Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії


Герб


Прапор

Тип:
КОАТУУ:1210700000
Змін всього:
Дата заснування/створення:1895 року
Рік віднесення до категорії міст:з 1957 року
Поділ міста:
Площа:16326183.8701442
Населення:▼ 48 620 (12011)
Густота населення:462 осіб/км²
Поштовий код:52200-52290
Телефонний код:+380-5652
Домені імена:
Телефонний код:
Назва мешканців:
День міста:остання неділя серпня
Міста-побратими:
Водойми:Жовта

Адреса:м. Жовті Води, вул. Петровського, 33, 5-60-20
Веб-сторінка:http://www.zhovtivody.dp.ua/
Мер міста:Кузьменко Анатолій Володимирович
Голова держадміністрації:
Голова ради:

АТУ

Районів:0Списокна карту
Міських рад:1Списокна карту
Селищних рад:0Списокна карту
Сільських рад:0Списокна карту
Міст:0Списокна карту
Селищ міського типу:0Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:0Списокна карту

Відстань

До столиці:291144
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:16326183.8701442
Периметр:33116.9925002591
Сусіди:Жовті Водисело Богдано-Надеждівкасело Миролюбівкасело Мар'янівкасело Петрівськесело Новоіванівкасело Суха Балкасело Зелений Гайсело Ланисело Полтавобоголюбівка



Цей термін має також інші значення. Докладніше — у статтіЖовті Води (значення) . Жо́вті Во́ди  —містообласного значення уДніпропетровській області . Сьоме за чисельністю населення місто області.
Історія[ред.₴Передісторія
Героям визвольної війни українського народу 1648—1654 роківДолинурічки Жовтоїз її притоками, вербами, чагарниками очерету в старовину називали урочищем Жовті Води. Оскільки в деяких місцях річка омивала виходизалізної руди , і яскраво-жовта фарба — продуктокислення залізняку  — потрапляла до річки,запорізькі козакиназвали річку Жовтою, а долину біля неї — Жовтими Водами. Ця місцевість відносилася до так званогоДикого поля .Переправа на річці Жовтій називалася Жовтим Бродом. Тут стояли козацькізимівники , укріплені для захисту від татар.Помилково вважається, що поблизу міста в урочищі Жовті Води16 травня 1648року відбулася битва українсько-татарського війська під керівництвомБогдана Хмельницькогоз військамиРечі Посполитоїпід керівництвомС. Потоцького [1]. Ця битва стала початкомУкраїнсько-польської війни 1648-57 .Докладніше у статтіБитва під Жовтими Водами [ред.₴Селище Жовта Ріка Наприкінці19 століттяу басейні Жовтої були виявлені багаті поклади залізних руд. У1895році починається розробка рудника поблизу села Весело-Іванівка. Підприємець Львов та інженер Боруцький орендували у жителів цього села 870десятинземлі. Згодом цей рудник став власністю гірничопромислового товариства «Жовта Ріка». У1898році видобуток руди почався на Краснокутському кар`єрі, власником якого був катеринославський купець Копилов.Поряд з цими рудниками виникло селище Жовта Ріка. На Весело-Іванівському руднику щороку видобували по 3,5 мільйона пудів залізної руди, на Краснокутському і Коломойцевському рудниках — по 2,5 мільйона пудів. Після завершення будівництваКатерининської залізницівід селища до залізничної станції Жовті Води (зараз — станція Жовті Води І) прокладено залізничну колію довжиною 10верст . До того часу видобуту на рудниках руду гужовим транспортомдоставляли на станцію Пічугине поблизуКривого Рогу .Кількість працюючих робітників на рудниках змінювалась в залежності від періоду зростання чи кризи у залізорудній промисловості загалом. Так, на руднику «Жовта Ріка» спочатку налічувалось близько 200 робітників, у1901році — 60, але вже у1904році — близько 1 000. У 1912 році через скорочення попиту на руду кількість працюючих зменшилась до 600, проте у 1913 році знову зросла і становила понад 1 000 працюючих.[2] В основному тут працювали сезонні робітники, які приїжджали сюди з навколишніх губерній та довколишніх сіл.Робітники проживали у земляних бараках , для кваліфікованих робітників та їх сімей було збудовано декілька кам`яних будинків. На рудниках був низький рівень безпеки праці, що спричиняло часті травми робітників.Через погані житлові умови, небезпечні умови праці у 1904—1907 роках на рудниках «Жовта Ріка» і Копилова відбулося декількастрайків .У1905році відкрито рудничну початкову школу, в якій навчались діти службовців та деяких робітників заводу, а також заможних селян довколишніх сіл — Жовтого, Боголюбівки, Весело-Іванівки.Протягом подій 1918—1920 років, рудники Жовтої Ріки не працювали. У1920році в селищі встановлено радянську владу. Відновлення роботи рудників розпочалося у1924році. Кар`єри усіх колишніх рудників були об`єднані в одне рудоуправління «Жовта Ріка».Під час процесу індустріалізаціївСРСРна руднику було збудовано механічну майстерню, паровозне депо, градирню, високовольтну лінію, дві електропідстанці, компресорну установку. У1934введено в експлуатацію нову шахту «Капітальна», одну з найбільших на той час уКривбасі . Видобування руди зросло до 726 тисяч тонн у1940році.У селищі було збудовано перші багатоповерхові будинки, у1929і1932роках відкрито дві лікарні. Діяло дві школи, клуб, бібліотека.У часиДругої світової війни13 серпня1941року Жовта Ріка окупована німецькими військами, звільнена від окупації радянськими військами 20 жовтня1943року.У1950році на двох невеликих рудниках в покладахмагнітного залізнякабули знайдені промислові запасиуранових руд . У1951році для видобування уранової сировини у Жовтій Ріці створеноСхідний гірничо-збагачувальний комбінат . [ред.₴Місто Жовті Води 22 травня1957року Указом Президії Верховної Ради УРСР селище міського типу Жовта Ріка було перейменоване в місто Жовті Води з наданням статусу міста обласного підпорядкування Дніпропетровської області.Розвиток промисловості спричинив збільшення чисельності міста та розвиток інших сфер. У 1967 році у Жовтих Водах проживало 41,8 тисячі осіб. Діяло 11 загальноосвітніх шкіл, лікарня, поліклініка.
Палац культури у Жовтих Водах,1966рікУ 1957 році було збудовано Палац культури за проектом архітектора Александрова.У1963році відкрито перший вищий навчальний заклад міста — філіал Криворізького гірничорудного інституту.У 1978 році населення міста досягло 55 тисяч жителів.