Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії

Тип:
КОАТУУ:1225455100
Змін всього:
Дата заснування/створення:1552 р.
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:168006357.222038
Населення:8 090
Густота населення:
Поштовий код:53500 — 53504
Телефонний код:+380 5668
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:р. Томаківка

Адреса:
Веб-сторінка:
Мер міста:
Голова держадміністрації:
Голова ради:

АТУ

Районів:0Списокна карту
Міських рад:0Списокна карту
Селищних рад:1Списокна карту
Сільських рад:0Списокна карту
Міст:0Списокна карту
Селищ міського типу:1Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:0Списокна карту

Відстань

До столиці:
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:168006357.222038
Периметр:103398.56843707
Сусіди:Сонячна сільська радаНовоіванівська сільська радаВолодимирівська сільська радаТомаківська селищна радаШироківська сільська радаКитайгородська сільська радаМирівська сільська радаПреображенська сільська радаКисличуватська сільська радаКриничуватська сільська радаЧумаківська сільська радаМихайлівська сільська радаДмитрівська сільська рада



Цей термін має також інші значення. Докладніше — у статтіТомаківка (значення) . Томакíвка  —селище міського типу Дніпропетровської області . Районний центрТомаківського району .Розташоване наПричорноморській низовинів місці злиття двох річок —Томаківкита Кисличуватої . Близько 8 тис. меш. Цегельно-черепичний завод (закритий),харчова промисловість . Засноване у18ст. Був у складіКодацької паланкиЗапорожжя.Старовинне запорізьке займище.
Історія Томаківка - стародавнє запорізьке займище. У 1740-их тут влаштувалися на постійне місце проживання сім`ї поселенців, які відбували особливі державні повинності наХортицькій верфіі при Хортицької митниці.З 1777 Томаківка - державна військова слобода . Через 10 років тут в 27 дворах проживало 112 чоловік.[2] В кінці XVIII ст. в селі вже проживало 848 чоловіків і 502 жінки. В їхньому користуванні знаходилося 25 600 десятин землі, в т. ч. 22 600 десятин орної [3]. Військові поселяни Томаківка спочатку не платили подушних податей, але їм ставилося в обов`язок виставляти по одному воїну від кожної земельної ділянки розміром 26-30 десятин і вносити поземельний збір. Але вже на початку XIX ст. вони стали платити подушний і оброчну податі. Попри те, що військові поселенці вважалися незакріпаченими, особисто вільними людьми, царський уряд у будь-який момент могло позбавити їх землі, збільшити повинності, примусовим порядком переселити. У 1808 році з Томаківка було переселено на хутори, званіЧумаками , 205 жителів.Жителі села крім хліборобства і скотарства займалися рибальством, чумацьким та кустарним промислами. Жінки пряли льон і шерсть, ткали полотно та сукна, головним чином на продаж.[4] Щорічно в Томаківці проводилося п`ять ярмарків, де торгували в основному хлібом і худобою. У 1849 році на ярмарках було представлено товарів на суму 80 200 руб., Продано - на 39 600 карбованців.[5] За законом 1866 про поземельний устрій державних селян жителі Томаківка, в якій за переписом 1859 налічувалося 6214 осіб.[6] Зберегли за собою по 6,8 десятини землі на ревізьку душу.[7] Однак оброчна подати, потім високі викупні платежі, а також нестача інвентарю та засобів на його придбання позбавляли більшість селян можливості вести своє господарство.З розвитком капіталізму в пореформений період посилювалася соціальна диференціація селянства. У 1882 році з 1231 двору в 377 відсутній робоча худоба, у 407 - корови, а в 221 дворі взагалі не було ніякої худоби. Селяни-бідняки змушені були йти в кабалу до поміщиків і куркулів, а їхні землі прибирали до рук місцеві кулаки.[8] Збідніле селянство виражало невдоволення своїм становищем, існуючим ладом. Так, в липні 1880 року в Томаківці було проведено дізнання по справі селянина Миколи Вітовського, якого звинувачували «в неодноразовому проголошення сміливих і образливих слів проти імператора ...»[9]В кінці XIX ст. сільській громаді, яка налічувала 1618 господарств, в яких проживало 10 643 людини, належало 18 787 десятин землі. Наділи землі 409 господарств не перевищували 5 десятин, у 795 господарствах становили 5-10 десятин, в 289 - 10-25 десятин, в 75 - 15-25 десятин, а в 37 - понад 25 десятин. 13 господарств були безземельними. У 321 дворі був відсутній інвентар, в 139 - худоба, в 525 дворах - робоча худоба. 459 сімей не могли забезпечити собі навіть напівголодне існування.[10]Під впливом революційних подій в країні восени 1905 року в Томаківці був створений селянський комітет, який заявив про свою солідарність із Всеросійським Селянським союзом. Члени комітету висували вимоги передати поміщицьку землю селянам, замінити влади виборними органами, не закликати новобранців в царську армію. Вони вели широку агітацію серед жителів села.[11] 27 грудня 1905 Катеринославський повітовий справник доповідав губернатору про те, що селяни виступають проти чинів поліції, надають повну довіру представникам селянського комітету, з яких найактивнішими є жителі Томаківка борошномел Т. П. Мізін, вчитель С. М. Новосельський, селяни С. Є. Манзюк і Ф. Д. Пиріг.[12] Революційно настроєні жителі села чинили всілякий опір представникам влади, зривали оголошення з розпорядженнями губернської влади, рішуче виступали проти розміщення в Томаківці козацької півсотні, відмовилися надати козакам приміщення під постій і виділити фураж для їхніх коней. В кінці грудня повітовий справник доносив губернатору, що посланий їм у Томаківку стражник повернувся, бо проїхати туди неможливо, оскільки Томаківський селяни всіх прямують до них чинів поліції б`ють.[13] У січні 1906 року в Томаківку прибув каральний загін. Солдати й козаки зігнали селян на церковне подвір`я і, закривши ворота, вчинили над ними жорстоку розправу, б`ючи шомполами і нагайками.[14]} Керівників селянського комітету заарештували і відправили до Катеринославської в`язницю.[15]