Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії

Тип:
КОАТУУ:7122082301
Змін всього:
Дата заснування/створення:17 століття
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:5353963.93236583
Населення:1 129(2009)1
Густота населення:335 осіб/км²
Поштовий код:19022
Телефонний код:+380 4736
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:

Адреса:
Веб-сторінка:
Мер міста:
Голова держадміністрації:
Голова ради:

АТУ

Районів:0Списокна карту
Міських рад:0Списокна карту
Селищних рад:0Списокна карту
Сільських рад:0Списокна карту
Міст:0Списокна карту
Селищ міського типу:0Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:1Списокна карту

Відстань

До столиці:83029
До районного центру:2585
До найближчого міста:

Площа:5353963.93236583
Периметр:12428.9570631784
Сусіди:село Пекарісело Прохорівкасело Келебердасело Ліпляве


Карта на карту

Географічні координати: 31.563 49.746

Склад (0):

    Сусіди:


    Цей термін має також інші значення. Докладніше — у статтіКелеберда . Келеберда́  —селовУкраїні , вКанівському районі Черкаської області , центрКелебердянської сільської ради . Розташоване на лівому березіДніпраза 12 км на схід від районного центру — містаКаневата за 4 км від залізничної станціїЛяплава .Населення села становить 1 129 осіб, дворів 642 ( 2009 ; 1 194 осіб в2007 ).Село ділиться на дві частини (село на півночі і селище на півдні) болотистою місцевістю — залишками невеликої річкою Циблі , яка витікала з-підПереяслава-Хмельницькогоі впадала в Дніпро в районі сучасного села. У давнину річка була багатоводною і стрімкою, що давало змогу будувати на ній млини-лодяки, а також запруджувалась для розведення риби. У зв`язку з будівництвомКанівської ГЕСрічка зовсім зникла.
    Історія[ред.₴Походження назви Із переказів відомо, що на високому місці, на березі Дніпра, де не затоплювала повінь, першим оселився рибалка на прізвищеБерда . З часом біля нього стали поселятись інші переселенці. Поселення виникло біля Берди, що з часом перефразувалось уКелеберду(«коло Берди»).За іншою версією відомо, що слово Келеберда має татарське походження. На місці, де розташоване поселення, знаходилась татарська фортеця і переправа через Дніпро. Про це свідчать історичні знахідки та пам`ятки. «Чорні клобуки» пильно стежили за переправою і мали там свої укріплення, на що вказує сама назва «Келеберда» — тюрське слово «кале», або «келе», означає «фортеця». [ред.₴Давні часи Колись на території, де знаходиться теперішнє село, було руслоДніпра . Про це свідчать залишки річкового дна: різні черепашки, камені-гальки, які можна знайти на піщаних горбах, що відділяють село від поля. Хоча нині ці піщані горби всі заліснені, починаючи з повоєнних роківВВВі завдяки зусиллямЛіплявськоготаПрохорівського лісництв .За селом, на пагорбах знаходять бронзові наконечники стріл. Ці та інші знахідки, а також розкопки цілого ряду могил у Келеберді та за нею, в яких знаходили велику кількість черепів та різноїзброї , говорять про те, що на території села відбувались великі бої. На території поселення проходив кордон міжКиївською Руссюі племінними угрупуваннями степових кочовиків. Місце було небезпечне. УXI — XIIIстоліттях давньоруські князі використовували для охорони південних кордонів Русі вихідців з тюркомовних племен, так званих«чорних клобуків» . У літописах згадується їхнє поселення біля давньоруського міста Заруба , неподалік важливого бродучерез Дніпро.У1970-ихроках Келебердою зацікавились співробітники кафедри археологіїКиївського державного університету . Це сталося після того, як на кафедру потрапила залізна бойова сокира епохи Київської Русі, яка була знайдена місцевими жителями на території села. Співробітники кафедри археології під керівництвомСергія Васильченканеодноразово приїздили в Келеберду для проведення розкопок. У піску їм траплялися численні уламки так званої багатовалинової керамікиепохи бронзи 2 тисячоліття до нашої ери . Викопали і кілька фрагментів горщиківчерняхівської культури  —II — Vстоліття до н. е. Знайшли вони багато черепків українського посуду, дитячу глиняну іграшку-свистунець у вигляді стилізованої фігурки кабанчика і кілька шматків глиняної обмазки печей і долівки. У Келеберді знаходилиримськімонети, уламки черняхівської бронзової фібули, застібки для одягу. Відкрито курганний могильник епохи Київської Русі. [ред.₴XVII—XX століття Село засноване уXVIIстолітті як сотеннемістечкоПолтавського полку . Після1654року, коли Лівобережжя приєднали доРосії , село увійшло до складу Ліплявської сотні .У1735році в селі проживало 194 козаки, а у1767році тут мешкало 425 осіб, або 82 сім`ї. Населення у1770-ихроках становило 1 426 осіб. У1859році вже налічувалось 4 952 жителі, з них — 1 986 козаків.За часів кріпацтва у селищі мали свої маєтки поміщикиКаневськітаБазидевичі . Їм належали луки, що тяглися уздовж берега річки Дніпра, дубові і березові гаї та поле, розташоване за піскамина схід від Келеберди. Пізніше цими землями заволоділа поміщицяРайкович , при якій збудована цегельня, залишки якої збереглися й до цього часу. В селі діяла винокурня, шинок. Поміщиця хотіла з власної цегли побудувати в селі церкву, але викликані з Києва майстри визнали цеглу неякісною. Тому церкву збудували дерев`яну, а з цегли зробили огорожу товщиною у 80 см і заввишки 2,5—3 м. Церква збудована в заруб та обшита дошками. На її побудову селяни по можливості вносили пожертвування. Складені списки осіб, які вносили кошти на будівництво, закладалися в рублені стіни. У1934році церква була переобладнана під сільський клуб. У роки німецької окупації в1941 — 1943роки вона тимчасово відновила свою роботу. Після війни це приміщення використовувалося під клуб та бібліотеку. У1975році приміщення церкви переобладнали під спортивний зал та історичний музей. У1979році його розібрали як таке, що не придатне для подальшого використання. Тоді й було знайдено списки людей, які вносили свої кошти на побудову церкви.У1878році було відкрито церковноприходську школу на одне класне приміщення. У1900році школа згоріла, заняття ніде не проводилися. У1903році дячихаМиславськанавчала дівчат-селянок килимарству. Пізніше на цьому місці був закладено липовий парк, де нині знаходитьсяБратська могилавоїнів, які загинули в рокиВВВта пам`ятний знак жертвам голодомору 1932 — 1933років. [ред.₴Радянський період[ред.₴Становлення Радянської влади У1929році організовано товариство із спільному обробітку землі«Дніпрова хвиля» . У1932році група селян-середняків об`єднались в артіль«Тарасова думка» . З часом ці 2 артілі перейменувалися в два колгоспиімені Мануїльськоготаімені Карла Маркса , які пізніше, в1950році, були об`єднані в колгоспімені Карла Маркса .У1930-ихроках за ініціативи і під керівництвом вчителівМайдана Івана СтепановичатаДереви Сильвестра Максимовичав селі був створений драматичний гурток«Просвіта» . З великим успіхом виступав самодіяльний хор під керівництвомРумини Василя Панасовича . У клубі активно і регулярно діяли різні гуртки: співочий, драматичний, радіогурток. У1935році було відкрито семирічну школу. [ред.₴Друга Світова війна Під німецькою окупацією село знаходилось з липня1941року. Гітлерівці зруйнували і спалили колгоспні господарства та значну частину селянських осель. Більшість жителів воювали з німцями в партизанському загоні, який діяв уЛіплявських лісах . Зокрема,Іван Василака , який до війни був головою місцевого колгоспу, діяв у партизанському загоні разом з дитячим письменникомАркадієм Гайдаром .23 вересня 1943року Келеберда відвойована у німців воїнами93-ої Червонопрапорної ордена Суворова Миргородської стрілецької дивізіїта206-ї стрілецької дивізії . На фронтах війни Келеберда втратила 143 своїх односельчан. У Братській могилі поховано 26 відомих воїнів та 66 невідомих, які загинули при визволенні села. [ред.₴Повоєнні роки У1966році в селі налічувалося 554 окремих господарства, населення села становило 1 436 осіб. Передові люди колгоспного виробництва — дояркиГ. Д. КоптілатаО. С. Діхтяренко , телятниціРаїса КолядаіМарія Соколовська , ланковіП. Я. МіщенкоіМелашка Кононенко , комбайнерФедір Шакало , трактористПавло Міщенко , шоферВолодимир Красовський , фуражирМаксим Коптілий . Урядовими нагородами відзначеніФ. П. ШакалотаВ. П. Красовський . У восьмирічній школі навчалося 184 учні. У школі були обладнані хімічний та фізичний кабінети. Сільська бібліотека, книжковий фонд якої становив 7 346 книг, за рік обслуговувала 700 читачів.В1972році в селі мешкало 1 426 осіб. Колгоспімені Карла Марксамав в користуванні 2,2 тисяч га сільськогосподарських угідь, в тому числі 1,5 тисяч га орної землі. Господарство спеціалізувалось на вирощуванні зернових культур, було розвинуте тваринництво. У травні1974року колгосп імені Карла Маркса перейменовано в колгосп«Росія»у зв`язку з об`єднанням в єдине господарство із сусідніми селамиПрохорівкатаСушки , яке пізніше було перейменовано в«Дніпро» .У1987році неповна середня школа села Келеберди отримала статус середньої під керівництвом відмінника освіти УкраїниДорошенка Василя Миколайовича . [ред.₴Незалежність У1995році було проведено розпаювання колективних земель. У грудні1999року КСП«Дніпро»реорганізовано в СТОВ. У селі за сприяння благодійного фонду«Тарасова земля»відкрито пам`ятний знак«Гори мої високії»на місці, деТарас Шевченконаписав картину «Коло Канева».