Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії

Тип:
КОАТУУ:5324282603
Змін всього:
Дата заснування/створення:
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:889509.693029351
Населення:99
Густота населення:
Поштовий код:38433
Телефонний код:+380 5363
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:

Адреса:
Веб-сторінка:
Мер міста:
Голова держадміністрації:
Голова ради:

АТУ

Районів:0Списокна карту
Міських рад:0Списокна карту
Селищних рад:0Списокна карту
Сільських рад:0Списокна карту
Міст:0Списокна карту
Селищ міського типу:0Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:0Списокна карту

Відстань

До столиці:246127
До районного центру:3035
До найближчого міста:

Площа:889509.693029351
Периметр:5257.5309583264
Сусіди:село Пасічникисело Сенісело М'якеньківкасело Колотіїсело Шрамки


Карта на карту

Географічні координати: 34.000 49.541

Склад (0):

    Сусіди:


    Історія[ред.₴Заснування Історія села Шрамки бере свій початок у другій чверті17 століття . То був період боротьби українського народу з польськоюшляхтою , яка панувала направобережжі Дніпра . Хоробрі люди, які не хотіли терпіти знущань польських магнатів, вирушили налівобережні землі , подалі від їх тиску і гніту. До наших днів дійшов переказ про те, що заснував село, точнішехутір , козак по прізвищу або кличці Шрам. Згодом поселилися на хуторі ще декілька козацьких родин – Мищенки, Бодні, Григи та інші. Відомо, що на хуторі Шрамки завжди жили вільні козаки, мали від 2 до 10десятинземлі. Займалися скотарством, землеробством,бджолярствомта іншими ремеслами. Жили люди від землі. Раніше їх називали «гречкосіями».[ред.₴Полтавська битва На початку18 століття , під час війни зі шведами, дорослих чоловіків-шрамківців примусово збирали на будівництво укріплень ( редутів ) для російської армії. Будувались редути за вказівкоюПетра I , на випадок відступу шведів післяПолтавської битви . Частина деяких укріплень (люди називають їх «могилами») збереглася, є пам`ятками історії, які охороняються державою.[ред.₴Початок 20-го століття Як свідчать дані, до подій1917 рокудовкруг Шрамків було багато хуторів. Це – Бодні, Конони, Кривошиї, Кузьменки, Сахни, Варвянське та інші, яких, на жаль, давно уже немає. В них жили заможнікозаки , родюча земля щедро віддячувала «гречкосіям» за їхню важку працю. Принагідно наведені такі факти. В Шрамках стояла хата козака Івана Мищенка. Сім`я його була велика. Мали волів, коней, косарку, багато землеробського реманенту. На Кононах жив козак Гаврило Бодня, який постачав цеглу з власного заводу по навколишніх хуторах. Мабуть, і зараз старі люди пам`ятають його міцну цеглу з літерами «Б. Г.». В період революції 1917 року та громадянської війни хутір жив спокійно (хіба що інколи повз нього «проскакували» малочислені банди «зелених», батька Махна , Марусі), займалися своїми хліборобськими справами, торгували зерном і смушками. До речі, вРешетилівцііснувала селянська біржа, куди селяни здавали вирощений хліб, за який отримували гроші.[ред.₴Радянські часи Під часколективізаціїбільшість шрамківців вступили вколгосп , а ті, хто не бажав, виїжджали на роботу, зокрема вДонбас . В1931 роців селі був створений колгосп «14-річчя Жовтня», що належав до Слюсарівської сільради. До цього в Шрамках була своя сільрада. В історії села були і лихі часи. Це голодомор 1932-33 років , період окупації нашої землі німецько-фашистськими військами. Голодомор забрав життя 49 шрамківців. Вимирали цілими сім`ями, зокрема М. П. Шрамка, І. М. Шрамка, С. Т. Колотія та інші. Багато наших односельців не повернулися з війни до рідної хати. Це – І. П. Шрамко, Д. П. Шрамко, М. І. Шрамко, І. І. Шрамко, Д. М. Мищенко, Г. І. Мищенко, Г. П. Пильгук, П. Т. Олійник, П. Ф. Мищенко, В. Г. Конотоп і ряд інших. Багато жителів прийшли з війни поранені, підірвали здоров`я на каторжних роботах уНімеччиніі рано пішли з життя. В1950 роцітри невеликих колгоспи – імені Фрунзе, «Комуніст» та «14-річчя Жовтня» – об`єднали в один під назвою імені Карла Маркса, а в1959 роціще й приєднали до нього колгосп імені Ілліча. В довоєнний період головами місцевого колгоспу працювали Ф. І. Шрамко, П. М. Горбань, В. І. Сидоренко, а після війни – І. П. Грига, І. Й. Сторізько, П. Х. Маховий. З1955по1985 рік(цілих тридцять літ) очолював укрупнений колгосп імені Карла Маркса Д. С. Завада. З1950 рокуШрамки входять до складу М`якеньківської сільради, головами виконкому якої працювали О. А. Кошкалда, П. Г. Скляр, М. І. Пасішник, М. М. Полтавець. Та найбільше віддала роботі в сільраді – 34 роки Л. П. Варвянська. В1983 - 84 рокахсело газифікували, проклали дорогу з твердим покриттям та побудували красуню школу-дитсад (зараз не працює).[ред.₴Часи незалежності України На1997 рікв селі налічувалося 58 дворів, з них 5 пустувало. Мешкало всього 108 осіб, з них 39 – працездатного віку, 49 пенсіонерів, 20 дітей. З1992 рокунаселення села стрімко зменшується. В1999 роцібуло ліквідовано колгосп імені Карла Маркса. За переписом населення2001 рокув селі мешкало 99 осіб, а на початок2011 рокув селі проживало 60 мешканців.