Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії


Герб

Тип:
КОАТУУ:7125710100
Змін всього:
Дата заснування/створення:1594
Рік віднесення до категорії міст:з 1938 року
Поділ міста:
Площа:62539058.309381
Населення:11926 15170 .
Густота населення:
Поштовий код:20600-20609
Телефонний код:+380-4741
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:11 вересня
Міста-побратими:Оскалуса (США)
Водойми:р.Шполка

Адреса:20600, Черкаська область, м. Шпола, вул. Пролетарська, 59
Веб-сторінка:
Мер міста:
Голова держадміністрації:
Голова ради:

АТУ

Районів:0Списокна карту
Міських рад:1Списокна карту
Селищних рад:0Списокна карту
Сільських рад:0Списокна карту
Міст:1Списокна карту
Селищ міського типу:0Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:0Списокна карту

Відстань

До столиці:
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:62539058.309381
Периметр:35789.2613227369
Сусіди:Кримківська сільська радаМар'янівська сільська радаЛозуватська сільська радаТерешківська сільська радаЛебединська сільська радаШполянська міська радаСигнаївська сільська радаВасильківська сільська рада



Шпо́ла  —містовУкраїні , центрШполянського району Черкаської області ,географічний центр України . Розташоване наПридніпровській височинінарічці Шполка ,притоці Гнилого Тікичуза 75 км від обласного центру. Станом на 2011 рік у місті проживає 18 112 осіб.
Історія Неподалік міста виявлено курганитрипільської культури , скіфські кургани та ранньослов`янське поселеннячерняхівської культури .
Шполянська районна бібліотекаВперше Шпола згадується в документах 1594 року. В другій половині XVІІ ст. було зруйноване татаро-турецькими військами і в друге відродилося на початку XVІІI ст. Як село Звенигородського староства Польщізгадується в XVІІI ст.В 1768 році жителі Шполи і її околиць під проводом ватажків Степана Главацького і Савки Плиханенка брали активну участь у антифеодальномуповстанні  —Коліївщині .З1793року Шпола і складіРосійської імперіїмістечкоБрацлавського намісництва , з1795 Вознесенського , а з1797 Звенигородського повіту Київської губернії .Основним заняттям жителів булосільське господарство . На початку ХІХ ст. в Шполі налічувалося 459 селянських дворів і 2181десятиназемлі.Поступово в Шполі розвиваласьпромисловість . В 1812 році тут виникла полотняна мануфактура — на 12 верстатах 24 кріпаки виготовляли полотно та інші вироби для потреб поміщицького двору. 1851 року засновано цукровий завод, де жили у двох бараках 500 робітників. З 1858 року почав діяти паровий млин, з 1860 року — механічна майстерня, де працювало 80 робітників.[2] 1866 року Шпола стала волосним цетром. Її розвитку сприяло будівництво залізничної станції, що розгорнулося 1874 року. Через рік тут уже були поштова контора, телеграфна станція.Станом на 1 січня 1900 року в Шполі налічувалося 1856 дворів і 10 133 жителі.[3] За містечком було закріплено 7246 десятин землі, з них поміщикам належало 4615, селянам — 2511. На початку ХХ століття у Шполі діяло 2 церкви, велика цукроварня, на якій працювало 350 осіб, 2 миловарні заводи, 3 шкірних, 6 лудних майстерень, 1 паровий млин, 43 вітряки, 20 кузень, 1 гуральня. Розвинений хлібний ринок Губернського значення.1912 року з 1233 шполянських господарств дві третини зовсім не володіли землею або мали її менше 1-2 десятин, 412 не мали ніякої худоби[4]. У містечку на той час була одналікарня , де працювало 4лікаріі 5фельдшерів ,аптека . Діти навчалися у двох церковно-приходських школах і двокласному училищі при цукровому заводі.
Стадіон «Колос»У 1918 році у Шполі декілька десятків селян об`єдналися в кредитове товариствоз метою придбання для одноосібних селян різних сільськогосподарських машин для загального користування. Головою цього кредитного товариства було обрано Івана Шурубалка[5],Після низки змін влади під часГромадянської війни , 22 червня 1920 року Перша кінна армія під командуванням С. М. Будьоного оволоділа містом. У місті встановилась радянська влада. На той час у Шполі мешкало 12 250 жителів, діяли 43 дрібні промислові підприємства з 409 робітниками. Того ж року 50 бідняцьких і середняцьких господарств Шполи об`єдналися в артіль «Червоний хлібороб».Від1923року — Шпола районний центр.У 1922—1923 роках у Шполі проживало понад 10 000 православних віруючих, які належали до двох парафій. Діяло 2 храми. Дерев’яний храм був побудований коштом шполян, а мурований — збудував князь Урусов, маєток якого був поблизу Шполи. Кожна парафія мала свого священника.[6]У 1926 року у Шполі запущено в дію власну електростанцію. Населення на 1 січня 1926 року складало 15170 осіб.[7]Під час суцільної колективізації в Шполі виникли ще дві сільськогосподарські артілі: «Червона Нива» (1929 рік) та ім. Сталіна (1934 рік). Також в 1929 році в місті утворенаМТС , яка через три роки мала 49тракторів . В 1932 році при цукрозаводі створенорадгосп , що спеціалізувався на вирощуванніцукрових буряків .НапередодніІІ світової війниОлексою Ковалем у Шполі (1938 р.) було започатковано автошколу.Діяло 2 лікарні, дитяча поліклініка, жіноча консультація. Діти навчалися в 2 середніх і 3 семирічних школах.27 січня 1944 року місто було визволене від німецьких військ 155-тою Червонопрапорною танковою бригадою під командуванням підполковника І. І. Порошина. За мужність і героїзм, проявлені на фронтах війни 1021 шполянина нагороджено урядовими нагородами. Почалася відбудова міста.Вже 1944 року з 20 довоєнних торгівельних підприємств відновили роботу 17. Було відкрито лікарню на 75 ліжок, поліклініку, клінічну лаболаторію, дитячі ясла, середню та семирічну школи. Працювали міськийкінотеатр ,бібліотеки .1950 — три шполянськіколгоспиоб`єдналися в один — ім. Жданова. Наприкінці цього ж року вже були повністю відбудовані всі промислові підприємства.1963 — в місті збудовано двоповерховий магазин продовольчих товарів, міськийстадіонна 10 тисяч місць. 1966 року здано в експлуатацію готель, будинок побуту, середню школу на 960 місць.Станом на 1972 рік у місті працювали районна лікарня на 160 ліжок, поліклініки для дорослих і дітей, рентген-кабінет, три аптеки, станція швидкої допомоги. У місті було 9 шкіл (4 середні, 3 восьмирічні, школа-інтернат, середня школа робітничої молоді та заочна), 7 бібліотек з книжковим фондом понад 131 тисячу книг, широкоекранний кінотеатр на 600 місць. У місті діє теле-радіомовна студія, випускається дві газети — «Шполяночка» і «Шполянські вісті». У 1990—1991 роках видавався часопис шполянського осередку Народного руху України«Поклик долі» .У травні2011  р. на околиці міста встановили 14-метровий монумент, яким стверджено, що Шпола єгеографічним центром України .[8]