Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії

Тип:
КОАТУУ:7123155100
Змін всього:
Дата заснування/створення:кінець 16 століття
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:72138341.9330916
Населення:8596
Густота населення:
Поштовий код:20100
Телефонний код:+380 4748
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:річка Маньківка

Адреса:
Веб-сторінка:
Мер міста:
Голова держадміністрації:
Голова ради:

АТУ

Районів:0Списокна карту
Міських рад:0Списокна карту
Селищних рад:1Списокна карту
Сільських рад:0Списокна карту
Міст:0Списокна карту
Селищ міського типу:1Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:0Списокна карту

Відстань

До столиці:
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:72138341.9330916
Периметр:44182.6233245826
Сусіди:Харківська сільська радаПотаська сільська радаКищенецька сільська радаДзензелівська сільська радаІваньківська сільська радаПаланоцька сільська радаМаньківська селищна радаМолодецька сільська радаВікторівська сільська рада



Цей термін має також інші значення. Докладніше — у статтіМаньківка . Манькі́вка  —селище міського типу , районний центрМаньківського району Черкаської області . Населення близько 8,5 тисяч чоловік.Селище розташоване в середній течіїрічкиМаньківкиза 180кмна південний захід від обласного центру —міста Черкасита за 5 км від найближчоїзалізничної станціїПоташ.
Історія В історичних джерелах Маньківка вперше згадується у серпень 1622 року . [ред.₴17 століття У1609році так званиий ґрунт - територія в околиці сучасноїМаньківката басейнірічки Гірський Тікичпісля поділу спадщини магната Юрія Струса досталася його дочці Гелені та удові Малгожаті. Маньківка в1629році була великим поселенням і нараховувала 649 дворів, нею володіла вже Ельжбета Струсівна Калиновська[1], тобто тут проживало близько трьох тисяч чоловік. На той час це було середнє містечко.У1638році Калиновський здавгданському купцевіворендуза 119 тисяч злотих Манькувську, Уманську, Буцьку та іншібудиз правом широкого виробництвапоташу .З1648року Маньківка — сотенне містечко Маньківської сотніУманського полку .Селянийкозакисотні в складі 251 чоловіка під орудою сотника Г. Бовдира в 1648—1654 роках брали активну участь ународно-визвольній війні українського народу .В1654році, по дорозі наМоскву , через Маньківку проїзджав ахтіохійський патріарх Макарій у супроводі свогосина , який залишив спогади про подорож по Україні. В них він писав, що в Маньківці було дуже багато гарних будівель і крамниць, три цитаделі, чотирицеркви , триставки , палац Калиновського, а за містом Троїцький монастир. На мандрівників сильне враження своїм багатством і красою справив Маньківський замок, який був обнесений ровами, валами, стінами, укріпленимибаштамитагарматами . Стіни палацу були оздоблені полірованимдубом .ЗаАндрусівським перемир`ям 1667  року — Маньківка відійшла доРечі Посполитої . У1674  році її зруйнували турецько-татарські війська. Більшість жителів Маньківки втекла наЛівобережну УкраїнутаСлобожанщину . У ті роки Маньківка, як і інші населені пункти, зазнала значних руйнувань. [ред.₴18 століття У1715році на місці попередньої православної церкви, зруйнованої татарами, закладено й освячено уманським протопопом Діонисієм Гайдученським церкву святого Архистратига Михаїла.У1726році Маньківка стада власністю С. Потоцького. Близько1740року в містечку освячено церкву Преображення Господнього. Того ж року, як свідчать архівні джерела, у «маньківській парафії було наявних 1105 дворів та хат». 1 лютого 1766року: запис Ф. С. Потоцького Маньківський фільварок:
« Також до фундації долучається до названого фільварку Монастирок під Маньківкою у моїх дачних володіннях, належних до Уманської волості, так само з підданими та корчемною орендою, ставами, лісами відповідно до спеціальної мапи, складеної і його милістю паном Ромером, обмежений на тій мапі знаками, і спеціальним інвентарем тих сіл, повністю описаних комісаром з усіма їхніми пожитками .  »У1768році в Маньківці налічувалося 191 господарство, а1783— було вже 284 оселі. Внаслідокдругого поділу ПольщіМаньківка ввійшла доРосійської імперії . На той час тут мешкало близько 2600 чоловік.У1797році Маньківка стаємістечком Уманського повіту Київської губернії . [ред.₴19 століття В1830році в Маньківці проживало 2600 чоловікправославнихі 14католиків .В1838році в Маньківці було створено військове поселення. Вона стала центром п`ятої сотні Києво-Подільського округу військових поселень. Тут містився штаб другого гусарського полку, взвод кавалерії та волосна управа. Селян перетворили у військових поселенців, вони відбували військові обов`язки, обробляли землю, забезпечували себе і армію продовольством. Тут було зведено 14казармі 12 — допоміжних приміщень. Розпочалося перепланування вулиць і створені нові: Офіцерська, Робоча, Миколаївська, Михайлівська, Довга.У1840році у військовому містечку створено школу кантоністів, де навчалися діти поселенців. Учні носили спеціальний одяг, разом із батьками оволодівали військову професію. Школа готувалаунтер-офіцерівдля військовою поселення: всі хлопці віком від 7 до 18 років вважалися кантоністами, яких після завершення навчання віддавали на 20 років на службу. В1858році військове поселення було ліквідовано і селяни стали державними. 27 вересня 1860року в Маньківці відкрили трирічнушколу .Грошіна утриманняучителята школи вносили селяни залежно від кількості в кожного з них землі.1876року засновано двокласне училище.Для лікування жителів Маньківки і навколишніх сіл1861року при волосній управі відкрито приймальну палату зфельдшеромі бабою-повитухою.Згідно злюстраційнимактом 10-го перепису населення влипні 1872року в Маньківці проживало 1437 душ, з них місцевих жителів — 1254, відставнихсолдатів— 183. Дворів налічувалось 562, в тому числі 142 — відставних солдатів.Після того, як у1891році стала до ладу залізнична коліяХристинівка—Шпола , а в1899році було збудовано Іваньківський цукровий завод, почали зростати посівицукрових буряків . [ред.₴20 століття В1900  році в Маньківці вже нараховувалося 937 дворів з населенням 4156 чоловік. Основним їх заняттям булоземлеробство . Селянам належало 5280 десятин землі, церкві — 72. Безземельних було 42 господарства, 35 володіли наділами більше 10 десятин кожне. То го ж року в селі діяло три школи: двокласне училище з п`ятирічним сроком навчання та дві церковнопарафіяльні школи з трирічним терміном навчання. З15 вересня 1910року почало працювати чотирикласне училище з 2 учителями те 38 учнями.На початкуXX століттяв Маньківці діяли олійня, 2млини , 10вітряків , 2кузні [2]. Після1907року в селі відкили дільничулікарнюна 10 ліжок, яка обслуговувала 29 сіл. Її штат складався злікаря , двохфельдшерів ,акушерки . Столипінська аграрна реформазагострила суперечності на селі. Не маючи засобів виробництва, бідні селяни продавали свою землю заможнішім. Так наприкінці1912року в селі налічувалось 64 безземельні господарства, 64 родинам належало до однієї десятини землі, 110 від шести до семи десятин, 35 родин мали десять і більше.Худобумало 141 господарство[3].В рокиПершої світової війнибагато маньківчан буломобілізованона фронт. 3 війни не повернулося понад 200 чоловік. Серед селян росло незадоволення. Солдати, які поверталися з фронту, вели серед них відповідну агітацію. Протягом1917  року між біднотою і, як тоді називали, куркулями відбувалися сутички за землю таліс .24 жовтнята2 грудняцього року війська жорстоко розправилися з незадоволеними селянами. [ред.₴Радянська влада Радянську владу в Маньківці було встановлено всічні 1918  року Першим органом влади був військово-революційний комітет, до складу якого ввійшли колишні фронтовики та активісти: Й. А. Галай, Ф. Ф. Дарієнко, М. В. Кравченко, А. С. Микитенко.В1920  році в Маньківці було 1321 господарство і проживало 5780 чоловік. Влипні1920 року в селищі було створено партійний осередок з семи чоловік. Його очолив М. Т. Рябовіл. Партійна організація комуністів району існувала досерпня 1991  року, коли рішенням Президії Верховної Ради України була припинена діяльністьКомпартії Українив зв`язку зсерпневим путчемуМоскві .У1923  році Маньківка стала райцентром, в червні того ж року в селі відкрите поштове відділення. В1929  році тут почали демонструватикінофільми . В1930  році було організовано першіколгоспи : ім. П. П. Постишева, ім. Г. І. Петровського, «Перемога», ім. Т. Г. Шевченка, «За краще життя», ім. В. В. Куйбишева. Вони мали 4802,6гасільськогосподарських угідь, в тому числі 2706 гаорної землі , 158коней , 23 сівалки та інший реманент. Через рік утворено Потаську машино-тракторну станцію, яка надавала велику допомогу колективним господарствам району. В1935році в селищі створено автоколону, яка мала 50 вантажних автомобілів. В цьому ж році відкрито радіовузол. На початку1935  року почала виходити районнагазета .В1939році село було електрофіковане. Електрострум дала Буцька ГЕС, збудована за планомГОЕЛРО . Друга світова війна 28 липня 1941року село булоокупованенацистськими військами. З перших днів окупації в Маньківці почала діяти патріотична група у складі семи чоловік під керівництвом І. С. Гоменюка. Група мала зв`язки зпартизанами , що діяли в районі Пехівського лісу. Вони збирали для нихзброюі продовольство, розповсюджували листівки,газети , передавали партизанам необхідну інформацію. В1942році група була викрита, а її учасникистрачені . 7 березня 1944року війська2-го Українського фронтувідвоювали село.339 мешканців Маньківки нагородженіорденамиімедалями . В селі споруджено монумент та обеліск Слави воїнам і підпільникам, що загинули під час війни. Післявоєнні рокиВ перші повоєнні роки в селі відбудовано Потаську МТС, споруджено багато громадських приміщень, у тому числі приміщення семирічної, початкової і середньої шкіл, районного будинку культури, розгорнулося індивідуальне житлове будівництво. 1950- колгоспи об`єдналися в три: ім. М.І.Калініна, ім. В.В.Куйбишева та ім. С.М.Кірова, а в1959році ці господарства об`єдналися в одне — «Росія». У лютому1970року колгосп «Росія» реорганізовано врадгосп«Маньківський». 12 липня 1958року до Маньківки приєднано селоКинашівку . 1960- став до ладу майоліковий завод, який виготовляв вази, статуетки, дитячі іграшки, гончарні вироби, метлаські плитки,фаянсовий посуд .28 жовтня 1960року на вулиці Т.Шевченка, поруч із районним Будинком культури, відкрито пам`ятник Кобзареві. 1963 — 1965— Маньківка входить до складуЖашківського району . 1 січня 1965- Маньківський район було відновлено, а населені пункти Маньківка іБукиотримали статус селища міського типу.Станом на1972рік в селищі працювали: райунівермаг, три продовольчих, господарський, взуттєвий, меблевий і книжковиймагазини , чайна і їдальня . Діяли ощадкаса,пошта , телеграф, АТС, фотоательє,лікарняна 150 ліжок, середня, три восмирічні і початкова школи. 1 грудня 1977року здано в експлуатацію приміщення музичної школи.