Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії


Герб

Тип:
КОАТУУ:5900000000
Змін всього:1 Переглянути
Дата заснування/створення:10 січня 1939 року
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:23843087998.5887
Населення:▼ 1148607 ( 1.06.2012)
Густота населення:48.4 осіб/км²
Поштовий код:
Телефонний код:
Домені імена:
Телефонний код:Сумщина
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:

Адреса:
Веб-сторінка:http://www.state-gov.sumy.ua
Мер міста:
Голова держадміністрації:Чмир Юрій Павлович
Голова ради:

АТУ

Районів:18Списокна карту
Міських рад:15Списокна карту
Селищних рад:20Списокна карту
Сільських рад:384Списокна карту
Міст:8Списокна карту
Селищ міського типу:20Списокна карту
Селищ:4Списокна карту
Сіл:381Списокна карту

Відстань

До столиці:2
До районного центру:
До найближчого міста:0

Площа:23843087998.5887
Периметр:1320061.7707233
Сусіди:Харківська область Полтавська область Чернігівська область



Сумська́ о́бласть  — область у північно-східній частиніУкраїни ; охоплює частиниСередньоруської височиниіПридніпровської низовини . Утворена 10 січня 1939 року. Центр — містоСуми .Площа 23,8 тис. км², населення — 1164,6 тис. мешканців, у тому ч. 783 978 (66,7%), міського і 380 641 сільського на1 жовтня 2010року (1975 — 1452 000 мешканців, у тому числі 696 тис. міського і 756 000 сільського). Нац. склад за переписом 2001: українців — 88,8%, росіян — 9,4%, інші — 1,8%. 15 міст, 20 cмт, 1 721 сіл. населених пунктів; 18 районів, 346 сільрад.
Історія Заселення території сучасної Сумщини розпочалося приблизно 15 тис. рокiв тому. В V-ІІІ тис. до н. е. територія області була заселена мисливсько-рибальськими племенами. З кінця ІІІ початку І тис. до н. е. на території Сумщини жили землеробсько-скотарські племена. На берегах Сейму, Сули, Ворскли та Псла виявлено більше 70 городищ, поселень та курганних могильників.
Конотопська битва Починаючи з перших століть до н. е., вся територія сучасної Сумської області входила до складу земель, на яких проживали ранні слов`янські племена. В VII—X ст. всю територію сучасної Сумщини населяло слов`янське плем`ясіверян . Тривалий процес соціально-економiчного розвитку схiдних слов`ян зумовив формування феодальних відносин і утворення однієї з наймогутнiших держав свого часу —Київської Русi , про велич i могутнiсть якоїМихайло Грушевськийписав: «На кiнець IX ст. уже багато земель до Києва належало, київським князям дань давало — не тiльки українськi, а й iншi, аж пiд теперiшнiй Петербург та Москву».ДоКиївської Русiвходили i землi сучасної Сумщини. Розташований на кордонi зi степом край, незважаючи на постiйнi напади кочiвникiв, був порiвняно густо заселений. На територiї областi вiдомо понад 80 давньоруських городищ, поселень, могильникiв. Крiм невеликих поселень, iснували й великi мiста, про якi розповiдають давньоруськi лiтописи:Ромни , Вир, В`яхань,Путивль , Попаш,Глухів , Зартий. Територiя Сумщини була ареною запеклих мiжкнязiвських вiйн, особливо в 40-х роках XII ст. Використовуючи феодальнi мiжусобицi, половцi посилили натиск на руськi землi. Нашому краю, його людям, подвигам i славi, помилкам i поразкам присвячено найвидатнiшу пам`ятку Київської Русi — «Слово о полку Ігоревім» .
Герасим Омелянович Харитоненко На початку 20-х рокiв ХIII ст. зi сходу насунулимонголо- татарськi орди . Велич i могутнiсть змiнилася занепадом i пригнобленням. В 50-60-х роках XIV ст. наш край входив до складуВеликого князiвства Литовського ,Рiчi Посполитої . В роки Визвольної вiйни i до смертi гетьмана Хмельницького iснувала українська держава, до складу якої входила i територiя Сумщини, а саме: Глухiвщина, Конотопщина, Роменщина, Кролевеччина. Пiзнiше цi землi ввiйшли до складу Гетьманської України, а пiвденно-схiдна частина належала Слобожанщинi. Великими мiстами булиГлухів ,Кролевець ,Конотоп ,Ромни ,Путивль ,Суми .Землями Сумщини проходило вiйсько гетьмана Івана Виговського . Саме тут, пiдКонотопом , вiдбулась знаменитаКонотопська битва , в якiй українська армiя перемогла росiйську. В 1708—1709 рр. населення Сумщини опинилось в центрi боротьбi гетьмана Мазепиз росiйським царемПетром I . Трагедiя народу полягає в тому, що частина громадян пiдтримала гетьмана, iншi — царя, а це призвело до численних репресiй, жертв, страт. Саме вЛебединiбули страченi прибiчники гетьмана Мазепи, в Сумах проголошено манiфест із засудженням Мазепи. Пiсля руйнування гетьманської столицiБатуринастолицею Гетьманської України ставГлухів . Пiсля скасуванняКатериною IIв 1764 р. гетьманської влади на Лiвобережжi та в 1765 р. полкового устрою i самоврядування вСлобiдськiй Українiна Сумщину було поширено адмiнiстративно-територiальний подiлРосiйської iмперiї , а потiм, за винятком короткого перiоду з 1917 р. до початку 1919 р., коли знову вiдродилась українська державнiсть, — тоталiтарної Росiйської радянської соцiалiстичної держави.З другої чвертi ХIХ ст. широкого розвитку набуло цукроварiння. Сумський повiт по кiлькостi розташованих на його територiї заводiв займав друге мiсце на Українi, а Суми називали цукровою столицею. В створеному в 1897 роцi цукровому синдикатi провiдна роль належала цукрозаводчикам Сумщини —ХаритоненкуiТерещенку .Сумська область створена згідно з Указом Президії Верховної Ради СРСР10 січня 1939 . До її складу ввійшли 12 районів Харківської області (Білопільський, Великописарівський, Грунський, Краснопільський, Лебединський, Миропільський, Охтирський, Сумський, Тростянецький, Улянівський, Хотінський, Штепівський), 17 районів Чернігівської області (Буринський, Глинський, Глухівський, Дубов`язівський, Конотопський, Кролевецький, Недригайлівський, Путивльський, Роменський, Середино-Будський, Смелівський, Талалаївський, Хильчицький, Червоний, Шалигинський, Шосткинський, Ямпільський) та 2 райони Полтавської області (Липоводолинський, Синівський).