http://rajrada.sevlush.net/
Мер міста:
Голова держадміністрації:Граб Тетяна Дмитрівна
Голова ради:Любімов Олег Вікторович

АТУ

Районів:1Списокна карту
Міських рад:1Списокна карту
Селищних рад:2Списокна карту
Сільських рад:29Списокна карту
Міст:1Списокна карту
Селищ міського типу:2Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:29Списокна карту

Відстань

До столиці:
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:695458577.116264
Периметр:168512.267580988
Сусіди:Хустський район Берегівський район Іршавський район МукачІвський район


Карта на карту

Географічні координати: 23.000 48.129

Склад (32):

Сусіди:


Історія Як адміністративна одиниця район згадується дуже давно — ще в кінці XI на початку XII ст. під різними назвами. Коли і хто заснував район, ще не відомо. Але вже в1262році у латинських документах згадується багато населених пунктів району, таких як:Виноградів ,Сасово , Чорний Ардів (заразЧорнотисів ),Гудя ,Чепа ,Шаланкита інші. У кінці XIII століття утворився Угочанський комітат (до кінця першої світової війни область ділилася на 4 адміністративні одиниці або комітати, одним з яких був і наш теперішній район).
Замок КанківОсновне багатство краю — земля, виноградники, сади, ліси — знаходились в руках багатіїв, на яких працювали селяни. Щоб берегти себе від народного гніву, вони будують собі замки-фортеці. Так феодалом Беке Боршоу1307році був збудований кам`яний замок «Канків» у підніжжі Чорної Гори, а в 1315 р. фортеця «Нялаб» у Королеві. Руїни їх збереглися на сьогодні. Пізніше, на початку XIV ст., ці обидва замки-фортеці стали власністю найбільших магнатів району — родуПерені(до1944року).На початку XVI ст. селяни втратили повністю свої куці права і стали кріпаками. Це і привело до великої селянської війни в травні1514року в Угорщині під проводом Дєрдя Дожі (Юрій). В ньому брало участь і населення району. Активними керівниками на території його були Кермеш Шашварі з села Дротинці та вчитель з Виноградова Іштван Балог (Степан). Повстання було жорстоко придушено, а селяни — повністю закріпачені. В1558на розлив ці австрійські війська розрушили замок «Канків», а у1672році був зруйнований і Королівський замок «Нялаб».Найактивнішу участь краяни взяли у визвольній війні 1703—1711 рр. проти Габсбурської монархії під керівництвомФеренца Ракоці II . Слід сказати, що24 травня 1703року у селищіВилокповсталі під керівництвом Томаша Ессе на річціТисаодержали блискучу перемогу над австрійськими військами. На цьому місці на лівому березі Тиси, де відбулася битва, стоїть великий пам`ятник загиблим героям куруцам (так називали солдат повстанської армії Ференца Ракоці II). Але і ця визвольна війна зазнала поразки.Неодноразово терпіло населення краю і від набігів іноземних ворогів. В1242році від монголо-татар Батия, в1717році його спустошили кримські татари, обкрадали його австрійці, поляки, трансильвани, румуни, угорці та інші іноземці.З великою радістю зустріло населення району буржуазну революцію в Угорщині 1848—1849 рр. під проводом Кошута Лойоша і Петефі Шандора. Про неї нагадують пам`ятник Кошуту Лойошу в селіВелика Паладьі бюст сподвижнику Кошута в м. ВиноградівЗігмунду Перені, страченого габсбургами в1849році, меморіальні дошки і інші пам`ятні знаки.Після розпаду Австро-угорської імперії в жовтні1918року українське населення краю прагнуло возз`єднатися із Західноукраїнською республікою. В містоХуст 21 січняна з`їзд Руської Народної Ради була направлена і значна делегація з 29 сіл Виноградівського району. Керівником її був молодий учитель Виноградівської церковної школи Юрій Ревай, котрий в1938році став міністром Карпатської України в уряді Августина Волошина.Мрія краю у той час не збулася. В березні в Угорщині була встановлена радянська влада, яка проіснувала 33 дні — з березня по квітень1919року. Але вже23 квітня 1919року район окупувала румунська королівська армія, яка дуже жорстоко поводилась з місцевим населенням. В перший день окупанти розстріляли 9 чоловік у м. Виноградові, щоб залякати населення. За найменшу провину румуни жорстоко катували і били каблуками. Окупація тривала до30 травня 1920року.З30 травня 1920року по15 березня 1939року район входив до складу Чехословацької республіки, а частина району з селищем Вилок було окуповане угорськими фашистськими військами ще у листопаді1938року. 15 березня 1939року був окупований весь район. Але в цей день на Красному полі біля селаВелика Копанясічові стрільці дали перший рішучий бій регулярним угорським військам. Більшість з них героїчно загинуло. На честь 60-ої річниці їх героїчної загибелі на Красному полі між містом Хустом і селом Велика Копаня відважним патріотам відкритий пам`ятник. Є пам`ятні дошки на будинках міста, присвячені цим подіям.Під час фашистської окупації на території району діяла підпільна розвідувальна група «Закарпатці», яку очолював антифашист, угорець Ференц Патокі. До її складу входили добровольці з м. Виноградова, селища Вилок та Королево, сіл Веряця, Дюла, Великі Ком`яти. Теково, Чорнотисово, Хижа. Це були люди різних національностей — українці, угорці, євреї та інші. 24-25 жовтня1944року місто і район був визволений військамиЧервоної Армії , 4-го Українського фронту генерала Петрова.