Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії

Тип:
КОАТУУ:1225055100
Змін всього:
Дата заснування/створення:наприкінці XVII ст.
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:112230765.337975
Населення:7567
Густота населення:
Поштовий код:52400 — 52404
Телефонний код:+380 5669
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:

Адреса:
Веб-сторінка:
Мер міста:
Голова держадміністрації:
Голова ради:

АТУ

Районів:0Списокна карту
Міських рад:0Списокна карту
Селищних рад:1Списокна карту
Сільських рад:0Списокна карту
Міст:0Списокна карту
Селищ міського типу:1Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:0Списокна карту

Відстань

До столиці:
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:112230765.337975
Периметр:60757.1451173845
Сусіди:Миколай-Пільська сільська радаСолонянська селищна радаНовомиколаївська сільська радаБашмачанська сільська радаВасилівська сільська радаПривільненська сільська радаСурсько-Михайлівська сільська радаШирочанська сільська радаНовоолександрівська сільська рада



Цей термін має також інші значення. Докладніше — у статтіСолоне . Соло́не—селище міського типу , районий центрСолонянського району Дніпропетровської області ; Бл. 7500 меш.Солонянській селищній раді підпорядковані населені пунктиАполлонівка ,Жданове ,Дніпровське ,Сергіївка ,Гончарка .
ІсторіяПерші оселі на місці сучасного селища виникли ще в ІІІ тисячолітті до нашої ери.Рештки поселень і курганні могильники ямної культури доби міді-бронзи були знайдені при археологічних розкопках на околицях села.Наприкінці ХVІІ століття на схід від сучасного селища виникло поселення Новоселівка засноване кріпаками-втікачами. На початку ХVІІІ століття кріпаків з Новоселівки переселили на землі по річці Солоненькій. Найменування річки, за розповідями, пішло від того, що вода в ній була солоною, а влітку на берегах навіть виступав солонець. Нове поселення дістало назву Енгельгардівка. В 80-х рр. ХVІІІ століття село було названо Солоненьким. На той час тут жило 485 чоловік.За переписом 1858 року в Солоненькому налічувалось 724 чоловіка, які займалися хліборобством та скотарством. На передодні першої світової війни в Солоному було 274 двори, кількість населення становила 1830 чоловік. Наприкінці ХІХ століття громаді села, яке стало називатися Солоним, належало 1785,5 десятин землі. В 1923 році Солоне стало районним центром. З 1960 року селище Солоне віднесене до категорії селищ міського типу.1989 року за переписом тут мешкало приблизно 7400 осіб.