Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії


Герб


Прапор

Тип:
КОАТУУ:6322600000
Змін всього:
Дата заснування/створення:1923
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:972163479.293533
Населення:▼ 27160221 ( 1.02.2012)
Густота населення:28.1 осіб/км²
Поштовий код:62200—62252
Телефонний код:+380-5764
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:

Адреса:62203, Харківська обл., Золочівський р-н, смт. Золочів, пл. Леніна, 5, 5-15-93
Веб-сторінка:http://www.zolochiv.inf.ua
Мер міста:
Голова держадміністрації:Горішній Ігор Іванович[1][2]
Голова ради:Канівець Леонід Васильович[3]

АТУ

Районів:1Списокна карту
Міських рад:0Списокна карту
Селищних рад:1Списокна карту
Сільських рад:13Списокна карту
Міст:0Списокна карту
Селищ міського типу:1Списокна карту
Селищ:1Списокна карту
Сіл:12Списокна карту

Відстань

До столиці:
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:972163479.293533
Периметр:185209.064994933
Сусіди:Харківський район Дергачівський район Валківський район Великописарівський район Богодухівський район



Цей термін має також інші значення. Докладніше — у статтіЗолочівський район . Золочівський райо́н  —район Харківської областівУкраїніз районним центром у селищі міського типуЗолочів . Населення району становить 27 221 (на 1 лютого 2012 року).
Історія Наукові дослідження свідчать, що територія району була заселена вперіод бронзи( II тисячоліття до н. е. ) — є кургани цього часу біля сілЛютівка ,Миронівка ,Чорноглазівка . Поселенняскіфського періодуі поселеннячерняхівської культуризнайдені в районіЗолочева . Біля селаКарасівкав1955році відкрите поселеннясіверян .У16 століттіпоблизу сучасногоЗолочеванаМуравському шляхузнаходилося «Павлове городище»  — тимчасова стоянка сторожової служби на південних рубежахРосії(Бєлгородська лінія ).Постійне населення на території району вперше з`явилося у1677році. Це були вихідці з містечкаЗолочів Львівської області . Нове поселення стало однією з надійних базЗапорізької Січі . Основну частину золочівських жителів складаликозакита їх помічники, головним обов`язком яких було несення військової служби і захист від ворогів південних рубежівРосійської імперії .Документи засвідчують, що на початкуXX століттяуЗолочевібуло чотири кустарні промисли: ковальський, шкіряний, чоботарський і столярний.Перший будинок з цегли у Золочеві було збудовано лише у1879році, де відразу ж розташувалися такі установи, як міське управління, міський громадський банк і двокласне чоловіче училище.У ті роки золочівська громада мала запасний капітал у сумі 19 217 крб. 98 коп., використавши з якого 10 000 крб., було відкрито міський громадський банк. Залишок суми знаходився на банківському вкладі за відсотки. І, як не дивно, але боргів Золочів тоді не мав, хоча й грошової допомоги ніхто не виділяв.У1897році у Золочеві було засновано першубібліотеку . Спочатку вона називалася земською народною, бо кошти для її створення виділило земствоХарківського повіту . Пізніше бібліотека стала називатися народною. В1908році в Золочеві було завершено будівництво Народного будинку на 400 місць за проектом інженера І. Виноградського. На його спорудження 2 000 крб. виділило товариство за народну тверезість, що діяло при Харківському повітовому комітеті.На початкуXX століттяв Золочеві було вже три училища, а саме: чоловіче на 127 хлопчиків, жіноче на 70 дівчаток та ремісниче на 27 хлопчиків. Про це свідчать повідомлення міського старости Тимофія Гур`єва. Варто відзначити, що цей купець прихильно ставився до освітянських проблем і за його кошти було збудовано приміщення нинішньої заочної школи. Згодом було також споруджено й новий будинок для 4-класного училища на Миколаївській площі. В цієї будівлі нині розташовано центральний корпус Золочівської ЗОШ № 2.І ще декілька фактів, що свідчать про поступовий розвиток освіти у Золочівському краї напередодніпершої світової війни : у районі тоді діяло 15 церковно-приходських шкіл й нараховувалося 700 учнів і 18 вчителів. [ред.₴Друга світова війна
Танк встановлений на честь воїнам-танкістам 18 танкового корпусу 5 гвардійської танкової армії, що віддали свої життя за визволення селища Золочів від німецько-фашистських загарбників в серпні 1943 року. Восени 1941року Золочівщина стала ареною жорстоких боїв. 10 тисяч золочівців пішли на фронти війни і воювали в лавахРадянської арміїтапартизанських загонах . Не повернулися додому біля 5 тисяч чоловік. 22 жовтня 1941року, під тиском переважаючих сил ворога, радянські війська залишили Золочів. А вже через два дні в селищі розгорнув свою роботу підпільний райкомпартії .Комсомольціпоширювали листівки, проводили бесіди з селянами, разом з підпільниками-комуністами знищували поліцаїв та гітлерівців.Окупація Золочіва тривала 2 роки. В ніч на6 серпня 1943року війська 18-го танкового корпусу та 42-ої гвардійської стрілецької дивізії здійснили 30-кілометровий кидок й увірвалися в Золочів після тривалого бою. Над ранок8 серпня 1943року над визволеним селищем знову замайорівчервоний прапор . [ред.₴1944–1991 роки За післявоєнні роки відбулися зміни в економіці й сільському господарстві району. Важливим етапомколгоспногобудівництва було укрупнення артілей у1950 – 1953роках. Замість 11 колгоспів у селищі було організовано 4 великі багатогалузеві господарства. Найбільше господарство селища — колгосп імені Кірова. Створений у1929році, він за післявоєнні роки став економічно міцним, багатогалузевим господарством. У1957 – 1958роках колгосп був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставкиі одержав диплом 1-го ступеня. 11 передовиків виробництва було нагороджено золотими і срібними медалями ВДНГ . Чистий прибуток колгоспу у1963році складав 572 тисячі карбованців, у1965році — 1 млн.65 тисяч карбованців. Неподільні фонди за один тільки1964рік збільшилися на 110 тисяч карбованців. Протягом чверті століття колгосп очолювавГерой Соціалістичної ПраціС. Кравченко.Повоєнні роки позначені великим будівництвом у Золочеві та селах району. Тільки в райцентрі було побудовано районний будинок культури, районну лікарню, середню школу, будинок піонерів, будинокДТСААФ , два універмаги, будинок побуту, комбінат громадського харчування, багато магазинів і житла.В селі Івашкибуло збудовано Івашківську птахофабрику , де щороку одержували до 100 млн шт. яєць. В Івашках тоді спорудили також житловий комплекс, школу, будинок культури, універмаг. Помітною подією в ті роки було й спорудженняРогозянського водосховищаплощею в 500 га для зрошення 5 тис. га землі у Золочівському таДергачівськомурайонах. В засушливі роки це дозволяло на поливі одержувати гарантовані врожаї зеленої маси багаторічних трав,овочів ,картоплі .Поступово здійснювалася й телефонізація району. В80 - 90роках було збудовано районний будинок зв`язку з новоюАТС . В кінці80-ихна Золочівщині діяло 24 АТС.