Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії

Тип:
КОАТУУ:5121210100
Змін всього:
Дата заснування/створення:1802 р.
Рік віднесення до категорії міст:з 1962 року
Поділ міста:
Площа:16110779.5310825
Населення:1859774 ., , ( ) «» «»,1861.25 , 1886—1887 ,787 .1917 (3310 ) (250 )., .,10 , 55%,,110, 2%. ,10100 . ,,, ,,.1890: 160— 1100 , 160— 200, 160— 50, 160— 5350. 7080.., , ,,. .: , , . , 2300 ,.,10 , . ,1500 ,.
Густота населення:282.6 осіб/км²
Поштовий код:67300—305
Телефонний код:+380-4856
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:р. Тилігул, Тартакай

Адреса:67300, Одеська область, Березівський район, м. Березівка, пл. Генерала Плієва, 9
Веб-сторінка:
Мер міста:Григораш Валерій Валерійович
Голова держадміністрації:
Голова ради:

АТУ

Районів:0Списокна карту
Міських рад:1Списокна карту
Селищних рад:0Списокна карту
Сільських рад:0Списокна карту
Міст:1Списокна карту
Селищ міського типу:0Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:0Списокна карту

Відстань

До столиці:
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:16110779.5310825
Периметр:20144.9840989345
Сусіди:Заводівська сільська радаВікторівська сільська радаСтепанівська сільська радаБерезівська міська радаНовоселівська сільська рада



Цей термін має також інші значення. Докладніше — у статтіБерезівка .
Центр міста Березі́вка — райцентр, місто районного значенняБерезі́вського району Одеської області . Відстань дооблцентрустановить близько 90 км і проходить автошляхомТ 1602.Розташоване в центральній частині Березівського району, на річціТилігуліТартакай . На півдні межує з селомНовоподільське , на заході з селомВікторівка , на півночі з селомРоздолта на заході з селомЗброжківка .
Історія Територія сьогоднішньої Березівки, як і всього Березівського району, судячи з археологічних знахідок, була заселена ще наприкінці XI століття до н. е. Це свідчить численними курганами, розташованими на території Березівки. Ці кургани насипані над могилами наших далеких предків, що жили на нашій землі в II та I століттях до н. е.По берегам річки Тилигул в середині I тисячоліття до н. е. були розташовані старогрецькі та скіфські багатонаселені поселення, що були тут до VI століття до н. е.У X—XVIII століттях на місці, де зараз розташовується Березівка, була стоянка для чумаків, котрі їздили на перекопські солоні озера. Крім колишньої чумацької зупинки тут перехрестя доріг з Очакова до Акермана (Білгород-Дністровський) та по інших напрямках. Тому тут ще на початку XVIII століття згадувався район — Нова Олександрівка з хутором Куца Балка. Саме при цих населених пунктах у 1802 році було засновано маленьке містечко Березівка, яке заселялося біженцями від кріпосницького гніту. У 1811 році тут нараховувалось 50 дворів із населенням 187 чоловік. Більшість з них наступного року вимерло від чуми.Населення Березівки продовжувало зростати і перед 1859 роком в Березівці нараховувалося вже 774 жителі. Оскільки вони всі були не закріпаченими, а залежними селянами, що платили поміщику чинш (вічну оренду) та називались «десятинщиками» і навіть «міщанами», тому з реформою 1861 року вони ніяких наділів не отримали. Через 25 років після реформи, за переписом 1886—1887 років, у Березівці нараховувалось 787 безземельних селянських господарств.До революції 1917 року вся земля Березівки належала поміщикам (3310 га) і церкві (250 га). Селяни були лише орендарями, та й орендарі були різні. Були такі, що брали в оренду до 10 десятин, таких було 55%, але були й такі, що орендували до 110, таких було 2%. Були й такі, що орендували від 10 до 100 десятин.Серед березівських жителів було багато таких, що батрачили, не маючи ні дому, ні робочої худоби, та були й такі, що самі наймали батраків.Населення Березівки за національною ознакою у 1890 році становило таку картину: українців — 1100 осіб, росіян — 200, сербів — 50, молдован — 5; у містечку проживало 350 сімей євреїв.У 70-80 рр XIX ст Березівка була одним із помітних містечок Новоросійського краю у торгівельно-економічному відношенні. Кожні два тижні в Березівці проводили великі базари. На базарі торгували хлібом, зерном, борошном, різними крупами, худобою та кіньми і господарським реманентом. Особливо великі були осінні базари.У Березівці працювали різні майстри: ковалі та слюсарі, бондарі та слюсарі, швеці та кравці. Водночас у Березівці, що нараховувала 2300 жителів, не було жодної школи.Лікарня, в якій розміщено 10 ліжок, була переповнена хворими у вкрай запущеному стані.Ананьївське земство, котре отримувало тоді в Березівці щорічно більше 1500 рублів різних податків, не виділяло коштів на потреби лікарні та на будівництво школи.
Пам`ятник Тарасові ШевченкуДо 1917 р. Березівка була одним із центрів Херсонщини по торгівлі хлібом, соняшником, худобою і одночасно добре відомим на півдні України крупним ринком по найму працівників.Деякі читають назву міста російською мовою як «Берёзовка». На той час, коли заснували наше місто, тут не росли берези. За однією з версій, назва «Березі́вка» виникла з інших причин. На території сучасного стадіону була велика базарна площа. А базар — це й місце найму працівників. Наймити, часто нетверезі, спали на землі, а поруч була табличка з приблизно таким текстом: «Бери и зови». Тому й місто стало називатися спочатку «Беризовка»(рос.) , а потім — «Березо́вка»(рос.) .У Березівку на Троїцький ярмарок тисячами сходилися на заробітки безземельні та бездомні селяни-бідняки. Тут можна було побачити робітників із Київської, Полтавської та Подольської губерній. Березівка служить головним містом найму робітників для Ананьївського, Тираспольського і Одеського повіту.До початку ярмарка до Березівки приїздили для найму батраків маклери, які наймали цілі партії батраків на економії поміщиків. Маклери часто збивали ціну за працівників, бо чим нижча плата за працівника, тим вищий їх особистий заробіток.
Панорама міста