Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії

Тип:
КОАТУУ:7122084301
Змін всього:
Дата заснування/створення:XIV століття
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:3516539.84122449
Населення:923(2009)1
Густота населення:595,5 осіб/км²
Поштовий код:19030
Телефонний код:+380 4736
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:

Адреса:
Веб-сторінка:
Мер міста:
Голова держадміністрації:
Голова ради:

АТУ

Районів:0Списокна карту
Міських рад:0Списокна карту
Селищних рад:0Списокна карту
Сільських рад:0Списокна карту
Міст:0Списокна карту
Селищ міського типу:0Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:1Списокна карту

Відстань

До столиці:72681
До районного центру:938
До найближчого міста:

Площа:3516539.84122449
Периметр:12552.9505450115
Сусіди:село Тростянецьсело Литвинецьсело Ковалісело Курилівкасело Грищинці


Карта на карту

Географічні координати: 31.363 49.746

Склад (0):

    Сусіди:


    Історія Як населений пункт село виникло уXIVстолітті біля Ковалівського лісу , де знаходилося урочище Вергуни . Назва ймовірно пішла від першого поселенняЛитвина .Пізніше село було спалене, а місцеве населення, що лишилося живим, переселилося, заснувавши неподалік два невеличкі хуторки —Ковалі(в урочищіМелешки ) та Литвинець (в урочищіПоруба ). Згідно із писемними джерелами, що донесли до нас історію, Литвинець уXVIIIстолітті входив до складу Канівського староствата налічував до 30 дворів, що розкинулися у долині понад потоком.Як свідчать історичні матеріали, землі села декілька разів перепродувалися, а до1861року продавалися і люди. У1768році Литвинець був майже повністю спалений польським полководцемЯненкомза участь угайдамацькому русі . Після приєднанняправобережної УкраїнидоРосіїЛитвинець дістався у володіння панамЯнковським . У1861році у Литвинці було 90 дворів, населення становило близько 400 осіб. Всі селяни працювали на землях панів Янковських, яким належало 1 000 десятин найкращих земель.У книзіПохилевича «Сказання про населені місцевості Київської губернії»є такі історичні дані:
    Литвинец, село в 6-ти верстах от Канева по дороге в село Поток. Жителей обоего пола — 612 .У1900році поміщики здали в орендуЛитвинецьку економіюковалівському багатію і ростовщикуГорбику Максиму . В часи революції вона тимчасово належалаСтепанецькому цукрозаводу .У1920році після довгої перерви знову почала працювати школа. Її перевели у світле приміщення поміщицького будинку, де та була добудована й існувала до початкуВВВ . Школа стала 4-класною. Оскільки кадрів було мало, до роботи у школу, крім присланогоДобровольського , були залучені освіченіші жителі села:О. Ф. Басистий, М. С. Небесний, М. М. Синьоокийта інші. З часом Синьоокого і Небесного замінили вчителі із спеціальною підготовкою. Школу стала відвідувати більшість дітей шкільного віку.Розвивався та набирав сили і колгосп, зводилися господарчі будівлі. На шляху розвитку час від часу виникали значні труднощі. Однією з трагедій став голодомор 1933року. Голод почався навесні і продовжувався до збору врожаю, забравши життя близько 400 жителів Литвинця.В роки ВВВ 302 особи воювали на фронтах, з них 156 нагороджені бойовими орденами і медалями, загинуло 126 чоловік. На їх честь в селі спорудженообеліск Слави .Станом на1972рік в селі мешкало 1 134 особи. В селі містилася центральна садиба колгоспу«Заповіт Леніна» , за яким було закріплено 3,3 тисяч га сільськогосподарських угідь, в тому числі 3 тисячі га орної землі. Виробничий напрям господарства був зерновий та м`ясо-молочний. На той час в селі працювали клуб на 250 місць, магазин на 60 м² торгової зали (збудований у1963році), типова двоповерхову восьмирічна школа на 320 місць (збудована у1970році), на базі якої в серпні1987року утворено середню школу, бібліотека з книжковим фондом 8,7 тисяч примірників, дитячі ясла, медичний пункт. 29 жовтня 1988року на території Литвинецької середньої школи була закладенаАлея пам`яті про воїнів-інтернаціоналістів Черкаської області , які загинули вАфганістані .