Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії

Тип:
КОАТУУ:7121585801
Змін всього:
Дата заснування/створення:17 століття
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:2453641.82501002
Населення:501 ( 2001 )
Густота населення:
Поштовий код:19732
Телефонний код:+380 4737
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:

Адреса:
Веб-сторінка:
Мер міста:
Голова держадміністрації:
Голова ради:

АТУ

Районів:0Списокна карту
Міських рад:0Списокна карту
Селищних рад:0Списокна карту
Сільських рад:0Списокна карту
Міст:0Списокна карту
Селищ міського типу:0Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:1Списокна карту

Відстань

До столиці:112492
До районного центру:6794
До найближчого міста:

Площа:2453641.82501002
Периметр:8168.26618155877
Сусіди:селище Ашанівкасело Сеньківцісело Антипівкасело Мицалівкасело Ковтунисело Драбівцісело Маркізівкасело Скориківка



Цей термін має також інші значення. Докладніше — у статтіКовтуни . Ковтуни́—селовУкраїні , вЗолотоніському районі Черкаської області , центрсільської ради .Населення— 501 чоловік (на2001рік).Село розташоване нарічці Золотоношіза 11кмвід районного центру —міста Золотоношата за 14 км відзалізничної станціїЗолотоноша.
Історія Село виникло на межі XVI—XVII століть. У1650році вже позначено на карті, яку склав французький інженері картографГійом Левасер де Боплан . Ковтуни виникли як військове козацьке поселення. Назва походить від прізвища перших поселенців. Про перші роки існування села майже нічого не збереглося в архівах. Можливо, тому, що тут жиликозаки , які не підлягали оподаткуванню, а значить, і обліку під час описів. Можлива й інша причина того, що в переписах не згадуються Ковтуни.Козаки Ковтунів несли військову та оборонну службу в складі Золотоніської сотні спочаткуЧеркаського(до1667року), а потімПереяславського(з1667року до1781рік) полків; брали активну участь унаціонально-визвольній війні 1648—1654 років , зокрема вбитвахпідЖовтими Водами ,Корсунем ,Пилявцями ,Зборовим ,Берестечком .З1676року село стало власністю старшини. Згідно з Генеральним описом1767року, у Ковтунах було 44 двори, в яких проживало 69сімей . У їх користуванні знаходилось 1237десятинземлі. Усього на той час було 475 жителів, більшість із них місцевого походження, але були і «зайшлі» козаки. Майже в кожній хаті був «виборний козак» або «підпомічник». Орної землів Ковтунах було значно більше, ніжсінокосів . Козаки займалисяхліборобством( борошномололи наводяному млині ) іскотарством . У селі були такожшинкар ,кушнір , тришевці .Згідно з переписом1781  року в Ковтунах проживало 399 осіб. Як і в більшості сіл, адміністративна влада належала «сільському уряду», на чолі якого знаходився отаман. До кінцяXVIII століттясело жило за військовими звичаями: козаки та підпомічники складали курінь, очолюваний отаманом. У різні часи отаманами були обрані Максим Легкоступ, Наум Клюєнко, Василь Галат. В офіційних документах земля села Ковтуни звалась «полем Ковтунівського куреня». Не пізніше1735  року в селі споруджено дерев`яну Покровську церкву. Місцевийсвященикбув єдиною письменною людиною в селі.Післяскасуванняу1861  році кріпосного права майже вся земля зосереджувалась у руках заможних селян. У цей час рівень життя значно знизився, зросло зубожіння селян.У1929  році в Ковтунах створено товариство спільного обробітку землі (ТСОЗ), яке дещо пізніше реорганізовується в сільськогосподарськуартіль«Змагання». Першим керівником господарства призначили І. М. Свояка. З1939  рокуколгоспназивався імені Ілліча.У роки голодоморупомерли 98 мешканців села.В періодрадянсько-німецької війнизагинули 158 односельців. Усього в бойових діях брали участь 283 жителі села Ковтуни, із них 89 нагороджено бойовимиорденамитамедалями . Із 125 воїнів, що повернулись із фронту, 28 були інвалідами війни. Німецькими окупантами насильно вивезено доНімеччинина різні роботи 56 ковтунян. На вшанування загиблих в селі встановлено обеліск Слави.У1950  році приймається рішення про укрупнення колгоспів, перестала існувати Ковтунівська сільська рада, а колгосп імені Ілліча об`єднався із колгоспами «Промінь» і «Вільне Життя» селаСкориківки , який у1954  році відновлюється. Колгосп мав в користуванні 2,8 тисячга сільськогосподарських угідь , в тому числі 2,5 тисяч гаорної . Господарство вирощувалозернові культури , було розвинутетваринництво .В1972році в селі мешкало 764 чоловіка, працювалисередня школа , будинок культури на 400 місць,бібліотеказ фондом 6,8 тисячкниг ,фельдшерсько-акушерський пункт ,пологовий будинок , дитячі ясла, відділення зв`язку, 2крамниці , комбінато побутового обслуговування.На території села виявлено скарб — 104римські монетиІІ—ІІІ століть.