Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії

Тип:
КОАТУУ:0521080203
Змін всього:
Дата заснування/створення:1909
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:1504096.10355354
Населення:893
Густота населення:488,52 осіб/км²
Поштовий код:23127
Телефонний код:+380 04332
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:

Адреса:
Веб-сторінка:
Мер міста:
Голова держадміністрації:
Голова ради:

АТУ

Районів:0Списокна карту
Міських рад:0Списокна карту
Селищних рад:0Списокна карту
Сільських рад:0Списокна карту
Міст:0Списокна карту
Селищ міського типу:0Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:0Списокна карту

Відстань

До столиці:230322
До районного центру:9948
До найближчого міста:

Площа:1504096.10355354
Периметр:7060.19644286099
Сусіди:селище Шевченковесело Чернятинсело Слобода-Чернятинськасело Носківцісело Кудіївцісело Олександрівкаселище Хаткисело Голубівкасело Повал



Олекса́ндрівка—селовУкраїні , уЖмеринському районі Вінницької області .Село Олександрівка розташоване за 22 кілометри на захід від м. Жмеринка і 7 км від станції Матейково (залізнична лінія Жмеринка — Могилів-Подільський). Воно межує: на захід -с. Кудіївці, на південний схід — с. Носківці, північний схід — с. Северинівка і на південний захід — с. Шевченково. Село розташоване на лівому березі річки Мурафи — притоки Дністра.
Історія села Олександрівка Воно утворилося на початку XX століття в результаті Столипінської аграрної реформи і складалося спочатку з розрізнених хуторів. Поміщик Павло Миколайович Александров розпродав землю селянам - вихідцям з сіл Слобода-Чернятинська, росіянам-старообрядцям, а також жителям з Липовця та Шпикова. Першими поселенцями села були сім`я росіян-старообрядців Полуботкіних, Зябкіних, Мазурових, Ровнягіних, Конаревих, Демчукових, а також сім`ї вихідців зі Шпикова та Липовця - Федоренки, Стелюки, Болюхи, Тичинські, Дажуки. Офіційно село утворилося в 1909 році.Назва села походить від прізвища поміщика, якому належала земля — П. М. Александрова. Спочатку село складалося з двох невеличких вулиць: на одній жили росіяни-старообрядці, на другій -українці. Навколо села були розташовані хутори окремих сімей, або які складались з декількох сімей чи родин: урочища Дубина, Писки та інші, які не мали окремої назви. Впродовж 30-х — 50-х років більшість цих хуторів було перенесено в село Олоксандрівку. Залишилось чотири хутори, де проживає шість сімей. В 1978 році до села Олександрівки ввійшов населенні пункт Повал, куди входило 14 дворів і центральна садиба радгоспу імені 50-річчя Великого Жовтня та житлові будинки, в яких проживали спеціалісти та робітники радгоспу. В цей час до Олександрівської сільської Ради ввійшов населений пункт Садиба, який сьогодні носить назву Повал.Село Олександрівка має також давню історію. На землях місцевого базового господарства знайдено декілька поселень (Горобців Яр, Середнє) часів Трипільської культури, які тут знаходились 5-6 тисяч років тому. На місці цих стоянок місцеві жителі знаходять камінні знаряддя праці (сокири, шкребки, зернотертки, прясла), а також залишки кераміки тих часів. Через землі с. Олександрівки проходив так званий Кучманський невільничий шлях, по якому турки і татари гнали в неволю українських бранців у XVI—XVII століттях.