Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії


Герб


Прапор

Тип:
КОАТУУ:1820900000
Змін всього:
Дата заснування/створення:1990
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:627309305.233666
Населення:▼ 15567
Густота населення:25.1 осіб/км²
Поштовий код:12600—12645
Телефонний код:+380-4162
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:

Адреса:Житомирська область, смт. Брусилів, вул. Короленка, 2, 3-04-14
Веб-сторінка:http://www.brusyliv-rda.gov.ua/
Мер міста:
Голова держадміністрації:Шпакович Василь Іванович
Голова ради:Габенець Володимир Васильович

АТУ

Районів:1Списокна карту
Міських рад:0Списокна карту
Селищних рад:1Списокна карту
Сільських рад:18Списокна карту
Міст:0Списокна карту
Селищ міського типу:1Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:18Списокна карту

Відстань

До столиці:
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:627309305.233666
Периметр:142977.663925413
Сусіди:Фастівський район Радомишльський район Макарівський район Коростишівський район Попільнянський район Андрушівський район



Бруси́лівський райо́н  — наймолодший уЖитомирській областіі найменший за площею. Його територія охоплює 0,6 тис. кв.км. На території району розташоване селище міського типу Брусилів та 36 сіл. В адміністративному відношенні район складається з 1 селищної та 18 сільських рад.
Історія Археологічні дослідження, проведені на території Брусилівщини, дають підстави вважати, що цей район належав до найбільш густонаселених та економічно розвинутих регіонівКиївської Русі . В той час на території сучасної Житомирської області було багато населених пунктів (городів, городищ, селищ), які розташовувалися на берегахТетерева ,Здвижа ,Случі ,Ужа . Літописці називають серед древлянських городів Іскоростень(сучаснийКоростень ), Вручий (сучаснийОвруч ), Возвягль ( Новоград-Волинський ), Здвижень (теперішнійБрусилів ), Городеськ(с. Городське Коростишівського району).У збірнику документів «Архів западноруських уніатських мітрополітов», виданому в1897році, є виписки 13 судових справ, у яких під роком 1525 кілька разів згадується Брусилівщина, Брусилів та окремі села у такому написанні: Костюковець (певно,Костовці ),Високе ,Ставише , Осівець ( Осівці ), Озерани, Привороттє, Корбачин (нинішніПривороттяіКарабачин ).Історично Брусилівський район був утворений в1923році, до складу Житомирської області увійшов 22 верееня1937року в результаті поділу Київської області. В ньому було 34 населених пункти, які підпорядковувалися 28 сільським Радам. До складу району входилиВільнянська , Віленська , Здвижківська сільські Ради, які нині належать доКоростишівського району , і не входилиСкочищенська , Соболівська , Гнилецька (ниніДолинівка ), Озерська , Биківськата Западнянськасільські Ради, які тоді належалиКорнинському району .У зв`язку з адміністративно-територіальною реформою 1957—1962 років, в грудні 1962 року населені пункти Брусилівського та частина Корнинського районів передані до реорганізованого Коростишівського району.Окремим районом Брусилівщина знову стала в1990році. Таке рішення великою мірою було обумовлено переселенням на територію сучасного Брусилівського району мешканцівНародицького районуЖитомирської області, що найбільше постраждав від аварії наЧорнобильській АЕС .