Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії

Тип:
КОАТУУ:0522685701
Змін всього:
Дата заснування/створення:1442
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:3989805.89124959
Населення:3184
Густота населення:733,5 осіб/км²
Поштовий код:24026
Телефонний код:+380 4337
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:

Адреса:
Веб-сторінка:
Мер міста:
Голова держадміністрації:
Голова ради:

АТУ

Районів:0Списокна карту
Міських рад:0Списокна карту
Селищних рад:0Списокна карту
Сільських рад:0Списокна карту
Міст:0Списокна карту
Селищ міського типу:0Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:0Списокна карту

Відстань

До столиці:284253
До районного центру:1747
До найближчого міста:

Площа:3989805.89124959
Периметр:14528.0296287555
Сусіди:село Серебріясело Неміясело Юрківці


Карта на карту

Географічні координати: 27.709 48.458

Склад (0):

    Сусіди:


    Серебрі́я—селовУкраїні , розташоване в південній частиніМогилів-Подільського району( Вінницька область ) на лівому березіДністра , за 6 км від містаМогилів-Подільський . Село розділене річкою Джуглая (Серебрійка) на дві частини — Руську та Волохи.
    Історія На території Серебрії і сусідніх сілОзаринці ,Яришів ,Юрківцівиявлені поселеннятрипільської ,черняхівськоїізарубинецькоїкультур.[2]Вперше в історичних джерелах село Серебрія згадується у 1442 році, коли разом з сусіднім селом було подароване польським королемЯгайлому спадщину якомусь Билині. Про це повідомляєМихайло Грушевськийв праці «Барское староство»:[3]Въ 1442 г.Лядавувидимъ въ держаньи нѣкоего Былины (tenutrius in Liadawa) который тогда же получилъ въ наслѣдственное владѣніе село Сребну; мнѣ кажется, что здѣсь идет рѣчь о Серебріи, селѣ надъ Днѣстромъ, въ ближайшем сосѣдствѣ съ Лядавою...На середину XV ст. село входило до складу Ольчедаївської волості. В складі волості у 1452 році було подароване королемКазимиромТеодорину Бучацькому, який зобов`язався побудувати вОльчедаєвікам`яний замок для захисту від ворогів. За адміністративним поділом у XVI ст. В 1553 році Серебрія була включена в жаловану грамоту на Ольчедаївську волость і сюди приїхав Бернард Петревич. Пізніше, під час люстрації 1616 року, свої права на село заявляли правителі Миток. У 1628—1635 роках придністровська земля була віддана в тимчасове володіння Луці М`ясківському. З 1765 року село належало Київському воєводіФранца Салезія Потоцького , а потім його нащадкам. До революції тут владував Красновський.У XIX ст. село відносилось доМогилівського повіту , у XX ст. — в складі Могилівського району, тепер —Могилів-Подільський район .[4]За переказами Серебрія була колись містечком. До теперішнього часу від нього збереглись рештки Єврейського кладовища на горбу за річкою. Про статус Серебрії, як міста, свідчать також рештки кам`яних льохів та фундаментів будинків, в більшості розібрані селянами. В 1900 році населення села налічувало 828 чоловік та 886 жінок і складалось переважно з українців і молдован.Селяни жили переважно в маленьких глиняних або дерев`яних вкритих соломою хатах з одним вікном. Однак, було й кілька будинків, критих цинковою бляхою. Головним заняттям мешканців села було землеробство. Також селяни займалися чумакуванням — доставляли хліб і спирт в Одесу (до побудови залізниці).[5]В 1800 році на кошти членів общини була побудована церква св. Михаїла. Це була дерев`яна одноверха церква з окремою дзвіницею, збудованою у 1848 році. До теперішнього часу не збереглась.[4]Місцевий піп був найбагатшим мешканцем села: він володів земельним наділом в 40 десятин і 1493 саджанцями, присадибна ділянка попа становила 2 десятини. Зараз цю площу можна виміряти від сільради до магазину. Попівський будинок був побудований на кошти панів Красновських і проіснував до 1880 року. В радянські часи в ньому розмістилася «мала школа».[5]