Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії


Герб


Прапор

Тип:
КОАТУУ:7122281502
Змін всього:
Дата заснування/створення:1770
Рік віднесення до категорії міст:з 1938 року
Поділ міста:
Площа:687786.970230929
Населення:▼17945 (01.01.2011)1
Густота населення:871,1 осіб/км²
Поштовий код:27100—108
Телефонний код:+380-5251
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:р. Чорний Ташлик

Адреса:27100, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, м. Новоукраїнка, вул. Воровського, 70
Веб-сторінка:http://novoukrainka.ucoz.ua
Мер міста:
Голова держадміністрації:
Голова ради:

АТУ

Районів:0Списокна карту
Міських рад:0Списокна карту
Селищних рад:0Списокна карту
Сільських рад:0Списокна карту
Міст:0Списокна карту
Селищ міського типу:0Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:0Списокна карту

Відстань

До столиці:157345
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:687786.970230929
Периметр:3644.97843994078
Сусіди:село Ромейковосело Любистоксело Лисича Балкасело Гончарихаселище Новоукраїнка



Цей термін має також інші значення. Докладніше — у статтіНовоукраїнка (значення) . Новоукраї́нка  —місто районного значеннявКіровоградській області України , адміністративний центрНовоукраїнського району . Місто Новоукраїнка засноване у1770році. Рік віднесення до категорії міста —1938 .Місто Новоукраїнка розташоване на берегах річкиЧорного Ташликута її притокГрузькоїй Помічної. Населення міста становить 17945 чоловік.Земельні ресурси міста становлять 2060 га, з них 319 га — землі, зайняті промисловими підприємствами, 837 га — під забудовами. Місто Новоукраїнка має статус міста з1832року і згідно з адміністративно-територіальним устроєм України входить до складу Новоукраїнського районуКіровоградської області .Відстань до обласного центру (м.Кіровоград ) становить близько 70 км і проходить автошляхомE584. Загальна протяжність міських доріг — 155 км. Територію міста перетинає залізнична магістраль з одноіменною станцією.
ІсторіяДокладніше: Історія Новоукраїнки [ред.₴Історія Новоукраїнки
Цю статтю необхідновідформатувати , використовуючи мову розмітки Вікі.
Виможете допомогти проекту, зробивши це! Період заселення Новоукраїнщини нараховує багато тисячоліть. Починаючи від доби палеоліту кожна з епох залишала на теренах краю свої відмітки: сліди ямної, катакомбної, ранньослов`янської культур знайдені на території району та безпосередньо на території міста. З розкопок у 1994 році кургану на території селища цукрового заводу Новоукраїнки Кіровоградською обласною археологічною експедицією стала відомою сторінка ямною і катакомбної культури на території міста 1 . Землі нинішньої Новоукраїнщини входили до західної окраїни Вольностей війська Запорозького, зокрема до Буго-Гардської паланки Нової Січі 2 . Власне, багато століть це була частина Дикого Поля, у пізньому Середньовіччі і на початку Нових часів своєрідна нейтральна зона між Річчю Посполитою, Османською імперією, та Московською (Російською) державою.З початком Російсько—турецької війни 1768–1774 років, «прожектом» командуючого другою Російською армією графа Петра Івановича Паніна був заснований Павловський редут з розміщенням у ньому першої роти і штабу Молдавського гусарського поселенського полку, сформованого капітаном Звєрєвим із вихідців з Молдавії 3 . Місце вибране при впадінні річок Помічної і Грузької у Чорний Ташлик. На правому березі Чорного Ташлика було збудоване таке ж укріплення Чорноташлицьке. Практично обидва укріплення з десятьма гарматами на валах кожного становили серйозний вузол оборони. Навколо них виникли однойменні поселення, які і стали ядром формування сучасного міста Новоукраїнка.У червні 1774 року академік Йоган — Антон Гільденштедт подорожуючи Єлисаветградською провінцією зазначив: «До 1769 г. местность эта была необитаема, в этом же году основано поселение, которое тепер служит административным центром Молдавскому полку 4 .»З приєднанням у 1775 році Криму до Росії та ліквідацією Запорізької Січі оборонне значення Павлівськ втратив та перейменовується у торговий посад Новопавлівськ 5 .Етнічні групи, які сформували населення міста молдовани, українці, євреї, росіяни тощо 5 . В результаті взаємопроникнення і взаємозбагачення різних культур асиміляції в український етнос, сформувалось сучасне населення Новоукраїнки.З початком бурхливої землеробської колонізації краю Новопавлівськ стає торгово-адміністративним центром та перехрестям сухопутних шляхів, які ведуть з Поділля, Київщини, Черкащини до Причорномор`я та Молдавії.Після створення військових поселень на Півдні України Новопавлівськ 1821 року передано у відомство ІІІ Української уланської дивізії і тут розміщують штаб І-го українського уланського полку. У зв`язку з чим 1832 року посад перейменовано в Новоукраїнку 6 .У 1857 році в посаді проживало 6346 чоловік 7 . 1869 року закінчено прокладання залізниці Одеса -Кременчук, та збудовано залізничну станцію Новоукраїнка, що послужило поштовхом для прискореного розвитку різноманітних виробництв — переважно з ремонту сільськогосподарських знарядь та переробки сільськогосподарської сировини. Щорічно відбувалося три ярмарки 8 .У 1877–1878 році під час Російсько—турецької війни в Новоукраїнці успішно працював лазарет Пермського санітарного загону, який відвідав з інспекцією М. Пирогов 9 .На початку ХХ століття зросли соціальні протиріччя, що спричинило успіх роботи серед населення різних революційних груп. У 1905–1907 рр. революційні виступи охопили робітників і селян Новоукраїнщини. Перша Світова війна призвела до реального зубожіння основної маси населення і загострення класових протиріч.У 1921 році Новоукраїнка вперше стає адміністративним центром Новоукраїнського району і після короткої перерви зв`язаної із тимчасовою відміною районної ланки в адміністративному поділі, у 1923 році і до нинішнього часу Новоукраїнка — адміністративний центр району 10 . З 1938 року Новоукраїнка одержує статус міста районного підпорядкування 11 . [ред.₴Список джерел1. Газета «Новоукраїнські Новини» 23 липня 1994 року «Стоять маревом повні могили…» В. Завалішин2. Петро Кизименко «Пам`ять степів. Історичні нариси з минулого Кіровоградщини.» Видавництво «Мавік». 2003 стор 134.3. Рапорт генерал-лейтенанта В. О. Черткова до Ф. М. Воєйкова 1770 р; червень. 7. — Г. Кременчук. РДВІА — Ф. 52, оп. 1. спр. 37, ч. 1. — арк.-15.4. Гільденштедт Йоган — Антон. «Подорож Єлисаветградською провінцією 1774 року». Упорядник та автор передмови А. В. Пивовар. К; Академперіодика, 2005 р. 5. «Історія міст і сіл УРСР. Кіровоградська область». Інститут історії Академії наук УРСР. Київ. — 1972 р. стор 329.6. Карта: Округ 3-го резервного кавалерийского корпуса с означенными селениями в которых расположены полковые штабы. (С высочайшим повелением о переименовании селений, занимаемых полевыми штабами). Санкт-Петербургський держархів. Фотокопія в краєзнавчому музеї Новоукраїнського району.7. Записки Одеського наукового при ВУАН товариства. Секція соціально-історична, ч.15. стор15, 18-20. 8. Статистико—экономический обзор по Елесаветградскому уезду Херсонской губернии за 1903 год. Стр.19.9. «М.І Пирогов у Новоукраїнці» Новоукраїнська районна газета «Радянське село», № 145 від 3 грудня 1981 р., стор 3 — 4.10. «Історія формування Кіровоградської області», К. Шляховий.11. «Географічна енциклопедія України» Т — ІІ, Київ «УРЕ» 1990 р. стор. 433. Дослідження провів Гаращенко Микола Олексійович — директор краєзнавчого музею Новоукраїнського району.