Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії

Тип:
КОАТУУ:7120355400
Змін всього:
Дата заснування/створення:1598
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:48089893.9859536
Населення:▼3256 (01.01.2011)1
Густота населення:
Поштовий код:19523[2]
Телефонний код:+380 4734
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:річка Вільшанка

Адреса:
Веб-сторінка:
Мер міста:
Голова держадміністрації:
Голова ради:

АТУ

Районів:0Списокна карту
Міських рад:0Списокна карту
Селищних рад:1Списокна карту
Сільських рад:0Списокна карту
Міст:0Списокна карту
Селищ міського типу:1Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:0Списокна карту

Відстань

До столиці:
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:48089893.9859536
Периметр:34002.2328853692
Сусіди:Товстівська сільська радаШевченківська сільська радаБоровиківська сільська радаВербівська сільська радаВоронівська сільська радаВільшанська селищна радаЖуравська сільська радаЗеленодібрівська сільська радаПетриківська сільська рада



Цей термін має також інші значення. Докладніше — у статтіВільшана . Вільша́на—селище міського типувУкраїнівГородищенському районі Черкаської області . Центр селищної ради.Населення— 3 455 ( 2007 ) чоловік.Розташоване нарічці Вільшанціза 25кмназахідвід районного центру —міста Городищета за 23 км відзалізничної станціїГородище.В селищі діє Музей історії смт Вільшана .
ІсторіяДокладніше: Історія смт ВільшанаУ письмових документах Вільшана вперше згадується якмістоу1598році. Її назва походить очевидно відрічки Вільшанки , відомої злітописуще зХІІ століття[5]. Побутує і інша версія, що «Вільшана» — похідне від свовосполучення «вільним — шана». В самому селищі відомалегенда , що дочціЯрослава МудрогоОльші (Олісаві) належало поселення, яке називали острожок Ольші (назва згодом трансформувалася у Вільшану).У першій половиніXVII століттясоціальне, національне й релігійне гноблення призвело до вибухународно-визвольної війни 1648—1654 роківпроти польськоко-шляхетського панування, у якій вільшанці боролися під проводом козацького полковникаМаксима Кривоноса , який за деякими відомостями народився у Вільшані.Згідно зАндрусівським перемир`ям 1667 рокуВільшана залишалася підвладоюшляхетськоїПольщі .У1791році Ольшанський ключ перейшов у власність Василя Васильовича Енгельгардта , а пізніше до його синаПавла Васильовича .З1793року Вільшана у складіПравобережної Українистала в складі колоніальних володіньРосії .В1830році Вільшану у спадок отримала графиняОлександра Василівна Браницька .На кінецьXIX століттяу містечку мешкало понад 3000 жителів, діялисинагога , сільський банк, цукровий завод, поштове відділення[6], було 2 дерев`яні правоставні церкви: Успенська, побудована1778року, 5-го класу;Миколаївська, побудована в1840році, 5-го класу[7] Крім того, коштом земства і Браницьких1895року побудованалікарня , казенна лавка, 4 заїжджих двори, будинок для бідних. Ще були в містечкуаптека ,млини(2водяніта 5 кінного приводу), 12 кузень; працювавфельдшер .Влітку 1921 року у Вільшані була обрана сільська Рада робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. Очолив її член КНС Г. С. Костенко.Внаслідок нового адміністративного поділу, в березні1923року Вільшана стала районним центромВільшанського району Шевченківського округу . 28 липня 1941року гітлерівці окупували село. З перших днів вороги почали розстріли. НакаторгудоНімеччинивони вивезли 649 чоловік.5 лютого 1944року після тижневого бою частини1-гота2-го Українськихфронтів відвоювали село у окупантів.В1965поці село Вільшана отримує статус селища міського типу.