Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії


Герб


Прапор

Тип:
КОАТУУ:4823900000
Змін всього:1 Переглянути
Дата заснування/створення:1923
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:821815279.426292
Населення:▼ 25160592 ( 1.10.2011)
Густота населення:31.4 осіб/км²
Поштовий код:55100—55152
Телефонний код:+380-5133
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:

Адреса:55100, Миколаївська область, смт. Криве Озеро, Майдан Незалежності, 1, 23-6-31
Веб-сторінка:http://www.oga.mk.ua/ua/publication/content/2155.html
Мер міста:
Голова держадміністрації:Рольян Людмила Анатоліївна
Голова ради:Івахнін Андрій Данилович

АТУ

Районів:1Списокна карту
Міських рад:0Списокна карту
Селищних рад:1Списокна карту
Сільських рад:15Списокна карту
Міст:0Списокна карту
Селищ міського типу:1Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:15Списокна карту

Відстань

До столиці:
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:821815279.426292
Периметр:170256.972948989
Сусіди:Первомайський район Ульяновський район Врадіївський район Любашівський район Савранський район Вільшанський район Гайворонський район Голованівський район



Кривоозерський районрозташований на заходіМиколаївської області . Районний центр —Криве Озеро .
Історія Кривоозерщина — древня земля. Її історія йде з глибини сивих полинових віків. Багато що відбувалося на її тернистій дорозі від праукраїнців трипільської доби, козацької вольниці до державної розбудови незалежної України.Історія краю сягає в сиву давнину. Ряд цікавих археологічних знахідок підтверджують, що на нашому межиріччі люди жили споконвічно. Вже в епоху кам`яного віку тут мешкали мисливці, які полювали на диких биків-турів та інших звірів. Про це свідчать знайдені на Кривоозерщині кам`яні сокири, молотки, інше примітивне знаряддя. З цих знахідок можна судити про те, що тут жили скіфи, як до нашої ери, так і на початку нашої ери.У Київському музеї історії України зберігаються пам`ятки землеробської трипільської культури IV—III століття до нашої ери, знайдені на території Кривоозерщини. Пізніше на берегах річок знайдено інші скарби: бронзові знаряддя праці та жіночі прикраси, а також кам`яні форми для їх відливання. Знайдено скарб римських монет.В «Хронологічному огляді історії Новоросійського краю в 1731—1829 роках», виданому в 1836 році в Одесі, знаходимо згадку про заснування українцями, росіянами, молдованами, поляками ряду населених пунктів вздовж Бугу та Кодими і зокрема селища Кривого Озера. З різних джерел вдалося встановити, що Криве озеро народилося восени — у вересні 1762 року.Виникло воно не випадково — адже саме тут схрещувалися важливі торгові чумацькі шляхи з Польщі в Крим, з Молдови й пониззя Дунаю — у Київ і Чигирин. Тому першими будівлями тут були корчма з постоялим двором. Вже в 1764 році селище налічувало 40 хат.Існує кілька усних переказів-легенд про походження самої назви Криве Озеро. З них найбільш часто згадуваними є дві. Перша — селище назване так через звивисті криві берега озера, утвореного в давнину старорічищем Кодими. Друга версія теж маж підгрунття. Наш край не раз бував жорстоких битв. Настільки кривавих, що після однієї з них сніг, що почав танути, і вода в озерах стали червоними (кривавими) від крові. Відтоді це місце начебто одержало назву Криваве Озеро, з часом трансформувавшись у Криве Озеро. Обидві версії не суперечать одна одній, а лише підтверджують далеко непросту минувшину Кривоозерської землі.Вигідне географічне положення Кривого Озера сприяло тому, що наприкінці ХVІІІ століття лівобережна його частина стала відомим торговим центром. Тут торгували зерном, овочами, промисловими товарами. Та чи не найвідомішими були Кривоозерські ярмарки з продажу рогатої худоби і коней. На Кривоозерському ярмарку можна було за добру ціну продати худобу. Ось чому сюди вели свою живність селяни навіть з Лівобережної України, не говорячи вже про сусідні губернії і повіти. Про масштаби «обороту» худоби свідчать такі дані: на приватній скотобійні щодня збивалося до 400 голів великої рогатої худоби і до 1100 голів дрібної живності.