Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії

Тип:
КОАТУУ:7122555500
Змін всього:
Дата заснування/створення:
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:31449181.9271318
Населення:3791 (2007)1
Густота населення:
Поштовий код:19451
Телефонний код:+380 4735
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:річка Рось

Адреса:
Веб-сторінка:
Мер міста:
Голова держадміністрації:
Голова ради:

АТУ

Районів:0Списокна карту
Міських рад:0Списокна карту
Селищних рад:1Списокна карту
Сільських рад:0Списокна карту
Міст:0Списокна карту
Селищ міського типу:1Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:0Списокна карту

Відстань

До столиці:
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:31449181.9271318
Периметр:26584.4417123091
Сусіди:Дацьківська сільська радаВиграївська сільська радаСелищенська сільська радаШендерівська сільська радаЗарічанська сільська радаСтеблівська селищна рада



Стеблі́в—селище міського типувУкраїнівКорсунь-Шевченківському районі Черкаської області . Центр селищної ради.Населення— 3791 чоловік (2007). Батьківщина українського письменника Івана Нечуя-Левицького .
Історія[ред.₴Стародавня Україна Стеблів має давню історію. На його території виявлено поселеннятрипільської культури , збереглися також рештки двох поселень скіфського часу [2] та ранньослов`янського поселеннячерняхівської культури . Поблизу селища збереглосягородищечасів княжоїКиївської Держави .[3] 1036рокукнязь Ярослав Мудрийпобудував на місці майбутнього Стеблевафортецю[4], що являла собою частину захисної смуги на півдні Київської Держави. [5] Фортеця була знищена монголо-татарами. [ред.₴Часи Речі Посполитої В часи, коли Стеблів входив до складуРечі Посполитої , йому було наданемагдебурзьке право .1616 року в Стеблеві проживало 100 міщанських і 400 козацьких родин. Разом з навколишнімихуторамимістечко входило доКорсунського староства .В 1638 році до Стеблева ввійшов загінКарпа Скидана . Багато стеблевців приєдналися до його загону. [ред.₴Гетьманщина З 1648 року Стеблів став сотенним містечкомКорсунського полку .Під час повстання під проводомВасиля Дрозденкау 1664 році Стеблів був оточений 20-ти тисячним польським каральним загономСтефана Чарнецького , що діяв спільно з 15-тисячним татарським військом. Після запеклого опору карателі вдерлися до міста і зруйнували його.ПісляАндрусівської змови1667 року між Московією та Польщею, Стеблів анексувалаВаршава(цей факт не визнавав жоден гетьман України до1709року).З 1685 по 1712 місто входило до складу Богуславського полку у статусі сотенного. СамБогуславський полкствореног Гетьманом Іоанном Мазепою.1702 року повстанське військо на чолі з полковником З.Іскрою звільнило Стеблів від польської влади, пізніше оголошено про перехід містечка разом з усією Правобережною Україною до складу Гетьманату Іоанна Мазепи.ЗаПрутським трактатом 1711між Туреччиною та капіталювавшою Московією містечко віддали під владу Польщі. [ред.₴Російська анексія З 1793 року місто анексованоРосійською імперією .З 1797 року Стеблів входить доБогуславського повіту , а з 1837 року — доКанівського Київської губернії .У першій половині 19 століття в Стеблеві розвивається промисловість. Суконну фабрику, побудовану у 1818 році в с. Великі Прицьки , поміщик Головинський перевів 1845 року до Стеблева. На підприємстві працювало близько 500 чоловік. В 1844 року засновані цукроварня і рафінадовий завод. З 1888 року почали працювати слюсарна майстерня, що згодом перетворилася на чавуноливарний завод.Першого травня 1906 року у Стеблеві застрайкували робітники суконної фабрики і млинів.Страйкбуло придушено, а його організаторів на чолі з Т.Руденком заарештовано і засуджено докаторгивСибіру .На початку 20 століття в Стеблеві працювала маленька лікарня, що тулилася в приватному будинку. Вона мала дві палати — чоловічу і жіночу на 5 ліжок, невеличкуаптекуі обслуговувала 50 сіл. При лікарні працювали одинлікаріфельдшер . [6] Школа була одна — церковно парафіяльна. 1900 року відкрилася однокласна міністерська школа, до якої потрапило 15 дітей. В містечку налічувалося 13 шинків. [ред.₴Доба УНР та Медвинської республіки В січні 1918 року в Стеблеві було встановлено окупаційний радянський режим. Згідно з Берестейською угодою між УНР та Німеччиною, в березні містечко зайняте австро-німецькими військами, які пробули тут до листопада. В серпні 1919 року в Стеблів увірвалися банди російського генерала Денікіна . У грудні 1919 року містечко знову захопили більшовики. До 1921 року населення міста чинило опір окупації, а сам Стеблів входив до складу повстанськоїМедвинської республіки , визнаючи за легітимну владу лише УНР. [ред.₴Перша присутність комуністів У квітні 1923 року окупаційна адміністрація включила Стеблів до Шендерівського району , а в листопаді наступного - центр Стеблівського району . Проте бойові дії в районі Стеблева фактично не припинялися до 1932.В 1925 році була повністю відбудована суконна фабрика. Цукровий та чавуноливарний заводи вирішено було ліквідувати якнерентабельні . У той же час почалася скажена антиправославна пропаганда, яка закінчилася варварськими руйнуваннями стеблівських церков - елемент помсти радянської влади за участь у Медвинському повстанні.В 1926 році створено вісім товариств спільної обробки землі (ТСОЗ): "Хоробра", "Визволення", Заросянська єдність", Незаможник", "Вигода", "Ключ", "Гуртовик", "Радківка", до яких входило по 17 — 20 господарств. В Стеблеві працювала лікарня, де працювали 2 лікарі, 2 фельдшери, 2 акушерки, 3 медсестри, 4 санітарки. У семирічній трудовій школі 13 учителів навчало 515 дітей.1928 року в Стеблеві організовано першу артіль "Двигун", через рік ще чотири: "Перебудова", ім. Чапаєва, "12 років РСЧА", "Ударник". Вони налічували 297коней , 170волів , 439корів , 183свині .В 1931 році в Стеблеві розгорнулося будівництвоГЕСна Росі, яке завдало істотної шкоди довкіллю. [ред.₴Голодомор В 1932 році при місцевому колгоспі відкрита СтеблівськаМТС . Паралельно в Стеблеві почалося масове вилучення харчових продуктів в рамках Геноциду українського народу, проведеного окупаційною владою. Це спричинило голод та смерть сотень людей (переважно дітей), що й було метою радянської адміністрації, яка мстилася за підтримку партизанського українського руху.В пам`ять про жертви геноциду у Стеблеві споруджено пам’ятник жертвам Голодомору 1932-1933 років.Станом на 1936 рік в Стеблеві працювала лікарня з 5 відділеннями: хірургічним, терапевтичним, гінекологічним, пологовим, інфекційним. Хворих обслуговували 23 медичні працівники. Відкрився дитячийсанаторій , будинок для пристарілих. У середній і семирічній школах працювало 38 вчителів, навчалося 800 дітей. При МТС були дитячі ясла. [ред.₴Німецька присутність 29 липня 1941 року Стеблів бувзайнятийвійськами Німеччини. Тут був розташований один із штабів німецької армії. Нова влада дала дозвіл на відновлення православних богослужінь, яким перешкоджали сталінські втікачі. 16 лютого 1944 року знову захоплений 861-ім стрілецьким полком сталінської армії. Почалося полювання на молодь призовного віку, яку спішно кидали на протинімецький фронт. Органи НКВД СРСР відновили терор проти стеблівців, які жили "при німцях". 1947 радянська адміністрація вдалася до терору голодом проти підкореного населення. Частина стеблівців порятувалися втечею до районів дій Української Повстанської Армії, найбільше в Галичину. [ред.₴Друга присутність комуністів В березні 1944 року розпочали роботу шестимісячні курси підготовки трактористів та електриків дляколгоспів , куди направляли людей примусово. Протягом 1944 — 1945 років стали до ладу машино-тракторна станція, млин, бавовняно-паперова фабрика, колгоспні приміщення для тварин - все це ціною рабської праці стеблівців, які не отримували належної грошової винагороди.В 1950 році колгоспи "Двигун", "Перебудова" та "Ударник" об`єднали в одне господарство "Шлях до комунізму", до якого 1959 року приєднався і колгосп ім. Чапаєва.В 1952 році була відновлена Стеблівська ГЕС.В 1953 році відкрито професійно-технічне училище, що готувало електромонтерів, електриків зв`язківців, спеціалістів механізації тваринницьких ферм.В жовтні 1960 року Стеблеву надано статус селища міського типу.В1968році, під тиском української діаспори, радянська влада таки дала дозвіл на відкриття літературно-меморіального будинку-музею І. С. Нечуя-Левицького.Станом на 1971 рік у селищі працювало 12 магазинів, 3 їдальні , 8 буфетів, ресторан, хлібопекарня, 3 майстерні побутового обслуговування. Православна релігійна громада знову перебувала у напівлегальному стані. У селі поширилося картярство та п`янство. [ред.₴Незалежна Україна У містечку засновано Спасо-Преображенський жіночий монастир. 2009 почалася відбудова родинної церкви священників Левицьких на березі р. Рось. Монастир та парафіальне життя контролює Московська патріархія.