Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії

Тип:
КОАТУУ:1225455100
Змін всього:
Дата заснування/створення:1552 р.
Рік віднесення до категорії міст:
Поділ міста:
Площа:12631249.6436462
Населення:8 090
Густота населення:
Поштовий код:53500 — 53504
Телефонний код:+380 5668
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:
Міста-побратими:
Водойми:р. Томаківка

Адреса:
Веб-сторінка:
Мер міста:
Голова держадміністрації:
Голова ради:

АТУ

Районів:0Списокна карту
Міських рад:0Списокна карту
Селищних рад:1Списокна карту
Сільських рад:0Списокна карту
Міст:0Списокна карту
Селищ міського типу:1Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:0Списокна карту

Відстань

До столиці:399538
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:12631249.6436462
Периметр:17835.6224495593
Сусіди:селище Мировесело Топиласело Катьощинесело Михайлівкасело Кисличуватаселище міського типу Томаківкасело Семенівка



Цей термін має також інші значення. Докладніше — у статтіТомаківка (значення) . Томакíвка  —селище міського типу Дніпропетровської області . Районний центрТомаківського району .Розташоване наПричорноморській низовинів місці злиття двох річок —Томаківкита Кисличуватої . Близько 8 тис. меш. Цегельно-черепичний завод (закритий),харчова промисловість . Засноване у18ст. Був у складіКодацької паланкиЗапорожжя.Старовинне запорізьке займище.
Історія Томаківка - стародавнє запорізьке займище. У 1740-их тут влаштувалися на постійне місце проживання сім`ї поселенців, які відбували особливі державні повинності наХортицькій верфіі при Хортицької митниці.З 1777 Томаківка - державна військова слобода . Через 10 років тут в 27 дворах проживало 112 чоловік.[2] В кінці XVIII ст. в селі вже проживало 848 чоловіків і 502 жінки. В їхньому користуванні знаходилося 25 600 десятин землі, в т. ч. 22 600 десятин орної [3]. Військові поселяни Томаківка спочатку не платили подушних податей, але їм ставилося в обов`язок виставляти по одному воїну від кожної земельної ділянки розміром 26-30 десятин і вносити поземельний збір. Але вже на початку XIX ст. вони стали платити подушний і оброчну податі. Попри те, що військові поселенці вважалися незакріпаченими, особисто вільними людьми, царський уряд у будь-який момент могло позбавити їх землі, збільшити повинності, примусовим порядком переселити. У 1808 році з Томаківка було переселено на хутори, званіЧумаками , 205 жителів.Жителі села крім хліборобства і скотарства займалися рибальством, чумацьким та кустарним промислами. Жінки пряли льон і шерсть, ткали полотно та сукна, головним чином на продаж.[4] Щорічно в Томаківці проводилося п`ять ярмарків, де торгували в основному хлібом і худобою. У 1849 році на ярмарках було представлено товарів на суму 80 200 руб., Продано - на 39 600 карбованців.[5] За законом 1866 про поземельний устрій державних селян жителі Томаківка, в якій за переписом 1859 налічувалося 6214 осіб.[6] Зберегли за собою по 6,8 десятини землі на ревізьку душу.[7] Однак оброчна подати, потім високі викупні платежі, а також нестача інвентарю та засобів на його придбання позбавляли більшість селян можливості вести своє господарство.З розвитком капіталізму в пореформений період посилювалася соціальна диференціація селянства. У 1882 році з 1231 двору в 377 відсутній робоча худоба, у 407 - корови, а в 221 дворі взагалі не було ніякої худоби. Селяни-бідняки змушені були йти в кабалу до поміщиків і куркулів, а їхні землі прибирали до рук місцеві кулаки.[8] Збідніле селянство виражало невдоволення своїм становищем, існуючим ладом. Так, в липні 1880 року в Томаківці було проведено дізнання по справі селянина Миколи Вітовського, якого звинувачували «в неодноразовому проголошення сміливих і образливих слів проти імператора ...»[9]В кінці XIX ст. сільській громаді, яка налічувала 1618 господарств, в яких проживало 10 643 людини, належало 18 787 десятин землі. Наділи землі 409 господарств не перевищували 5 десятин, у 795 господарствах становили 5-10 десятин, в 289 - 10-25 десятин, в 75 - 15-25 десятин, а в 37 - понад 25 десятин. 13 господарств були безземельними. У 321 дворі був відсутній інвентар, в 139 - худоба, в 525 дворах - робоча худоба. 459 сімей не могли забезпечити собі навіть напівголодне існування.[10]Під впливом революційних подій в країні восени 1905 року в Томаківці був створений селянський комітет, який заявив про свою солідарність із Всеросійським Селянським союзом. Члени комітету висували вимоги передати поміщицьку землю селянам, замінити влади виборними органами, не закликати новобранців в царську армію. Вони вели широку агітацію серед жителів села.[11] 27 грудня 1905 Катеринославський повітовий справник доповідав губернатору про те, що селяни виступають проти чинів поліції, надають повну довіру представникам селянського комітету, з яких найактивнішими є жителі Томаківка борошномел Т. П. Мізін, вчитель С. М. Новосельський, селяни С. Є. Манзюк і Ф. Д. Пиріг.[12] Революційно настроєні жителі села чинили всілякий опір представникам влади, зривали оголошення з розпорядженнями губернської влади, рішуче виступали проти розміщення в Томаківці козацької півсотні, відмовилися надати козакам приміщення під постій і виділити фураж для їхніх коней. В кінці грудня повітовий справник доносив губернатору, що посланий їм у Томаківку стражник повернувся, бо проїхати туди неможливо, оскільки Томаківський селяни всіх прямують до них чинів поліції б`ють.[13] У січні 1906 року в Томаківку прибув каральний загін. Солдати й козаки зігнали селян на церковне подвір`я і, закривши ворота, вчинили над ними жорстоку розправу, б`ючи шомполами і нагайками.[14]} Керівників селянського комітету заарештували і відправили до Катеринославської в`язницю.[15]