Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії

Тип:
КОАТУУ:1222383002
Змін всього:
Дата заснування/створення:
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:2354751.8103422
Населення:122
Густота населення:
Поштовий код:51113
Телефонний код:+380 5691
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:

Адреса:
Веб-сторінка:
Мер міста:
Голова держадміністрації:
Голова ради:

АТУ

Районів:0Списокна карту
Міських рад:0Списокна карту
Селищних рад:0Списокна карту
Сільських рад:0Списокна карту
Міст:0Списокна карту
Селищ міського типу:0Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:0Списокна карту

Відстань

До столиці:319985
До районного центру:23048
До найближчого міста:

Площа:2354751.8103422
Периметр:8006.94293334571
Сусіди:село Минівкасело Краснопіллясело Чернеччинасело Усть-Лип'янкасело Ряське



Краснопі́лля  — село вУкраїні , Магдалинівському районі Дніпропетровської області. З півночі воно омивається річкоюОріль . З заходу та сходу оточене заводями озер- Малого та Великого Лозуватого ,Кисличого,Шикитиного, Мелищиної заводі.
Історія Згідно з переказами старожилів історія с. Краснопілля розпочинається з 1707 року. Ця земля належала чернецям Нехворощанського Заорільського Успенського монастиря. В 1707 році вони посадили дубовий ліс, який називався Стара Плантація, шириною близько 400м і довжиною 1500 м. Відтоді почалися селитися перші поселенці .Їх приваблював цей край своєю красою, а ще тим, що там протікала річка, в якій було незлічима кількість всілякої риби, а в лісі було повно звірів. Селилися вихідці спочатку чоловіки ізЧернеччини , селились переважно рибалки і мисливці.Перший поселився Молодиченко. Переселенці копали землянки, але на зиму верталися в Чернеччину. Потім поселились Марченко, Ніколенко, які дали родові корені багатьом жителям села. Перші поселенці ловили рибу і відправляли її на Січ. Спочатку це були Землі Орільської Паланки.Перші хати почали будувати к 20-30 роках 19 століття, почали перевозити сюди сім`ї з Чернеччини. Тут були вільні землі і Земська управа забороняла будівництво і ламала хати. В кінці 19 століття почала заселятися так звана Новоселівка.Після 1905 року почали вирубувати Стару плантацію на будівництво (ліс дорубували ще й перед початком війни.) На той момент ці землі належали Генералу Синельникову (початок 19 стол). В генерала Синельникова було багато будинків на Василь`євському острові в Санки-Петербургзі.Його рангова дача знаходилась біля теперішнього Чернеччанського піонер табору. Генерал Синельников віддав частину землі своєму ад`ютанту Жуку — це територія біля Жуковського лиману. Іншу частину землі віддав управителю Шагарію Степану -це малий хутір Степанівна.Жук свою землю здав у земельний банк у Катеринославі і її викупив Чеповий Василь Іванович .Іншу частину землі викупив Меюс . Землю викупили з розстрочкою на 5 років. Піски і ліс належали Сулимі.Краснопільські поселенці займалися землеробством, обробляючи землю дерев`яними сохами і боронами використовуючи тяглову силу-корів . Життя в ті часи було дуже важке-люди були напівголодні.В 30 роках 19 століття землі належали також двом полковникам Хижняку і Кардашу. Помістя Кардаша знаходилось біля Валиної гори. За Оріллю і до Ряськи землі належали поміщику Косинському. В Хижняка було багато дочок, яких він видав заміж не за дуже заможних людей . Одну з них видав за Трутовського який потім прославився своєю жорстокістю.Революція 1905 року змінила життя в селі. Цьому сприяли не тільки дії уряду але і виступи селян проти панів Щоб підняти продуктивність сільськогосподарського виробництва, було вирішено створити значну частину заможних селян. Кожний селянин отримав право продавати, або купляти земельні наділи. З`явились за селом «відруби». Сільський банк надавав «відрубщикам» грошові кредити для закупівлі сільськогосподарських знарядь. Сільська община стала розпадатися. Нових землевласників не можна було назвати панами, тому що вони мали великі сім`ї і працювали на своїй землі з ранку до ночі. Поміщицькі землеволодіння залишились, хоч панство продавало селянам землю. Грамотних людей на той час в Краснопіллі було дуже мало . Церква, яка знаходилась в с. Минівка стала центром культури та духовності Минівців і Краснопільців.Про революцію 1917 року і події громадянської війни селяни чули в основному з розмов. В селі не було збройних сутичок і війна минала його стороною. Після революції 1917 року люди почали самостійно обробляти землю, вирощувати худобу. В цей час в країні розпочалася епоха колективізації. Було розкуркулено Трутовських, і вони почали за це мстити, при цьому дуже звірствували. Їх вислідили біля Собацького замку -в с. Кардашівка,Трутовського-старшого і його дружину було вбито.В 30 роки розпочалося нове відродження села, держава значні кошти витрачала на придбання сільськогосподарського реманенту, появилися машини, трактори. Машини та механізми, які прийшли на допомогу людям, полегшили їхню працю. В цей час на території села було відкрито початкову школу, клуб, бібліотеку, медпункт, магазини. В селі з`явилося багато освічених людей.До війни в селі було дві артілі вони називалися імені Сталіна і імені Молотова. Потім вони об`єдналися в одну-імені Сталіна.Мирне життя народу, та мирну працю радянських людей перервала Велика Вітчизняна війна 1941—1945 р.р Майже все чоловіче населення пішло воювати на фронт, жінок і дітей було силоміць забрано на каторжну працю до Німеччини. На фронт пішли не тільки чоловіки, а і жінки Серед яких медсестра Михайленко Марія, яка пройшла всю війну до самої Перемоги, рятуючи бійців .З їх приходом повернулися і четверо внуків Трутовського. Вони стали поліцаями, які знищували Краснопільських жителів. Найбільше звірствував Олександр. В роки війни в селі діяв партизанський загін під командуванням Свідерського, вихідця з Ряськи. При відступі німців, поліцаї і німці спалили Землянки, а в цей час Червона Армія була вже в Рясці і Новоселівка не була спалена. В 1943 році село було звільнено від німецьких загарбників, розпочалася відбудова села. На полях в основному робили жінки, використовуючи тяглову силу-корів та волів.В 1960 році Постановою Уряду « Про укрупнення колгоспів і сільських Рад» в один колгосп було об`єднано села Краснопілля, Минівку, Заплавку і Кременівку. Утворився один колгосп ім Петровського і одна Заплавська Сільська Рада. В 60-70 роки село було розбудовано,-побудували ферми, майстерню, кузню, гусятник, пасіку, працювала артіль рибалок . Було посаджено новий хвойний ліс.В 1964 році село Краснопілля було електрофіковане і в кожну оселю було проведено радіо.Завдяки старанням голови колгоспу Жевжика Олександра Демидовича в кінці 80 років майже всі вулиці села були заасфальтовані.У 90 роках під час реформування колгоспу ім Петровського на його базі утворилося КДСП «ОРІЛЬ», а згодом земля була розпайована і роздана в приватну власність людям. Зараз с. Краснопілля проживає всього 87 людей і село поступово перетворюється на населений пункт дачного типу.