Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії


Герб


Прапор

Тип:
КОАТУУ:0721800000
Змін всього:
Дата заснування/створення:1940
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:1424119808.32198
Населення:▲ 63955
Густота населення:45.3 осіб/км²
Поштовий код:45200—45273
Телефонний код:+380-3365
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:

Адреса:45200, Волинська обл., Ківерцівський район, м. Ківерці, вул. Незалежності, 20, 2-13-43
Веб-сторінка:http://www.kivadm.gov.ua/
Мер міста:
Голова держадміністрації:Кричкевич Леонтій Дмитрович
Голова ради:Марчук Михайло Володимирович

АТУ

Районів:0Списокна карту
Міських рад:0Списокна карту
Селищних рад:0Списокна карту
Сільських рад:0Списокна карту
Міст:0Списокна карту
Селищ міського типу:0Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:0Списокна карту

Відстань

До столиці:
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:1424119808.32198
Периметр:268791.770502106
Сусіди:Рожищенський район Луцький район Рівненський район Дубенський район Маневицький район Костопільський район Млинівський район


Карта на карту

Географічні координати: 25.692 50.875

Склад (27):

Сусіди:


Кі́верцівський райо́н  — районВолинської області . Районний центр:Ківерці . Утворений район27 січня 1940року, в сучасних межах згідно з УказомПрезидії Верховної Ради УРСРвід 8 грудня 1966 року. Населених пунктів — 75, сільських рад — 24, селищних — 2, міська — 1, районна — 1. Розташований на південному сході області, територія становить 1,4 тис.кв.км., що становить 7% від загальної території області.
Історія Ківерцівщина — це маленька частина України. З прадавніх часів жили наші предки на просторах Волинської землі. На берегахСтиру ,Путилівки ,Конопельки , їх численних притоках, над озерами, в лісових урочищах і по крутих пагорбах збереглись сліди доісторичних поселень і городищ, залишки староруських городів. Пам`яткиПалеолітуіНеолітузбереглися біляЛипно ,Носович ,Кульчина ,Цумані . В глибині століть замулились витоки давньоруських городівОлики , Чемерчина,Жидичина , Городищ і Хорлуп.В 1149 році потрапляє на сторінки Іпатіївського літописукняже місто Чемерчин на річці Оличі.Літопис Руський за 1227 рік згадує про поїздкуДанила Галицькогодо Жидичинського монастиря на прощу до чудотворної ікони Святого Миколая.Архітектурною перлиною середньовіччя називали хроністиОлику  — родинне гніздо князів Радзивілів. Тут знаходиться найдавніша кам`яна споруда католицизму на Волині — храм Петра і Павла 1445 року, могутній оборонний замок 1564 року і величний костел 1640 року. Під Оликою та Цуманню тривали запеклі бої повстанських загонів під проводомСеверина Наливайказ польськими військами в 1596 році.Селянство краю активно підтримувало козацькі загониБогдана Хмельницького , допомагало козакам отамана Колодки штурмувати Олику в 1648 році та відкрило міську браму полковникуМаксиму Кривоносу , який в 1651 році захопивОлицький замок .Серед олицьких місцин, по навколишніх селах пропагував ідеї свободи великий український патріот і поетДанило Братковський .Великими центрами ремесел і торгівлі в часи середньовіччя стали поряд з Оликою містечкаЖидичин ,Хорлупи , селаКіверці , Сильне, Дерно. В 40-х роках минулого століття в селіОмельнепроживав відомий польський письменник Юзеф Крашевський , а в Ківерцях (нині — Прилуцьке) пройшли дитячі роки письменниціГабріели Запольської .Заснування Ківерець пов`язане з будівництвом у 70-х роках ХІХ століття залізної дороги Київ — Ковель.До 1939 р. сучасна територія району належала до Луцького повіту Волинського воєводства, яке було другим за площею серед існуючих 17 воєводствДругої Речі Посполитої . Населені пункти входили до семи гмін з 12 Луцького повіту, а саме: Ківерці, Олика, Сильно, Тростянець, Піддубці, Рожище, Колки. З 1940 року на території були Олицький район /ліквідований 23.01.1957 року/, Цуманський район /ліквідований 30.12.1962 року/. Найбільший район на площі був з 01.01.1963 р. по 04.01.1965 р.В 1964 році перейменовано багато населених пунктів, з 1965 року знято з обліку ряд хутірських поселень.З 14.09.1989 р. відновлено с. Йосипівка колишню назву — с. Яромель . З 25.06.1990 р. взято на облік с. Заброди, об`єднано села Гавчиці і Муравище в с. Муравище. З 15.06.1992 р. повернуте колишнє найменування с. Макаревичі —Омельне .