Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії

Тип:
КОАТУУ:0524881203
Змін всього:
Дата заснування/створення:1908
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:996216.794018313
Населення:139
Густота населення:152,75 осіб/км²
Поштовий код:22041
Телефонний код:+380 4338
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:

Адреса:
Веб-сторінка:
Мер міста:
Голова держадміністрації:
Голова ради:

АТУ

Районів:0Списокна карту
Міських рад:0Списокна карту
Селищних рад:0Списокна карту
Сільських рад:0Списокна карту
Міст:0Списокна карту
Селищ міського типу:0Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:0Списокна карту

Відстань

До столиці:153450
До районного центру:31492
До найближчого міста:

Площа:996216.794018313
Периметр:9374.61313328833
Сусіди:село Слобода-Кустовецькасело Вишенькасело Червоний Степсело Ступниксело Кропивнасело Клітенка



Червоний Степ—селовУкраїні ,Хмільницькому районі Вінницької області . Населення становить 139 осіб.Місцевість селища «Червоний Степ» 49 ° 44`30 .22 "СШ,28 ° 21`57 .08" ВД) з1795по1797рр.. входила до складуБрацлавкого намісництва Подільської губернії Російської імперії .Географічно є холмистою рівниною. Водойми, що знаходяться на території селища є джерелами для однієї з приток річкиПівденний Буг .Поселення на цій території виникло у1908році в результаті аграрної реформи, проведеної в той час прем`єр-міністром Російської імперії -П. А. Столипіним .До 1919 року "місцевість" перебувала в складі Подільської губерніїВінницького повітуОстрожецької волості.Розташовується між досить старими селами:Ступник ,ВишенькаіЛистопадівка . За словами вчителя історії - краєзнавця села Вишенька, Криворучко Михайла Профировича, на цьому місці була пасіка якогось штабс-капітана, що мав у володінні с.Малий Острожок .За даними деякими даними в 1914 році селом Малий Остріжок володів Крачковіч Андрій Пржеславовіч. Так само зі слів Криворучко М.П. відомо, що цю пасіку штабс-капітан програв вкартковій гріі вона стала належати господині села Вишенька - Огоновський Марті Адамівні.У1914р. землевласником цих земель був Грибівський Амвросій Михайлович (224 десятини землі, згідно зі списком «Землевласників Вінницького повіту на 1914 рік».Під час аграрної реформи, званої«Столипінською»на цій территорії продавали землю селянам, що вийшли з громад, які залишили общинний спосіб землекористування. Одними з перших переселенців був Володимир Цимбал (селянин) і Архип Бубела (відставний військовий - осавул). Їх будинки стояли спочатку не там, де є їх залишки сьогодні. На території сучасного поля, між селищем і селом Вишенька, після спахування досі видно світле п`ятно - сліди глини, залишки хати Володимира Цимбала.Таким чином, на цьому місці утворилося поселення з різних сіл переселенців (Ступник, Брицьке, Малий Остріжок).Після 1917 рокуу заможних селян відібрали всю землю і майно. Люди змушені були селитися на місцях, зазначених представниками офіційної влади, таким чином, сформувалися сучасні обриси вулиць і розташування доріг. Статус населеного пункту селище отримало в 30-х роках 20-го століття, під часколективізації . У період колективізації багато жителів селища були «розкуркулені», переслідувалися владою.Під час окупації німецькими військами уДругій світовій війнібагато жителів були вивезені вНімеччинуна роботи. Пiд час визволення від окупантів по території селища проходила передова лінія фронту. У будинку Федора Володимировича Цимбала перебував командний пункт підрозділи радянських військ, у той час там жила його дружина з дітьми, з цього місця велося керівництво наступом. З боку ж німців по цьому місцю вівся прицільний мінометний вогонь (не досягший мети).До 60-х років 20 століття селище перебувало у складі Уланівського района, а пізніше, аж до цього дня - у складіХмільницького , Вінницької області. За часівСРСРселище було частиною великогоколгоспу , була організована інфраструктура: магазин промислових товарів, школа (1-4 класи), кухня, де готувалася їжа для колгоспників, які працювали в полях, ферми для великої та дрібної рогатої худоби, силосні ями, заправна станція. Існуючий спосіб господарювання забезпечував населення достатньою кількістю робочих місць. У період«перебудови» , тобто на рубежі 80х-90х років 20 століття колгосп занепав.Сьогодні сільськогосподарські території обробляються фермерськими господарствами. Існуючі способи обробки землі раціональніші і багато жителів селища не працевлаштовані. Ті, хто не поїхав на заробітки, забезпечують потреби своїх родин за рахунок натурального господарства - продаж м`яса, молока, рослинних сільськогосподарських культур.