Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії

Тип:
КОАТУУ:1225086001
Змін всього:
Дата заснування/створення:
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:4018418.67265479
Населення:1 131
Густота населення:
Поштовий код:52413
Телефонний код:+380 5669
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:

Адреса:
Веб-сторінка:
Мер міста:
Голова держадміністрації:
Голова ради:

АТУ

Районів:0Списокна карту
Міських рад:0Списокна карту
Селищних рад:0Списокна карту
Сільських рад:0Списокна карту
Міст:0Списокна карту
Селищ міського типу:0Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:1Списокна карту

Відстань

До столиці:370202
До районного центру:6978
До найближчого міста:

Площа:4018418.67265479
Периметр:10532.2241430501
Сусіди:село Трудолюбівкасело Стародніпровськесело Сурсько-Михайлівкасело Аполлонівкаселище Ждановесело Привільнесело Микільськесело Петрівськесело Червоний Маяк



Приві́льне  —селовУкраїні ,Солонянському районі Дніпропетровської області . Центр Привільненської сільської ради . Розташоване в 15 км на захід від районного центру і за 4 км від залізничної станції Привільне на лінії Апостолове - Нижньодніпровськ-Вузол. Дворів - 556. Населення - 1330 чоловік (1970). Сільраді підпорядковані населені пункти -Малинівка ,Микільське ,Новотернуватка ,Петрівське ,Трудолюбівка ,Червоний Маяк ,Червоний Яр .Населення — 1 131 особа.Положене у міжріччі річокМокра СурайКамишевата Сура .
Історія Село Привільне виникло на початку19 століття . Перша письмова згадка про це село датується1858роком, в ній зазначається, що в селі Привільне в 1858 році було 80 дворів. Привільне — офіційна назва села, але в народі відома й неофіційна назва села —Велике Захарине , оскільки за часівкріпацтвасело належалопоміщикуЗахарину-старшому. Достовірних відомостей про виникнення назви села немає, але за переказами село було кріпацьким і розташовувалось біля вільного села —Сурсько-Михайлівки , тобто «при вільному», звідки і походить назва села.Мешканці села С. Г. Махота і Р. Т. Антоненко брали участь у повстанні на броненосці «Потьомкін».У 1918 році в Привільному організований загін, який вів боротьбу з австро-німецькими загарбниками. Командира загону О. А. Жума видали кулаки, і окупанти розстріляли його.Під час Великої Вітчизняної війни мешканка села Г. Ф. Халецька разом з іншими була насильно вивезена на каторжні роботи до Німеччини. Гестапівці знайшли у неї заборонену літературу, заарештували і відправили в концтабір. По дорозі, убивши офіцера, Галина бігла. Незабаром вона потрапила до Франції, а звідти - до Чехословаччини. За участь у підпільній боротьбі проти фашистів розстріляна гітлерівцями.За 1966-1976 роки побудовані два адміністративні будівлі, середня школа, будинок культури, гастроном, стадіон, 60 житлових будинків.На території Привільного знаходилася за часів УРСР центральна садиба колгоспу ім. Суворова, за яким було закріплено 6105 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 5442 га орних земель. Колгосп спеціалізувався на виробництво м`яса. 1989року запереписомтут мешкало приблизно 1 400 осіб.