Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії


Герб

Тип:
КОАТУУ:1211300000
Змін всього:
Дата заснування/створення:1938
Рік віднесення до категорії міст:з 1938 року
Поділ міста:
Площа:29883426.3800069
Населення:48739 (01.01.2011)1
Густота населення:1317 осіб/км²
Поштовий код:53400-53490
Телефонний код:+380-5665
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:марганчани
День міста:друга неділя вересня
Міста-побратими:
Водойми:Дніпро, Каховське водосховище

Адреса:м. Марганець, вул. Радянська, 29а, 2–20–17
Веб-сторінка:http://marganets-rada.dp.ua/index.html
Мер міста:Бідняк Олег Григорович
Голова держадміністрації:
Голова ради:

АТУ

Районів:0Списокна карту
Міських рад:1Списокна карту
Селищних рад:0Списокна карту
Сільських рад:0Списокна карту
Міст:0Списокна карту
Селищ міського типу:0Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:0Списокна карту

Відстань

До столиці:404667
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:29883426.3800069
Периметр:32132.9613599016
Сусіди:Марганецьселище Маякселище міського типу Червоногригорівкаселище Зорясело Іллінкаселище міського типу Мар'ївкаселище Максимівка



Цей термін має також інші значення. Докладніше — у статтіМарганець . Мáрганець—містообласного значення уДніпропетровській області . Восьме за чисельністю населення місто області, центр видобування і переробкимарганцевих руд .
Історія[ред.₴Територія міста у стародавні часи На території сучасного міста археологами розкопами великийскіфськийкурган ( 4 — 3 століттядо н.е.), у якому виявлено поховання вождя із золотими прикрасами, зброєю тощо, а також кілька курганівзрубної культури бронзової добита пізніх кочовиків (14—15 століття). [ред.₴Період існування запорозького козацтва У південній частині міста, в районіОстрів , поміжрічкою ТомаківкаіКаховським моремє пагорб, який є місцем розташування першої Запорізької Січі. Цей острів називається Томаківка.Томаківська Січпроіснувала з 1530-их років до1593року, якого вона переїхала на острівБазавлук , поблизу сучасного селаКапулівка , на захід від м.Нікополяі південь від м.Оржонікідзе . Вона отримала назвуБазавлуцька Січ .Селище Городище мало центр у південній своїй частини, що межує через протоку з Томаківським островом і колишньою Січчю. Саме тут через протоку, на півночі Томаківського острову була Томаківська січ, а через протоку, де зараз південь Городища, цивільне містечко.Після зруйнування Січі за наказом російської імператриці Катериною ІІ-ою , більшість козаків пішла наКубаньі заДунай , частина залишилось у цій місцевості. До відкриття покладів марганцевої руди тільки західна частина міста була забудована. Це козацьке село Городище, а зараз район міста і кінець головного автобусного маршруту № 1 від марганецьких вокзалів. [ред.₴Заснування поселень при рудниках Кінець ХІХ ст. характеризувався бурхливим розвитком чорної металургії на Півдні України. З 1886 року провадилась розробка родовищ марганцевих рудНікопольського басейну . Першим рудником був Городищенський рудник. На початку ХХ століття через басейн прокладено залізницю, що з`єднувалаКривий РігзДонбасоміОлександрівськомом . Це значно пришвидшило розвиток промисловості у східній частині басейну. На території Городищенського рудника 1904 року було збудовано залізничну станцію Марганець. Також навколо рудників виникали робітничі селища.Під час воєнних дій на цій території в ходіПершої світової війниігромадянської війни1917—1921 років шахти рудників не працювали. Після встановленнярадянської влади1921 року роботу рудників було відновлено. Вони підпорядковувались Нікопольській Раді народного господарства.Згодом Городищенський рудник був перейменований на ім. Комінтерну. З початком індустріалізації1930-х років в СРСР у марганцевому басейні було відкрито нові шахти, збудовано додаткові збагачувальні фабрики. В середині 30-х років у басейні працювали 20 шахт і 4 збагачувальних фабрики. Виникло ще два робітничих селища — на рудниках ім. Ворошилова та ім. Максимова. Марганецьке рудоуправління було поділене на два — Комінтернівське і Максимівське рудоуправління. Посприяла розвитку видобування руди електрифікація шахт після спорудженняДніпрогесу .Кількість населення селищ зростала і станом на 1938 рік становила 20,8 тисяч. На їх території діяла семирічна школа, будинок культури ім. Артема, лікарня, поліклініка. [ред.₴Заснування міста У лютому 1936 року на марганцевських рудниках було оформлено районний комітет партії, підпорядкований Нікопольському міському комітету. На той час система адміністративно-територіального устрою в СРСР базувалась на структурі осередківКПРС , тому виділення для рудників окремого райкому було першим кроком для утворення нової адміністративно-територіальної одиниці.Указом Президії Верховної Ради УРСР від 22 жовтня 1938 року населені пункти довкола рудників об’єднані у нове місто Марганець. У 1941 році місто мало три лікарні, дитячу поліклініку, протитуберкульозний пункт, санепідемстанцію, пологовий будинок. Крім того, на підприємствах діяло 5 фельдшерських та 2 лікарняних (на руднику ім. Ворошилова та в с. Мар`ївка) пункти охорони здоров`я. Працювало дві середні школи, школа ФЗН. При рудниках відкривалися клуби, виходило дві багатотиражні газети.З початкомВеликої Вітчизняної війничастина населення Марганця (близько 500 родин) булаевакуйованана схід СРСР. 17 серпня 1941 року місто було окуповане німецько-фашистськими військами, звільнене 6 лютого 1944 року. За цей час місту та промисловим об`єктам завдано сильних руйнувань.
Таблиця зміни чисельності населення 19591970197919892001201234.422[3]46.905[4]50.328[5]54.391[5]49.592[5]47.757[6]