Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Геопортал адміністративно-територіального устрою України

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії


Герб


Прапор

Тип:
КОАТУУ:1210100000
Змін всього:1 Переглянути
Дата заснування/створення:1776
Рік віднесення до категорії міст:з 1778 року
Поділ міста:
Площа:251228226.131051
Населення:▲ 1 001 9623
Густота населення:2 474 осіб/км²
Поштовий код:49000-489
Телефонний код:+380-56 - для 7-значних,562 - для 6-значних номерів
Домені імена:
Телефонний код:ДніпроКосмічна столиця України[1][2]
Назва мешканців:
День міста:другі вихідні вересня
Міста-побратими: Вільнюс,Самара,Ташкент,Сіань,Салоніки,Жиліна,Герцлія,Красноярськ,Далянь,Кутаїсі
Водойми:Дніпро

Адреса:49070, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 75, 45-54-66
Веб-сторінка:http://dniprorada.gov.ua/
Мер міста:Куліченко Іван Іванович
Голова держадміністрації:
Голова ради:

АТУ

Районів:0Списокна карту
Міських рад:1Списокна карту
Селищних рад:0Списокна карту
Сільських рад:0Списокна карту
Міст:0Списокна карту
Селищ міського типу:0Списокна карту
Селищ:0Списокна карту
Сіл:0Списокна карту

Відстань

До столиці:359155
До районного центру:
До найближчого міста:

Площа:251228226.131051
Периметр:242052.118323921
Сусіди:Дніпропетровськселище міського типу Авіаторськемісто Підгороднесело Василівкасело Горянівськесело Любимівкаселище Досліднесело Братськесело Сурсько-Литовськесело Олександрівкаселище міського типу Садсело Новоолександрівкасело Старі Кодакисело Дорогеселище міського типу Ювілейнеселище міського типу Кіровське



Дніпрoпетро́вськ  (у 1787-1797 рр. і в 1802–1926 рр.—Катеринослав , у 1797–1802 —Новоросійськ , у 1918 —Січеслав(неофіційно)) —містовУкраїні , адміністративний центрДніпропетровської області .У сучасній Україні, так само як і впродовж усієї своєї історії, Дніпропетровськ є одним з найвизначніших політичних, промислових, фінансових, наукових та культурних центрів. За чисельністю населення Дніпропетровськ є четвертим містом в Україні після Києва, Харкова та Одеси (1 001 962 за даними держстату на 1 січня2012року).Дніпропетровськ разом із містамиДніпродзержинськом ,Новомосковськом ,Підгородним ,Синельниковим ,Верхівцевим ,Верхньодніпровськомі селами та селищами Іларіоновим ,Кіровське (Дніпропетровський район) ,Петриківкою , Піщанкою,Спаським ,Орлівщиною ,Волоським ,Новоолександрівкою ,Сурсько-Литовським , Солоним,Криничками ,АуламискладаєДніпровську агломераціюз населенням майже 2 млн осіб.
ІсторіяДокладніше:Заснування міста Дніпропетровськ [ред.₴Доісторичні часи Історія міста Дніпропетровська пов`язана з історією краю, яка сягає в далеку давнину. Ще з часів палеоліту місцевості біля Дніпровських порогів були щільно заселені. Близько 100 тис.р. до н. е. до сучасного Дніпропетровська з півночі насунувся Скандинавський льодовик. Протягом неоліту-бронзового віку землі над порогами населяли племена сурської, середньостогівської, ямної, катакомбної культур. Існує думка, що саме в цих краях вперше було використано коней для їзди верхи, а також було винайдене колесо. Завдяки цьому скотарський спосіб ведення скотарства поширився саме з Придніпровських степів. У 2-й половині ІІ тис. до н. е. у Причорноморських степах закріпилися племена зрубної культури (кіммерійці). У I тис. до н. е. на дніпровських землях існувала Скіфська держава( скіфи ). Скитів витіснили до Криму сармати у ІІІ ст. до н. е., а сарматів згодом — германські племена готів (прийшли з Польщі у ІІІ ст. н. е.): пам`ятки черняхівської культури знайдені на території козацького міста Самар. В подальшому (ІV — ІХ ст.) через край пройшли орди гунів, авар, угрів. [ред.₴Середньовіччя У часиКиївської Русівже у ІХ стор. н. е. на Монастирський острів заверталикняжі дружинидля відпочинку. Монастир тут збудували візантійські монахи ще у 870 р. (?) — можливо, на честь того, що він був, за деякими даними (Житіє Св. Амвросія) найпівнічнішим пунктом у подорожі Св. Андрія Первозванного. Навколишні землі були під владою кочовиків — печенігів, а потім — половців. Академік Б. О. Рибаков вважав, що головнеулицькемістоПересічень , яке згадується в літописах, повинно було знаходитися на Дніпрі, південніше Києва. У зв`язку з цим, увагу дослідників привертають рештки великого слов`янського поселення, яке існувало в 800–1300 рр. на піщаних горбах Ігренського півострова , де Самара впадає у Дніпро. Знахідки свідчать про інтенсивні торговельні відносини як із Київською землею, так і з кочівниками —печенігами , вежі яких стояли поруч з улицькими житлами. Місто на Ігренському півострові було зруйноване татарами, та його мешканці відійшли вище за течією Самари, де відновили перевіз. Також було зруйновано монастир на острові і поселення на острові навпроти теперішнього Старого Кодаку.Територія міста належалаЗапорізькій Січіпід часкозаччини . У 1635 році побудована польська фортецяКодак . Та ось у 1660 році у запорізьких архівах з`являються документи, які свідчать, що біля сучасного Дніпропетровська існує селищеНовий Кодак , яке у 1750 році вже називаєтьсямістом .Загалом, на території сучасного міста і околиць відомо декілька поселень і міст, які виникли у козацьку добу:
Поселення на території сучасного Дніпропетровська до заснування Катеринослава 1500 (або 1550) — торгівельне козацьке містоСамар(Самарь, Самара) — у пониззі р. Самари. Занепало у 1688 р.1564 — відомі козацькі курені уТаромському , з 1704 — слобода;1596 — відомий перевіз Кам`янка через Дніпро;1600 — відомі Богородицьки хутори (тепер — м. Підгороднє)1635 — поляки заснували фортецюКодак , поряд виникло містечко — центрКодацької паланкиЗапоріжжя. Фортецю було зрито за умовами Прутського трактату 1711 р. Слобода відновилася близько 1734-35 рр. ( Старий Кодак ).1648 — відомий хутір Обуха (теперішняОбухівка (Кіровське) );1650 (або 1660) — відомий Новий Кайдак (центр паланки, а в 1784 — 1797 рр. частково виконував функції губерського міста під назвою Катеринослав-ІІ);1688 — поряд з козацьким містом Самар (центр запорізької паланки) московським урядом засновано Богородицьку фортецю і посад — Новобогородицьк — першу російську колонію на запорізьких землях. Козацьке населення м. Самар розійшлося сусідніми селами. Проіснувало до 1793 р., коли його залишки були переведені до сучасного Новомосковська (Новоселиці)1740-ві (або 1770-ті) — біля першого порогу засновано поселення лоцманів —Лоцманська Кам`янка ;1743 — 1795 — існувала слободаПоловиця . Зникла внаслідок розширення Катеринослава, який було засновано 1787 р. на горі поруч. Тепер — центр м. Дніпропетровська.1744 — заснованоМануйлівку(в подальшому — також Поповка);1760 — ті — відомий хутірЧаплі ;1770 — заснованоСухачовку ;1775 — заснованоДіївку ;1776 — заснованоОдинківку ;1784 — відомаМандриківка ; В 1775 році, після чергової переможної війни з Османською імперією, запорізьке козацтво за непотрібністю було ліквідовано, а землі Запоріжжя увійшли у склад Азовської губернії. Щоб керувати цими землями, потрібен був адміністративний центр. Таким центром повинен був стати Катеринослав. [ред.₴Новий Кодак За свідченнями історика ХІХ ст. Ф.°Макаревського, у 1645 р. в містечку Новий Кодак стараннями місцевих мешканців було побудовано дерев’яну церкву св. Миколи. Цю дату можна вважати початком міста Дніпроптеровська. Наприкінці XVII ст. – початку XVIII ст. Новий Кодак почали заселяти сімейні козаки. У 1704 р. біля Нового Кодаку з’явилося нове поселення – Таромське, а пізніше Сухачівка, Половиця, Діївка. В середині XVIII ст. Новий Кодак був велелюдним містом, центром Кодацької паланки Підпільненської Січі. За переписом 1754 р. в ньому проживало близько 4000 тисяч мешканців. В Новому Кодаку тричі на рік відбувалися ярмарки, діяло десятки ремісничих майстерень. У 1760-х роках в містечку з’явився стаціонарний ринок.Усталений уклад запорозького міста Новий Кодак міняється після ліквідації Підпільницької Січі у 1775 р. Паланкова старшина ліквідується, замість неї в Новому Кодаку з’являється воєвода та городничий. У 1776 році Новий Кодак перетворюється на місце перебування адміністрації Саксаганського повіту Новоросійської губернії Російської імперії. Більше 10 років (з 1776 р. до 1789 р.) Новий Кодак виконував функції повітового центру Саксаганського (з 1783 р. – Новокодацького) повіту. Тут також була резиденція Слов’янського і Херсонського духовного правління. В останньому десятиріччі ХVIII ст. органічний розвиток міста Новий Кодак був штучно перерваний діями російської влади. В середині 1780-х років російська імператриця Катерина ІІ звеліла почати будівництво Катеринослава на правому березі Дніпра біля Кодаку. В описі Катеринославського намісництва за 1784 р. вказувалося, що Катеринослав засновується з містечка Новий Кодак. З появою Катеринослава починається імперський етап розвитку Дніпропетровська. За інерцією з 1785 р. по 1791 р. в Новому Кодаку розміщувалася адміністрація міста Катеринослава і повіту, а сам Новий Кодак в церковних і світських документах називався Катеринославом.Протягом першої половини 1790-х років адміністрація Катеринослава поступово виїхала з Нового Кодаку на нове місце (в район Половиці). У липні 1795 р. «сєлєніє» Новий Кодак (у 1793 р. мав близько 2000 мешканців) було приєднано до «міста» Катеринослава (у 1793 р. мав біля 800 душ населення). Подібне було зроблено і з новокодацькими ярмарками. У серпні того ж року кодацьку поліцію було підпорядковано катеринославській, а казенним селянам запропоновано записатись в купці чи міщани. З 355 дворів Новий Кодак залишила 121 родина. У 1796 році був відкритий наплавний міст біля Катеринослава, який звів нанівець значення Новокодацького перевозу. [ред.₴Катеринослав Офіційна історія Катеринослава розпочалась у 1776 році, коли було затверджено план будівництва міста на річціКільченьпри її впадінні у рікуСамара . Цей Катеринослав опісля називався Першим (Катеринослав І), Лівобережним, Кільченським. Але незабаром з`ясувалося, що місце для губернського центру було обрано досить невдало: під час весняних і осінніх повеней все заливалося водою, що призводило до спалахів епідемій, а найголовніше — місто було далеко від судноплавного до початкупорогівДніпра.
Дніпропетровськ (Катеринослав) на мапі Шуберта, приблизно 1885 рікЦе призвело до того, що наказом Катерини II від22 січня 1784  р. Катеринослав перенесли на правий берег Дніпра на підвищену місцевість.Катеринослав 1 в свою чергу було перейменовано наНовомосковськ . Російська імператриця Катерина IIмріяла збудувати «Південну пальміру» — столицю Російської імперії, порівнюючиСанкт-Петербург  — «Північна Пальміра». Планувалось побудувати вищий (132 м) за папський соборПетраіПавлавРимі( Ватикан ). (Але — величезним планам не було дано збутися; вони були забуті коли Катерина ІІпомерла). Урочисте заснування імператрицею собору відбулося 9 травня 1787 р. Будівельники встигли закласти величезний фундамент (нині — Жовтнева площаДніпропетровська). Це ще одна дата заснування міста:1887  р. городяни святкували 100-річчя міста.Деякий час між двома Катеринославами частина губернських установ була розташована у старовинному Новому Кодаку. 1789  р. було засновано німецькі колонії по Самарі — Кронгартен(нині — східна частина м.Підгороднє ),Йозефсталь(нині —Самарівка ), Фішерсдорф(нині Рибальське — частина Ігрені). У гирлі Сури було засноване колоніюЯмбург .1794  р. було засновано перше промислове підприємство — суконну фабрику (біля теперішнього вокзалу).1796  р. було засновано с. Краснопілля. У1796 – 1802за бажанням імператораПавла Імісто носило назвуНоворосійськ .Все ХІХ ст.Катеринославрозвивався дуже повільно. Так, якщо1804  р. населення міста становило 6,4 т. осіб, то1850  — лише 13 тисяч. У середині сторіччя у місті знаходилось декілька салотопних, миловарених заводиків, суконна мануфактура. Справжній розвиток міста розпочався після організації промислового видобування донецького вугілля та криворізької залізної руди, а також відкриттязалізниці( 1884 ) між цими промисловими районами. На лівому березі станція Катеринослав з`явилась ще1873  р. (гілка з Синельникова). А відкриття вокзалу відбулося після пуску величезного мосту через Дніпро 1884 року. Почалось будівництво металургіійних підприємств на заході міста та на лівому березі: 1887 — металургійний Олександрівський Південно-Російський завод(«Петрівка»);1889 — трубний завод «Шодуар-А» 1891 — металургійний завод Гантке (Нижньодніпровський трубопрокатний );1898 — вагоноремонтні майстерні (зараз завод);1899 — завод «Шодуар-В» (теперішній «Комінмет» )1914 — завод «Шодуар-С» (металургійного обладнання, « Дніпротяжмаш» );1916 — теперішній Дніпропетровський стрілочний завод . Біля заводів стрімко зростали робочі слободи — Солдатська ( Чечелівка ), Фабрічна, Брянська, Амур, Бараф , Сахалін, Султанівкаі ін. Якщо населення в1865  р. населення міста становило 23 тис.осіб, в 1887 — 48 тис. осіб, то в1910  — вже 232 тис.осіб (без Лівого берега, який увійшов до складу міста тількі1925  р.). Основними етнічними групами булиросіяни , євреїтаукраїнці .
Катеринослав, нарис АйвазовськогоКатеринослав швидко перетворився на один з найбільших промислових центрів Російської імперії. Місцевий пролетаріат відігравав значну роль у революційному русі на початку ХХ ст.Після здобуття Україною незалежності на початку1918року і проголошенняУкраїнської Народної Республікибула запропонована назваСічеслав , що нагадувало про козацький характер цього краю, але офіційно міcто залишалося з попередньою назвою — Катеринослав. [ред.₴Дніпропетровськ Під час революційних подій 1917–1919 рр. місто неодноразово переходило з рук в руки і прийшло у занепад. Але протягом перших п`ятирічок було, в основному, відновлено, а в подальшому стало одним з центрів сталінської індустріалізації.1926 р. Катеринослав було перейменовано на Дніпропетровськ (на честь видатного діяча комуністичної партії місцевого походження Г. І. Петровського).22 червня 1941 р. почалася Велика вітчизняна війна. 25 серпня 1941 р. Дніпропетровськ було окуповано німецькими військами. Тут розташувалась адміністрація одного з округів Рейхскомісаріату Україна. 25 жовтня 1943 року Дніпропетровськ було відвойовано радянськими військами, після чого почалось відродження промисловості, відбудова міста.Всебічний розвиток міста продовжувався до середини 1980-х, коли настала «перебудова». Промисловість почала занепадати, масове житлове будівництво припинилось, у плачевному стані опинились міський комунальний транспорт, житлово-комунальна сфера, більшість доріг. З початку нового тисячоліття з`явились деякі ознаки поліпшення становища міста, що знайшло відображення у будівництві окремих житлових комплексів, торгівельних комплексів, торгово-розважальних центрів, капітальному ремонті окремих вулиць.Зараз громадськістю міста Дніпропетровськ обговорюється перенайменування міста вКодак . Наводяться дані про стародавність назвиКодак , що означає з татарської «місто на горі». Противники кажуть про неприпустимість «польської» назви, не враховуючи те, що ця назва існувала до Речі Посполитої і наполягають на назвіСічеслав .