Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії

Тип:
КОАТУУ:5925682501
Змін всього:
Дата заснування/створення:
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:1552694.41324866
Населення:357
Густота населення:
Поштовий код:41241
Телефонний код:+380 5456
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:

Адреса:
Веб-сторінка:
Мер міста:
Голова держадміністрації:
Голова ради:

АТУ

Районів:0Списокна карту
Міських рад:0Списокна карту
Селищних рад:0Списокна карту
Сільських рад:0Списокна карту
Міст:0Списокна карту
Селищ міського типу:0Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:1Списокна карту

Відстань

До столиці:265428
До районного центру:10562
До найближчого міста:

Площа:1552694.41324866
Периметр:7849.38520524259
Сусіди:селище міського типу Свесасело Нарбутівкасело Микитівкасело Зоринесело Гиринесело Шевченкове



Микиті́вка—селов Україні,Ямпільському районі Сумської області . Площа - 147 га. Населення становить 357 осіб. Орган місцевого самоврядування — Микитівська сільська рада, до складу якої входять також села Зорине та Зелена ДіброваСело розташоване за 14 км від райцентрусмт. Ямпільі за 6 км від найближчої залізничної станціїСвесав південній частині Ямпільського району на річці Свеса.
Історія Точну дату заснування села ніхто не пам`ятає. Вважають, що село засноване приблизно у XVIII столітті. За легендою тут оселився відставний козак Микита.Радянську владу в селі встановлено у січні 1918 року. За період колективізації було створено два колгоспи: "Червона Зірка" та ім. Кагановича. Пізніше вони були об`єднані в один колгосп ім. Кагановича, а згодом його перейменували в колгосп ім. Карла Маркса.Як згадують старожили 1932-1933 роки були неврожайні, на додачу ще й примусова колективізація, все це разом і спричинило голод. У людей забирали все - їжу, одяг, тканину, худобу. Люди пережили голодомор.Під час окупації влада в селі змінювалася майже щодня. Вранці німці, мадяри, ввечері партизани. В селі точилися запеклі бої. 19 березня 1942 року німецько-фашистські загарбники провели каральну операцію. Окупанти зігнали всіх жителів на майдан і залишили їх цілий день стояти на морозі, поки самі палили село. Спроба присісти викликала кулеметну чергу. Цього дня в селі було розстріляно 10 чоловік, а сім`я зв`язкового партизанів Руденка Ф.Ю. була спалена у власній хаті.Село було звільнено від німецько-фашистських загарбників 1 вересня 1943 року 6-ю гвардійською стрілецькою дивізією.На фронтах Великої Вітчизняної війни та в партизанських загонах воювало 600 уродженців цих місць, з них 360 полягли за Батьківщину, 258 нагороджені орденами й медалями за мужність і героїзм. У центрі села у братській могилі поховані радянські воїни, які загинули під час визволення села від німецько-фашистських загарбників.