Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії


Герб

Тип:
КОАТУУ:6800000000
Змін всього:
Дата заснування/створення:22 вересня 1937 року
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:20718480016.5197
Населення:▼ 1317930 ( 1.06.2012)
Густота населення:64.2 осіб/км²
Поштовий код:29000—32664
Телефонний код:
Домені імена:
Телефонний код:Хмельниччина
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:

Адреса:
Веб-сторінка:http://www.oblrada.km.ua/
Мер міста:
Голова держадміністрації:Ядуха Василь Степанович
Голова ради:

АТУ

Районів:20Списокна карту
Міських рад:13Списокна карту
Селищних рад:24Списокна карту
Сільських рад:567Списокна карту
Міст:7Списокна карту
Селищ міського типу:24Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:568Списокна карту

Відстань

До столиці:3
До районного центру:
До найближчого міста:0

Площа:20718480016.5197
Периметр:1007107.73242877
Сусіди:Вінницька область Чернівецька область Тернопільська область Рівненська область Житомирська область



Хмельни́цька о́бласть(до4 лютого 1954року —Кам`яне́ць-Поді́льська [1]) — область на заходіУкраїни . Утворена22 вересня 1937року постановою ЦВК СРСР з центром у містіКам`янці-Подільському .Площа області становить 20,6 тисячі км² (3,4 % площі території України). Населення — 1 401,14 тисячі осіб (на 1 січня 2004 року). Центр області — містоХмельницький .
Історія Докладніше у статті Історія Хмельницької області [ред.₴Прадавні часи Поселення на території Хмельницької області, бере свій початок з часів первіснообщинного ладу: ранньогопалеоліту , підтвердження цьому — археологічні розкопки. Впродовж багатьох тисячоліть багато населених пунктів безслідно зникало, деякі з них знову відроджувалися, руйнувалися в роки війн і знову відбудовувались і так зазнавали змін протягом всього свого існування. Значній частині поселень вдалося зберегли свої історичні пам`ятки до сьогодення, але їх стан досить задовільний.Найдавніша палеолітична стоянка первісних мисливців відома поблизу селаВрублівці Кам`янець-Подільського району(близько 300 тис. р. т.) У добу середнього і особливо пізнього палеоліту первісні мисливці почали заселяти територію сучасногоПоділля . Найдавніші поселення цього періоду виявлені у селахВрублівці ,Калачківці ,Китайгород ,Стара Ушиця Кам`янець-Подільського району .У добунеоліту(VII–IV тис. до н. е.), коли людина перейшла від мисливства, збиральництва і рибальства до відтворюючих форм господарської діяльності — мотичного землеробства і скотарства по всій території сучасної Хмельницької області утворюються поселення найдавніших землеробів і скотарів ( Славута Віньковецького районутощо).У IV—ІІІ тис. до н. е.НаддніпрянщинаіНадбужжязаселяються нащадками неолітичних племен-носіїв високорозвиненої так званоїтрипільської культури , землеробської культури, яка мала великі населені пункти та досконаліші будинки. В Хмельницькій області відомо близько 150 пам`яток трипільської культури. Предками стародавніх слов`ян вважаються племена так званогоскіфськогоперіоду (VII–IV ст. до н. е.). Їх могильники та поселення збереглися на всій території області.З початку І тис. н. е. територію Поділля заселяють ранньослов`янські племена, які входили до складуантськогоплемінного союзу і займалися орнимземлеробством .З утворенням на базі ранньослов`янських племен єдиної давньоруської держави —Київської Русі(ІХ—XV ст.) до її складу на території сучасного Поділля увійшли племенауличівітиверців . [ред.₴Середньовіччя З посиленнями феодальної роздробленості Стародавньої Русі і виникненням окремих удільних князівств у кінці ХІ ст. на Наддніпрянщині утворюються Теребовлянські князівства, а згодом, в1141  р. —Галицьке . У1199  р. внаслідок об`єднання Теребовлянського і Шумського князівств вся територія сучасного Поділля увійшла доГалицько-Волинського князівства .
Національний історико-архітектурний заповідник «Кам`янець» Після загарбання краю ординськими племенами у 1246 р. Галицько-Волинське князівство змушене було визначати свою залежність від Золотої Орди. Край було поділено на округи, населення яких платило величезну данину. Спустошувалися села і міста, руйнувалися фортеці. Ця трагічна сторінка в історії Хмельниччини, як і всієї Русі, тривала понад 100 років.Скориставшись феодальною роздробленістю давньоруських земель і ослабленням їх внаслідок ординської навали, територію захоплюють литовські і польські феодали.Наступ польських феодалів на українські землі посилився післяКревської унії , укладеної в 1385 р. між Польщею і Литвою. Внаслідок гострої боротьби між Польщею, Литовським князівством і Угорщиною захоплені ними землі Західного Поділля оголошуються (1439 р.) окремим подільським воєводством з центром у Кам`янці-Подільському. До його складу увійшли 3 повіти: Кам`янецький, Летичівський і Червоноградський.З середини XV ст. частішають спустошливі кримсько-татарські напади на Поділля. Лише під час нападу наПоділля ,ВолиньіГаличинуу 1575 р. татари полонили понад 55 тис. ос. Все це, безперечно, зумовило спустошення поселень краю. Однак в наступні десятиріччя вже спостерігається збільшення кількості поселень і населення в них.ПісляЛюблінської унії(1569) земліБрацлавщинивідійшли до Польщі, внаслідок чого створюються Брацлавське воєводство. Загарбані землі заселяє польська шляхта, в її руках зосереджуються основні земельні володіння. Виникають фільварки, сільські поселення збільшуються у розмірах.
Старокостянтинів . Оборонна вежаІз впровадженням у 1596 р.Берестейської уніїпід впорядкуванням православної церкви України і Білорусі,Ватикану  — на землях, захоплених Польщею, у тому числі на Поділлі, посилилася релігійна і національна конфронтація.Соціально-економічне і національно-релігійне гноблення викликало хвилю народних протестів проти польської шляхти і місцевих поневолювачів, наростання визвольного руху. Це знайшло вияв у селянсько-козацьких повстаннях, які почалися з кінця XVI ст. [ред.₴Новий час ЗаАндрусівською угодою1667 р. більша частинаПравобережної Україниі Східна Галичина, в тому числі сучасна Хмельниччина, залишилася за Польщею. Протягом XVI–XVII ст. однією з форм антифеодальної боротьби були масові втечі селян із загарбаних Польщею земель у південні степи докозаків .У наступні десятиріччя територія стає ареною безперервних військових сутичок, жорсткої боротьби за сфери панування. У 1672 р. 300-тисячне турецьке військо захоплює Подільське воєводство. Проте в 1699 р. за Карловацьким трактатом ці землі знову відійшли до Польщі.Усі ці події вплинули на міграційні процеси. Після того, як турки залишили Поділля (1699), почалося його заселення переважно українцями, які приходили з території Руського та Волинського воєводств і оселялися селами.
Подільська губернія У квітні 1793 р. землі Поділля у складі Правобережної України були приєднані до Росії. УтворилисяІзяславськеі Брацлавське намісництва та Кам`янецька область, пізніше переіменована вПодільську губерніюУ 1797 р. — 1803 р. відбулося укрупнення повітів, з яких Кам`янецький, Летичівський, Проскурівський, Ушицький охоплювали більшу частину сучасної Хмельницької області.[2]Детальніше у статті: Історичний територіальний поділ УкраїниСкладні соціально-економічні і політичні умови історичного розвитку Поділля зумовили особливості формування поселень, спрямованість міграційних процесів, природний приріст, і динаміку етнічного складу. Значними змінами супроводжувався перехід до капіталістичних відносин. Уже в другій половині XVII ст. відбувся процес перетворення ремесла у товарне виробництво і зародження передумов мануфактури, зростання елементів товарності в сільському господарстві. Це сприяло збільшенню величини сільських поселень. [ред.₴ХХ століття
Волинська губернія На початку ХХ століття північна частина Хмельницької області входила до складуВолинської губернії , зокремаЗаславського повіту ,Старокостянтинівського повіту .До того ж, деякі населені пункти теперішньої Хмельницької області утворювали більшість волостей у складі Острозького повіту (із 15 — 9) з центрами село Ганнопіль, село Довжки, село Кунів, містечко Ляхівці (нині Білогір`я), село Переросле, село Плужне, село Семенів, село Старий Кривин, село Уніїв (нині — Ставищани Білогірського району), а також Новоград-Волинського повіту з центрами містечко Берездів, містечко Остропіль, містечко Полонне, та Кременецького повіту з центрами містечко Ямпіль і село Святець.Промисловий розвиток і подіїПершої світовоїігромадянської воєнсильно вплинули на динаміку етнічного складу міського населення і мало змінили етнічну структуру сільського населення. Як і в ХІХ ст., тут чисельно переважали українці. За даними перепису населення 1926 р. українці серед сільського населенняПроскурівськоїіКам`янецької округстановили від 80 до 90 %. Вони займалися переважно сільським господарством і проживали у сільській місцевості.У радянський період етносоціальні, етнокультурні та демографічні процеси на Поділлі розвивались неоднозначно. До певної міри вони коригувалися територіальними змінами, пов`язаними з адміністративними перетвореннями та змінами чисельного складу населення.Хмельницька область як і всі сільськогосподарські зони України, зазнало відчутних втрат у людності внаслідок примусової колективізації і особливоголоду 1932–1933 рр.Разом з репресіями 30-х років втрати населення на Поділлі становили майже 5 млн. осіб, переважно — це сільські жителі.