Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії


Герб


Прапор

Тип:
КОАТУУ:1211000000
Змін всього:1 Переглянути
Дата заснування/створення:8 травня (27 квітня за ст. ст.) 1775
Рік віднесення до категорії міст:з 1919 року
Поділ міста:
Площа:244194247.423403
Населення:▼ 661562 (, 12012)
Густота населення:620 осіб/км²
Поштовий код:50000-50479
Телефонний код:+380-56(4)
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:криворіжанин, криворіжанка, криворіжці
День міста:третя неділя травня
Міста-побратими:Нижній Тагіл  РосіяХаньдань  КНР[1]
Водойми:Саксагань, Інгулець

Адреса:50101, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пл. Радянська, 1, 440-05-15
Веб-сторінка:http://www.kryvyirih.dp.ua/
Мер міста:Вілкул Юрій Григорович
Голова держадміністрації:
Голова ради:

АТУ

Районів:0Списокна карту
Міських рад:4Списокна карту
Селищних рад:0Списокна карту
Сільських рад:0Списокна карту
Міст:0Списокна карту
Селищ міського типу:0Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:0Списокна карту

Відстань

До столиці:311947
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:244194247.423403
Периметр:322557.616392549
Сусіди:село Новомалинівкасело Новоселівкасело Радевичевесело Широка Дачаселище Коломійцевеселище міського типу Миколаївкасело Орджонікідзесело Златопільсело Красна Балкаселище Гірницькесело Миролюбівкасело Цвітковесело Рози Люксембургсело Зелений Гайсело ВишневеКривий Рігсело Новопіллясело Веселий Кутсело Новомайськесело Коломійцевесело Стародобровільськесело Латівкаселище міського типу Радушнеселище міського типу Широкесело Кам'яне Полеселище Мусіївкасело Зелений Гайсело Могилівкасело Карпівкасело Дем'янівкасело Червонесело Свистуновесело Червона Полянасело Вільнесело Чапаєвкасело Радгоспнесело Золота Полянасело Братсько-Семенівкасело Новоіванівкасело Глеюваткасело Новоіванівкасело Тернуватий Кутсело Червоні Подисело Інгулецьсело Новолатівка


Карта на карту

Географічні координати: 33.395 47.920

Склад (0):

    Сусіди:


    Криви́й Ріг—містовДніпропетровській області ; найбільше містоУкраїни , яке не є обласним центром. Населення близько 661 тис. мешканців. Великий індустріальний та культурний центр України; центрКриворізької агломерації . У червні2011року Кривий Ріг посів 18-у позицію у списку 55-и найкращих для життя міст України за версієютижневика «Фокус» [2], а в липні 2010 — 28-у[3]. Відстань дооблцентрустановить 146 км і проходить автошляхомН11.
    Історія[ред.₴Давня історія
    Кам`яна бабазнайдена на території КриворіжжяПервісні люди натериторіїсучасного Криворіжжя з’явилися ще закам’яного віку . Про це свідчать гостроконечник , знайдений при розкопках у селі Родіонівка ,сокири , виявлені в міжріччях Саксагані та Інгульця.В одному з курганів, розкопаних П. I . Сочинським на лівому березі річки Iнгулець до жовтневого перевороту 1917 року виявлено посудину з відмуленої глини з вушками. Що відноситься доТрипілля СП [8].Розвиненішими були племена так званоїкатакомбної культури , які з’явилися на території Криворіжжя у першій половині ІІ тисячоліття до Р. Х. Вони займалися в основномускотарством . У XV—XII століттях до Р. Х. з’являються скотарсько-землеробські племеназрубної культури , важлива роль у господарській діяльності яких належить самеземлеробству . Досягає розквіту в цей період і бронзово-ливарне ремесло. А на початку І тисячоліття до Р. Х. на території всьогоПридніпров`яз’являються вироби ззаліза . Особливого поширення вони набули уПівнічному Причорномор’ї , де з’явилися у VII ст. до Р. Х. кочовіскіфські племена .У IX—VII століттях до Р. Х. на Криворіжжі жиликіммерійці .У II ст. н. е. в степи Криворіжжя зі своїми стадами рушилисармати . Археологічні дослідження[9] доводять наявність торгівельних зв’язків між сарматами, що населяли в той час дану територію, і стародавніми греками, зокрема, з островомРодос , розташованому в східній частиніСередземномор`я . На території сучасного Криворіжжя знайдено також поселення скотарів та землеробів так званоїчерняхівської культури . Найвідомішими похованнями того періоду єпохованнябіля смт.Христофорівка . [ред.₴Середньовіччя На початку н. е.Причорномор’янаселяли землеробські племена —слов`яни( анти ). Південні окраїни східнослов’янських земель займали територію, яку займає нині Криворіжжя.В IX—XII ст. на східнослов’янських землях існувала вже могутнядержава  —Київська Русь . В період феодальної роздробленості територія сучасного Криворіжжя, як і все Південне Причорномор’я, називалосьДиким полем . В цей історичний період дана територія була майже не заселена. [ред.₴Козацька доба
    Поштова станція Кривий Ріг була побудувана за розпорядженням кошового отамана Петра КалнишевськогоУ середині XVI ст. була створенаЗапорізька Січ . Починаючи з XVII ст. починається заселяння цих земелькозаками .1734  р. було створено Інгульську паланку , у переліку приналежних їйсілізимівниківзгаданий і Кривий Ріг.1771  р. у Кривому Розі розташовується СтавкаКоша Запорізької Січі . Залишки фортифікаційних споруд знаходилися прикурганіЦарьова Могила(в даний час не збереглися). 1774  р.академік ГюльденштедтвідвідаврайонКривого Рогу і зробив його перший науковий опис. Він згадує про розробки чорно-слюдистогосланцюв районі злиття рік Інгулець і Саксагань.Після завершення1774рокуросійсько-турецької війниросійська влада відкрили новий поштовий тракт , що зв’язав м.КременчукізКінбурноміОчаківом , де стояли російські війська. Саме 8 травня (27 квітня за старим стилем)1775р в «Розписі заснованих поштових станцій по річці Інгулець відКременчукадоХерсона»з’являється перша офіційна письмова згадка про Кривий Ріг.Місце для майбутньої поштової станції затвердив останнійкошовий отаман Запорізької СічіПетро Калнишевський . За йогонаказомслужбу на станції розпочали козацькийписарФеодосій Кудликі п’ятеро підзвітних йомукозаків .Після ліквідаціїЗапорізької Січіцарський уряд почав роздавати ці землі у власність військовим, козацькій старшині, поміщикам і колоністам. Наприкінці18 століттяпоміщиця Диконська переселила на виділені їй землі 30 селянських сімей з Пензенської губернії . Їхнє поселення називали Диконкою і Катеринівкою, тепер це територіярудника імені Кірова .1808року виникло село Інгулець, а1818  — село Олександрів Дар, засноване генералом Рахмановим, який на землі, отриманій у подарунок відОлександра І , поселивкріпаківз Чернігівщини. [ред.₴Новий час
    Пам’ятникОлександру Полюв м. Кривий Ріг 1817року Кривий Ріг згадується у «Переліку (Списку) казенних селищ Херсонського й Олександрійського повітів, які у1816 — 1817  рр. були звернені увійськові поселення» .Після ліквідації1857рокувійськових поселеньКривий Ріг переведено до розряду державнихсіл , був центромКриворізької волості Херсонського повіту Херсонської губернії [10]. Станом на1859рік тут налічувалось 554 двори і 3 644 жителі. В селі Інгульці було 1 396 жителів, а у Олександровому Дарі (Рахманівці) — 1 149 . В той час існували й інші поселення, що згодом увійшли в межі міста — Гданціка, Довгинцеве, Вечірній Кут.Наприкінці 50-х роківXIX століттяз’явилися перші поселення на правому березіСаксагані(в районі Кандибиної та Іванової балок).В другій половині 19 століття почалося дослідження надр Криворіжжя, зокремазалізної руди . У ньому брали участь академіки В. Ф. Зуєв , В. Ізмайлов, професор Ліванов. 1865року у Кривий Ріг прибув колишнійпрофесорГірничого інститутуМ. П. Барбот-де-Марні , який протягом1866 — 1867років займався вивченнямкорисних копалинбасейну. А1866рокуО. М. Поль , проводячиархеологічні дослідженнябалки Дубова, виявив виходи покладів багатої залізної руди.
    Вивезення руди з кар’єру. Кривий Ріг, 1900 рік 13 квітня 1874року Імператорським Російським технічним товариством призначена комісія під головуванням О. О. Іосса задля «дослідження благонадійності родовища залізних руд і інших мінеральних багатств, відкритих в околицях села Кривий Ріг».Після доведеної наявності на Криворіжжі величезних запасів залізної руди,1881року був заснований перший на Криворіжжі Саксаганськийрудник , що належав «Товариству криворізьких залізних руд». Розпочався важливий період у промисловому розвитку Криворіжжя.На розвиток Кривого Рогу вплинуло спорудження1884рокуКатерининської залізниці , яка сполучила місто з промисловими районам Придніпров’я іДонбасу .У середині80-хроків 19 століття до розробки криворізьких залізних руд долучаються металургійні товариства.1885року два рудники відкрило Новоросійське металургійне товариство, у1886Південно-Російське Дніпровське товариство заснувало Галковський, Шмаковський і Ростковський рудники. Ще два рудники — Олександрівський та Брянський — протягом 1886—1888 років створені Брянським товариством. Виникають і дрібні рудники засновані окремими підприємцями.
    Головна вулиця Кривого Рогу, початок ХХ ст.Протягом 1890—1892 років на землях Гданцівського маєтку, викупленого О. М. Полем, «Товариство криворізьких залізних руд» збудувалочавуноливарнийзавод. 1897рокуКривбасза видобутком руди посів перше місце, випередивши Урал, станом на1900рік у басейні діяло 79 рудників.Розвиток промисловості супроводжувався зростанням чисельності населення.1916року в Кривому Розі проживало 26,7 тисяч жителів, а загалом на території сучасного міста близько 60 тисяч.На початку20 століттяу місті почали будувати багатоповерхові житлові будинки. Деякі вулиці покриті бруківкою. Проте в місті не було водопроводу, каналізації. Працювало 32 лікарняних установи, 26 початкових шкіл, з’явились перші кінематографи. [ред.₴Новітній час[ред.₴Українська революція 1917—1921 років В січні1918року в Кривому Розі внаслідок збройного повстання, організованого місцевимибільшовиками , було розпущено міцеві органиЦентральної Радиі встановлено радянську владу. Рудники булинацоналізовані .В лютому була створенаДонецько-Криворізька Радянська Республіка , однак це утворенняде-юрепроіснувало недовго, а фактично так і не було створене. [ред.₴Австро-німецька окупація
    Стела «Вічна слава більшовикам-підпільникам»У лютому1918року керівництвоУНРуклалоБерестейський мирзНімеччиною . Згідно з домовленостями, на допомогу у боротьбі збільшовизмомна територію Криворіжжя було введено частини союзних Німеччині австро-угорських військ. Армія увійшла в місто27 лютого .29 березняавстроугорці окупували північні околиці Кривого Рогу, а ще через два дні остаточно перебрали контроль над містом. Комендантом Кривого Рогу був призначенийобер-лейтенантГенріх Антон фон Хельтке . [ред.₴Радянська влада 1919 року Після короткого періоду владиДиректоріїз січня1919року в Кривому Розі знову діяли органи владиУРСР . 26 лютого було утворено Криворізький повіт з 30 волостями, що увійшов до складуКатеринославської губернії . Кривий Ріг отримав статус міста. [ред.₴Денікінська окупація9 серпнямісто захопили військаДобровольчої Арміїпід командуванням генерала Денікіна . Восени 1919 року та на початку 1920 Кривий Ріг декілька разів переходив з рук в руки. [ред.₴Радянська Україна 17 січня 1920 року Кривий Ріг остаточно зайняли війська Червоної Армії. В селіЛозуваткарозміщувавсяштабкавалерійської бригади Г. І. Котовського . [ред.₴Міжвоєнний період Після закінчення воєнних подій та з входженням Криворіжжя до складуУРСРпочалося відновлення роботи рудників та промислових підприємств міста.В кінці 20-х років серед керівників та геологів Південнорудного тресту набула поширення, т. зв. «теорія затухання Криворізького залізорудного басейну».[11] Вона полягала в тому, що регіон вичерпав всі свої можливості і немає потреби вкладати кошти для його подальшого розвитку. Захоплення теорією «затухання» на деякий час припинило геолого-розвідувальні роботи по вивченню Криворіжжя, призвело до значного зменшення фінансування на його розвиток.
    Новозбудована домна «Комсомолка», 1934 рікПостановаЦК ВКП(б)від 15 квітня1930року засудила теорію «затухання», оскільки результати обстеження надр Криворіжжя показали, що обсяг запасів залізної руди становить 700—800 мільйонів тон. До прихильників теорії затухання радянською владою застосовано репресії. В той же час цієї постановою вжито ряд заходів для сприяння розвитку Криворіжжя як індустріального центру.Одним із заходів було рішення про початок будівництва за межами тогочасного міста, в степу біля станції Червоне Криворізького металургійного заводу, майбутньоїКриворіжсталі . На будівництві заводу працювало 17 тисяч робітників. В серпні 1934 року введено в експлуатацію першудоменну пічзаводу, яку назвали «Комсомолка». Згодом на заводі було споруджено ще дві домни, введено в діюбесемерівський конвертор ,блумінг . 1936року закінчено будівництво Криворізького коксохімічного заводу.З розвитком промисловості почала зростати чисельність населення міста. За переписом 1939 року у Кривому Розі проживав 197 621 мешканець.З 1934 року в місті функціонує трамвайна лінія.1936року утворено три внітрішньоміські райони — Центрально-Міський, Дзержинський і Жовтневий. Сільські ради, які підпорядковувались Криворізькій міськраді виділені в окремий сільський район.Відкрилися перші вищі навчальні заклади: 1929 року —Криворізький гірничо-рудний інститут , а 1930 —педагогічний інститут .У 1939 р. чисельність його населення досягла 197 621 осіб, а в 1941 р. – 212878 осіб. У 1940 р. в місті нараховувалося 43,4 тис. робітників-металургів, коксохіміків, робітників машинобудівної і місцевої промисловості, 10 тис. залізничників. У місті було 947 крамниць, 48 їдалень, 23 лікарні, 56 шкіл і 15 ремісничих училищ та шкіл ФЗН, діяли драмтеатр, кінотеатр, 2 палаци культури и 17 клубів.У 1939 р. було створено залізорудні трести "Дзержинськруда", "Жовтеньруда", "Ленінруда", геологорозвідувань¬ний трест "Кривбасгеологія", розпочав роботу бесемерівський цех, який за своїми масштабами та технічним обладнанням став найбільшим у Європі. У 1940 р. у місті діяло 160 промислових підприємств. [ред.₴Друга світова війна За часівДругої світової війнимісто було окуповане німецькими військами (з14 серпня 1941  р. по22 лютого 1944  р.).Перед окупацією майже все промислове обладнання з заводів та шахт міста було евакуйовано до м.  Нижній Тагіл . Ще в липні1941року демонтували прокатне обладнання на « Криворіжсталі» . Вночі8 серпня 1941рокунаркомчорної металургії І. Ф. Тевосяннаказав зупинити завод.13 серпнянадійшов наказ: усі промислові об’єкти та обладнання що не встигли евакуювати — підірвати. Було виведено з ладу тридомни«Криворіжсталі», заміновано та підірвано більшість шахтКривбасу . 14 вересня 1941року до міста увійшли військаВермахту . Німці одразу розпочали розбудовувати органи місцевої влади — управу,жандармерію , поліцію. [ред.₴Український національно-визвольний рух Український національно-визвольний рух в Кривому Розі було організовано похідною групоюОУНпід проводом Петра Рішка(Ріжка), яка прибула у місто14 серпня 1941року. До її складу входили Ярослав Потічний, Мирослав Мричко, Дмитро (за іншими джерелами Олександр) Горбачів, Іван Саляк, Іван Тарнавський, Ганна Максимець та інші.В місті допомогу оунівцям надавали кілька українських перекладачів при німецькій армії, зокрема Теодор Найдич , який налагодив близькі контакти з місцевим українським підпіллям та проводив самостійницьку пропаганду. Восени1941року він був заарештований співробітникамигестапота на початку1942року замордований у криворізькій в’язниці під час допитів. Багато інших перекладачів, серед яких Роман Спольський, Олександр Масляник та Віктор Яворський, за зв’язки з українським підпіллям потрапило до німецькихконцтаборів .Проте головною рушійною силою національно-визвольної боротьби в Кривому Розі була група місцевих українців під проводом гірничого інженераСергія Шерстюка . За часів німецької окупації Шерстюк обіймав посаду Голови міської управи. Ним було запроваджено використанняукраїнської мовив офіційному діловодстві, оформлення вулиць українськими вивісками, офіційне вживання національногогімну« Ще не вмерла Україна» .За ініціативи міської управи в Кривому Розі виходила з друку газета «Дзвін» (головний редактор Михайло Пронченко ).1 жовтня 1941року з прем’єри «Тарас Бульба» розпочав роботу Театр ім. Котляревського. За рік було поставлено 12 прем’єр. На його виставах побувало 70000 глядачів. У місті почали діяти капела бандуристів, музична школа, кінотеатр, спортивне товариство. Також на теренах Криворіжжя відновила свою роботу « Просвіта» , яку очолювавЮрій Семенко . Зусиллями шкільного відділу міської управи було поновлено навчання у середніх школах тапедінституті . В селіГрушівціпочала працювати сільскогосподарська школа, а уВеселих Тернах  — Криворізька агрономічна школа .У відносинах з німецькою адміністрацією Шерстюк рішуче відстоював українські інтереси. Така самостійна проукраїнська політика була небезпечна як для німецької окупаційної влади, так і для радянського підпілля. У грудні1941року за доносом агентаНКВСна прізвище Пастернак Шерстюка було заарештовано Гестапо. На початку січня1942року була заарештована також ціла низка його соратників.11 лютого 1942року Голова міської управи Сергій Шерстюк, головний редактор газети «Дзвін» Михайло Пронченко, активні діячі українського визвольного руху Ганна Максимець, Іван Потапенко та ще близько 150 чоловік були розстріляні біля шахти Валявка. Згодом німецька влада закрила більшість українських шкіл у місті, змінила керівництво театру та розпустила «Просвіту».Після репресій український національний рух на Криворіжжі переходить у підпілля. На його чолі стає Михайло Васильович Кривошапка . У грудні 1942 року його група здійснює страту провокатора Пастернака, а сам Кривошапка під іменем Василя Михайловича Козика, щоб уникнути арешту, пробився доДніпропетровська , де продовжив свою діяльність під керівництвом Юрія Леміша . [ред.₴Радянське підпілля Для роботи втилуКриворізький міськкомКП(б)Узалишив підпільний міський комітет у складі Н. Л. Омельченка, А. Е. Губенка, В. С. Сингирцова, С. Г. Помельникова. Всього за період окупації було утворено 13 (за іншими джерелами 14) підпільних радянських груп. [ред.₴Нікопольсько-Криворізька операція
    Напис на стіні однієї з будівель — обіцянка Червоній Армії стахановською працею на шахтах віддячити за звільнення міста від німців Докладніше:Нікопольсько-Криворізька операція [ред.₴Повоєнна радянська доба Основою промислового розвитку міста був видобуток залізної руди і металургія. У 1961 р. було збудовано першу чергу Центрального гірничо-збагачувального комбінату (ЦГЗК), створено трест "Криворіжстальконструкція", у 1962 р. здійснено пуск ДП-7, оснащеної електронно-обчислювальною технікою, промисловим телебаченням, у 1964 р. відбувся пуск першої черги Північного ГЗК Вже у 1965 р. у місті діяло 573 підприємства. Протягом 196-1985 рр. промисловий потенціал міста продовжував зростати. У 1968 р. відбувся пуск взуттєвої фабрики №3, у 1969 р.- відкрито вагоноремонтне де-по, у 1970 р. пуск унікального комплексу шахти "Артем-2" . З пуском ДП -8 доменний цех КМЗ став найбільшим в Європі, в 1974 р. відбувся пуск найбільшої у світі ДП-9, а 1975 р. було створено завод "Ремміськмаш», у 1976 р. – пуск бавовнопрядильної фабрики. Інші заводи виробляли прохідницькі комбайни, збагачувальне і енергетичне обладнання, отримали розвиток легка і харчова промисловість. У ці роки місто стало багатофункціональним. Наприкінці 1960-х рр. чисельність населення міста перевищила 500 тис. осіб.БудівництвоКриворізького швидкісного трамваюрозпочалося ще в 1974 р., проте відкриття першої черги зі станціями «Майдан Праці», «Жовтнева», «Майдан Артема» і тимчасовою «Дзержинською» відбулося 26 грудня 1986 р. Всі станції, за винятком «Майдану Праці» і тимчасової «Дзержинської», були побудовані за стандартами метрополітену. [ред.₴Сучасність