Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії

Тип:
КОАТУУ:7121584701
Змін всього:
Дата заснування/створення:друга половина 17 століття
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:1498175.01926973
Населення:851
Густота населення:
Поштовий код:19740
Телефонний код:+380 4737
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:

Адреса:
Веб-сторінка:
Мер міста:
Голова держадміністрації:
Голова ради:

АТУ

Районів:0Списокна карту
Міських рад:0Списокна карту
Селищних рад:0Списокна карту
Сільських рад:0Списокна карту
Міст:0Списокна карту
Селищ міського типу:0Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:1Списокна карту

Відстань

До столиці:120753
До районного центру:17479
До найближчого міста:

Площа:1498175.01926973
Периметр:8865.79598519985
Сусіди:село Лукашівкасело Хрущівкасело Кривоносівкасело Зорівкасело Чернещинасело Мехедівка



Цей термін має також інші значення. Докладніше — у статтіЗорівка . Зо́рівка—селовУкраїнівЗолотоніському районі Черкаської області , центрсільської ради , до якої також входить селоЧернещина .Село розташоване нарічціКропивні(басейн рікиЗолотоноші ) за 20кмвід районного центру —міста Золотоноша , за 13 км відзалізничної станціїПальміра та за 11 км відшосе Пальміра—Чорнобай .Населення— 851 чоловік.
Історія На місці сучасної Зорівки колись стояли чотири населені пункти: Зорівка, Чугуївка, Сотниківка таМелесівка . Ціхуторибули засновані у другій половиніXVII століття . Поселення почалося з трьох родин запорізькихкозаків  — Зорі (від нього й утворилася назва), Андрейка та Гриня, які після ліквідаціїЗапорозької Січіза царювання Катерини ІІпоселилися на вільних землях біля річки Кропивка. Перша згадка влітописах  —1781рік[3], де вказується, що на1787  рік Зорин хутір налічував 31 мешканця та 18 хат, а вже в1834  році — 13 дворів з населенням 143 особи[4].На1910  рік у Зорівці проживало 476 осіб та було 100 господарств.У1927році створено товариство спільного обробітку землі, у30-хроках — близько десяткаартілей .У рокирадянсько-німецької війни408 мешканців села воювали на фронтах, з них 120 нагороджені бойовимиорднамиімедалями . На честь 224 загинувших земляків у селі споруджено обеліск Слави.Станом на початок1970-хроків у селі працюваласередня школа , де навчалось 336 учнів, клуб на 400 місць,бібліотеказ книжковим фондом 8,6 тисячкниг ,фельдшерсько-акушерський пункт ,пологовий будинок , 2дитячих садків , побуткомбінат. В селі була розміщена центральна садибаколгоспу«Комуніст», що мав в користуванні 2,5 тисячга сільськогосподарських угідь , в тому числі 2,4 тисячі гаорної землі . Колгосп спеціалізувався на виробництвізернаімолока . Також в селі працювалаелектростанція ,млин , лісопильня , цегельня.